WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація комплексного лікування хворих з запальними захворюваннями жіночих статевих органів змішаної етіології (автореферат) - Реферат

Оптимізація комплексного лікування хворих з запальними захворюваннями жіночих статевих органів змішаної етіології (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації

викладені та одержали позитивну оцінку на I науково-практичній

конференції "Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування TORCH-

інфекцій" (Київ, 2001); VI Міжнародному медичному конгресі студентів

і молодих вчених (Тернопіль, 2002); IX Congress of the World Federation of Ukrainian Medical Association (Луганськ – Київ – Чикаго,2002); Пироговській науковій конференції (Москва, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених "Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини і стоматології" (Донецьк, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні питання сучасного акушерства" (Тернопіль, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції "Екстракорпоральні методи гемокорекції в акушерстві, гінекології та неонатології" (Донецьк, 2004); X Congress of the World Federation of Ukrainian Medical Association (Чернівці-Київ-Чикаго, 2004); Пленумі Асоціації акушерів-гінекологів України (Харків, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових

робіт, у тому числі 5 статей у наукових журналах, акредитованих ВАК України,

1 стаття у збірнику наукових праць, решта – у матеріалах міжнародних конгресів. Одержаний 1 Деклараційний патент на винахід (№64876 А МПК 7: А61У17/42 "Спосіб лікування запальних захворювань внутрішніх жіночих статевих органів"), видані методичні рекомендації.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 144 сторінках

друкованого тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів, методів дослідження, результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків та списку використаної літератури. Дисертація ілюстрована 7 рисунками, містить 22 таблиці. Бібліографія містить 252 літературних джерела, в тому числі 194 – вітчизняних та російськомовних авторів, 58 – зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Нами було обстежено 114 жінок у віці від 14 до 45 років. Пацієнтки із запальними захворюваннями жіночих статевих органів (84 хворих) були розділені на 2 клінічні групи: першу групу (основну) склали 43 жінки, які одержували комплексне протизапальне лікування з застосуванням імуномодулятора аміксину та озонотерапії. Другу групу (порівняння) склала 41 жінка, у яких було проведено традиційне протизапальне лікування. Третю групу (контрольну) склали 30 практично здорових жінок.

Вивчали скарги, анамнез, стан менструальної і репродуктивної функції обстежених жінок. При збиранні анамнезу особлива увага приділялася скаргам на наявність виділень, почуття печіння, сверблячки в ділянці статевих органів, тазові болі, порушення менструальної функції, неплідність. Ретельно досліджували соматичний (екстрагенітальні захворювання) і гінекологічний анамнез, характер оперативних втручань. Обстеження передбачало загальний і гінекологічний огляд хворих, кольпоскопічне, бактеріоскопічне, бактеріологічне, цитологічне, серологічне, імунологічне, інструментальні дослідження. Всім пацієнткам проводили загальні аналізи крові та сечі, скрінінг на захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ) з використанням бактеріоскопічного, методу імуноферментного аналізу та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Вивчення стану імунної системи включало оцінку клітинної ланки за допомогою фенотипового вивчення мононуклеарних клітин і гуморального – за допомогою визначення вмісту основних класів імуноглобулінів у сироватці крові. Лімфоцити для фенотипових досліджень одержували із зразків гепаринізованої периферичної крові пацієнток. Виділені клітини відмивали та інкубували з моноклональними антитілами (МКА) до CD 3, CD 4, CD 8, CD 19, антигенами виробництва фірми "Becton Dickinson" (США). Після дворазового відмивання лімфоцити аналізували на проточному цитофлюориметрі "Bryte HS" (США). Паралельно забору крові для імунологічного дослідження проводився клінічний аналіз крові з підрахунком гемоглобіну, еритроцитів, кольорового показника, загальної кількості лейкоцитів, лейкоцитарної формули і ШОЕ. Для оцінки функціональної активності гуморального імунітету проводили дослідження рівня показників сироваткових Ig А, Ig M, Ig G у периферичній крові методом простої радіальної імунодифузії за Mаncini, з використанням вітчизняних діагностичних наборів. Статистичну обробку отриманих результатів дослідження проводили на персональному комп'ютері в таблицях Microsoft Excel 97. Для оцінки діагностичної значимості факторів ризику вираховували показники відносного ризику (ВР) і загальної пропорції (ЗП). При Гаусовському розподілі у вибірці однотипних ознак для їх порівняння використовували критерій Стьюдента. Різницю вважали вірогідною при p < 0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. Середній вік хворих з ЗЗЖСО склав 28,70,6 років. Серед пацієнток з ЗЗЖСО домінувала вікова група 20 – 24 роки з найбільшою сексуальною та репродуктивною активністю – 32,1% (ЗП=6,2). При аналізі професійних шкідливостей виявлено, що 28,6% пацієнток з ЗЗЖСО знаходились під впливом стресових чинників оточення.

