WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Навчання учнів соціальної історії в середніх школах країн – членів ради Європи (автореферат) - Реферат

Навчання учнів соціальної історії в середніх школах країн – членів ради Європи (автореферат) - Реферат

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України згідно з комплексним тематичним планом досліджень за темою „Дидактичне забезпечення реалізації шкільної історичної освіти (Державний реєстраційний номер 012V000360). Тема дисертації затверджена вченою Радою Інституту педагогіки АПН України (протокол № 6 від 5.05.2003 р.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України ( протокол № 944 від 25.10.2005 р.).

Об'єкт дослідження – процес навчання соціальної історії в середніх школах країн - членів Ради Європи.

Предмет дослідження – зміст і методичні засади навчання соціальній історії в середніх школах країн – членів Ради Європи.

Мета дослідження – розкрити сучасний зміст і методичні засади навчання учнів соціальній історії в середніх школах країн - членів Ради Європи.

Відповідно до предмета і мети дослідження визначено такі завдання:

  1. на основі аналізу філософської, історичної, педагогічної та методичної літератури висвітлити процес становлення соціальної історії як напряму в європейській історичній науці ХХ ст.;

  2. з'ясувати зміст історії повсякденності як важливої складової соціальної історії;

охарактеризувати особливості змісту шкільної історичної освіти в сучасних навчальних програмах і підручниках країн – членів Ради Європи;

  1. висвітлити розвиток прийомів і засобів навчання соціальної історії в європейській школі;

  2. окреслити сучасний стан і можливості запровадження соціальної історії в шкільну історичну освіту України.

Хронологічні межі дослідження охоплюють середину 90-х років ХХ ст. – початок ХХІ ст. Нижня хронологічна межа визначається вступом України в Раду Європи (1995 р.). Верхня пов'язана з інтенсивними процесами реформування шкільної історичної освіти в країнах – членах Ради Європи й Україні, що відбуваються останніми роками.

Географічні межі дослідження. Увагу в дисертаційному дослідженні зосереджено на висвітленні питань розвитку шкільної історичної освіти в країнах – членах організації EUROCLIO (Європейська Постійна Конференція асоціацій викладачів історії), яка у визначений період координує зміни у навчанні історії в школах країн – членів Ради Європи, зокрема процеси запровадження соціальної історії.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є сучасні психолого – педагогічні теорії розвитку особистості, положення психологічної і педагогічної наук про взаємозв'язок навчання, виховання і розвиток особистості, про закономірності розвитку пізнавальної діяльності учнів основної школи; положення про системний аналіз соціальних та навчально –виховних проблем; концепції демократизації, гуманізації освіти і виховання; концепції і положення філософії сучасної освіти (О.Білоусько, Б.Гершунский, І.Зязюн, С.Клепко, В.Лутай); історико – філософські підходи до розгляду історичних подій та явищ (І.Бойченко, М.Данилевський, М.Попович, Ю.Павленко); методології історії (Л.Зашкільняк, В.Потульницький, О.Реєнт); положення Закону України „Про освіту", Державної національної програми „Освіта. Україна ХХІ століття", Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті і Концепції 12-річної загальної середньої освіти, Державного стандарту освіти щодо загальних завдань та шляхів майбутнього розвитку освіти в Україні та освітньо-виховних завдань історії як складової базової галузі середньої освіти.

З метою всебічного пізнання предмету дослідження та розв'язання поставлених завдань використано комплекс загальнонаукових, педагогічних і історико – методичних методів, серед них: загальнонаукові: аналіз (історіографічний, порівняльний), синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення та аналогія, що були необхідними для з'ясування особливостей розвитку соціальної історії як напряму в розвитку історії як науки; структурно –генетичний та структурно – функціональний аналіз навчальних програм, підручників, посібників, навчально – методичної документації, законодавчих і нормативних документів були застосовані з метою вияснення актуального стану навчання соціальної історії в школах країн – членів Ради Європи; проблемно – цільовий та історико – генетичний аналіз філософської, історичної, дидактичної та методичної літератури з проблеми дослідження, узагальнення здобутих даних, класифікація, систематизація використовувались для виявлення загального і специфічного в системах шкільної історичної освіти різних країн.

Основними джерелами дослідження стали дидактичні: навчальні й методичні посібники, підручники, навчальні програми європейських і українських шкіл. Специфіка нашого дослідження обумовила необхідність проведення спеціальної роботи з пошуку, аналізу, систематизації й вивченню саме таких джерел.

Велику групу джерел склали наукові монографії, історичні, методичні роботи із проблем соціальної історії та методики її викладання, видані як в Україні, так і в країнах Європи.

Значну частину джерел становили опубліковані в періодичної педагогічній пресі, документальні матеріали, присвячені аналізу проблем соціальної історії й історії повсякденності, досвіду вчителів із запровадження її в зміст навчання та використання на уроках.

Організація дослідження. Дослідження проводилось в три етапи.

На першому етапі (2002-2003 рр.) аналізувалась вітчизняна і зарубіжна історична, педагогічна, психологічна, філософська, навчально – методична література, вивчалась нормативна документація, визначились теоретичні засади дослідження.

На другому етапі (2003-2004 рр.) було проведено аналіз діючих навчальних програм та підручників з історії в середніх школах країн – членів ради Європи.

На третьому етапі (2004-2005 рр.) формулювались висновки й узагальнення, здійснювалось технічне і літературне оформлення тексту дисертації.

Наукова новизна і теоретичне значення проведеного дослідження полягає у тому, щовперше: проведений історіографічний аналіз європейської та вітчизняної історичної, історико – філософської літератури та історико –методичної літератури, визначено характеристики і особливості соціальної історії та історії повсякденності як складової історичного знання; визначено методичні засади навчання соціальній історії, основні тенденції розвитку теорії й практики викладання соціальної історії в школах країн – членів Ради Європи, зокрема розвитку змісту, засобів і методів навчання; висвітлено значення навчання учнів соціальній історії у процесі формування особистості, розвитку інтересу учнів до історії, їх предметних пізнавальних умінь та компетентностей.

З'ясовано стан розвитку соціально-історичного компоненту у шкільній історичній освіті України та перспективи його поглиблення за сучасних умов переходу до 12-річної школи;

Уточнено поняття „соціальна історія" й „історія повсякденності" як складові змісту шкільної історичної освіти.

У науковий обіг введено нові і маловідомі документи і джерела з розвитку історичної освіти країн – членів Ради Європи, навчальні плани і програми, матеріали педагогічної преси європейських країн, які розширюють і конкретизують науково – методичні уявлення про реформування змісту історичної освіти в зазначених країнах.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання теоретичних положень і висновків дисертації для вдосконалення навчального змісту шкільного курсу історії, навчальних програм з історії України і всесвітньої історії для 12річної загальноосвітньої і профільної школи, спецкурсів у вищих навчальних педагогічних закладах, змісту перепідготовки вчителiв – історикiв.

Основні положення дисертації можуть стати основою для дослідження проблем запровадження соціально – історичної складової у практику навчання історії; одержані в процесі дослідження результати й висновки можуть застосовуватись при розробці підручників, методичних та наочних посібників, додаткової довідникової навчальної літератури.

Зібраний, проаналізований, узагальнений матеріал і результати дослідження введені до змісту курсів методики викладання історії та всесвітній історії у Луганському національному педагогічному університеті імені Т.Шевченка ( довідка від 19 грудня 2005 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується використанням першоджерел європейської історичної та історико-методичної літератури, докладним аналізом широкого кола джерел, методологічною обґрунтованістю, відповідністю методів меті, об'єкту й предмету дослідження.

Loading...

 
 

Цікаве