Основними скаргами хворих з ЗЗЖСО були виділення з піхви (91,7%), біль унизу живота (13,1%), сверблячка, печіння в ділянці зовнішніх статевих органів

(52,4%), біль під час менструації (дисменорея) (10,7%), біль під час статевих контактів (диспареунія) (13,1%), дизуричні явища (14,3%), наявність висипів в ділянці статевих органів (19,1%), психоемоційні порушення (14,3% хворих). Середній вік початку статевого життя у пацієнток з ЗЗЖСО склав 19,30,4 років з перевагою вікового періоду 19–22 роки – 52,4% жінок. Початок статевого життя у віці 16-18 років мав місце в 32,1% жінок (ЗП=15,6). При аналізі сексуального життя було встановлено, що 60,7% пацієнток з ЗЗЖСО не були одружені (ЗП=37,4) і відзначали часту зміну статевих партнерів. Ранній початок статевого життя, часта зміна статевих партнерів в обстежених хворих свідчить про значущість даних чинників ризику у розвитку хронічних запальних процесів геніталій.

Більшість обстежених жінок (66,7%) відзначали наявність в анамнезі різних екстрагенітальних захворювань, при цьому переважали захворювання, що мають хронічний перебіг. Кожна третя пацієнтка страждала хронічними захворюваннями інфекційно-запального ґенезу (ЗП=46,5), захворюваннями серцево-судинної системи, кожна четверта – захворюваннями шлунково-кишкового тракту. У кожної шостої пацієнтки спостерігалися захворювання сечовивідної системи, серед яких переважали цистити, пієлонефрити. Функціональні порушення в травній, нервовій, ендокринній та інших системах свідчать про те, що ЗЗЖСО являють собою полісистемні захворювання, що вимагають більш поглибленого, детального обстеження хворих.

Вивчення даних анамнезу репродуктивної функції у пацієнток

продемонструвало наступне. Більшість пацієнток з ЗЗЖСО не народжували – 55,9% жінок, аборти в анамнезі спостерігалися в 39,3% (ЗП=7,4), мимовільні аборти – в 20,2% (ЗП=9,6), завмерлі вагітності – в 14,3%, передчасні пологи – в 9,5%, післяпологові запальні захворювання – в 14,3% спостережень, травматичні пологи з розривами шийки матки – у 17,8% хворих. Таким чином, необхідно відзначити виражений вплив запального процесу геніталій на генеративну функцію, наслідком якого стало збільшення кількості медичних та мимовільних абортів, завмерлих вагітностей у хворих. Спостерігалося також часте виникнення ускладненого перебігу пологів – передчасних пологів, розривів шийки матки, розвитку післяпологових запальних захворювань. Гінекологічне обстеження пацієнток з ЗЗЖСО виявило наявність наступних захворювань. Кольпіт спостерігався у 91,7% хворих, ендоцервіцит – у 17,9%, сальпінгоофорит – у 13,1%, міома матки – у 15,5%, порушення менструального циклу – у 10,7%, неплідність – у 9,5%, ендометріоз яєчників – у 4,8%, дермоідні кісти яєчників – у 2,4% хворих. У структурі захворювань шийки матки переважала ектопія – у 14,3%, гіпертрофія – у 9,5%, дисплазія 1–2 ступеня – у 10,7%, ендометріоз шийки матки – у 4,8%, лейкоплакія шийки матки – у 4,8%, ектропіон – у 3,6%. Поліп цервікального каналу виявлений у 2,4%. У групі контролю, в анамнезі, тільки у 20% жінок спостерігалися кольпіти, міома матки – у 10% жінок, порушення менструального циклу – у 6,7%, ектопія шийки матки – у 6,7%, гіпертрофія шийки матки – у 6,7%, дисплазія шийки матки – у 3,3%, ектропіон шийки матки – в 3,3%. При вивченні питання про способи контрацепції у пацієнток з ЗЗЖСО, звертало на себе увагу часте застосування внутрішньоматкової контрацепції - кожною четвертою жінкою (25%) (ЗП=14,0) і перерваного статевого акту - 22,6% жінок. Крім того, кожна п'ята пацієнтка взагалі не користувалась методами контрацепції (19,1%), а бар'єрні методи контрацепції використовували тільки 8,3% обстежених.

Обстеження пацієнток з ЗЗЖСО виявило наявність збудників ЗПСШ у 76,2% хворих. Кандидоз був виявлений у 32,1% пацієнток, бактеріальний вагіноз у 22,6%, трихомоноз у 13,1% пацієнток. Вірусна інфекція виявлена у 46,5% хворих, причому переважали вірус папіломи людини, вірус простого герпесу (ВПГ-2) і цитомегаловірус. Хламідіоз і уреаплазмоз склали відповідно 27,4% і 14,3% спостережень, мікоплазмоз – 8,3%. Мікст-інфекція діагностована у 48,8%. Бактеріально-вірусні асоціації спостерігались у 16,7%, бактеріально-вірусно-грибкові – у 19,1%, бактеріально-грибкові – у 8,3%, вірусно-грибкові – у 4,8% хворих. У жінок групи контролю – кандидоз реєструвався у 23,3%, бактеріальний вагіноз – у 13,3%, уреаплазмоз – у 10,0%, цитомегаловірус – у 6,7% жінок.На підставі отриманих результатів можна зробити висновок про необхідність комплексного, розширеного обстеження даної категорії пацієнток з метою своєчасної діагностики супутніх генітальних інфекцій, що є найважливішими чинниками ризику розвитку запальних процесів органів малого таза.

Loading...

 
 

Цікаве