WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-психолоѓічне обѓрунтування вибору методу ведення полоѓів (автореферат) - Реферат

Клініко-психолоѓічне обѓрунтування вибору методу ведення полоѓів (автореферат) - Реферат

Отримані дані продемонстрували, що особистісні риси, притаманні жінкам С- та Х- психотипів, роблять достатньою традиційну психопрофілактичну підготовку до пологів (відповідно 70,0 % та 30,0 %) і обумовлюють відмову деяких з них від знеболювання пологів. Навпаки, для жінок, які мають М- та Ф- психологічні типи, характерна пріоритетність у застосуванні медикаментозного знеболювання (60,0 % та 42,9 %) або ЕДА (40,0 % та 57,1 %). Виявилось також, що емоційно нестійкі пацієнтки при виборі методу знеболювання частіше віддають перевагу ЕДА (46,8 %), а емоційно стійкі – медикаментозному знеболюванню (48,1 %). Одночасно пацієнтки, які характеризувались високою тривожністю, частіше від інших обирали інвазивні методи анестезії – ЕДА (ОТ – 44,11,03; РТ – 45,40,90), а ті, в кого реактивна тривожність знаходилась на верхній межі середньотривожних значень - медикаментозне знеболювання (ОТ – 41,10,76; РТ – 44,30,71). Описані відмінності були статистично достовірними (р<0,05). Серед жінок, які обирали ЕДА, найвагомішою виявилась частка пацієнток з низьким показником стресостійкості (44,50,8).

Під час вивчення стану ВНС виявилось, що для жінок різних клінічних груп характерними були певні скарги вегетативно-емоційного характеру (ВЕС). Так, особи, які обрали медикаментозне знеболювання пологів (I клінічна група), найчастіше скаржились на лабільність настрою, дратівливість та депресивність, вони частіше від інших демонстрували ейтонічний тип ВТ (48,6 %), рідше від інших – парасимпатотонію (22,9 %), мали знижену чи парадоксальну парасимпатичну реактивність (35,7 % та 5,7%). Усе це, вкупі із переважно високою симпатичною ВР (41,4 %), свідчило про перевагу симпатичного відділу ВНС. Пацієнтки вказаної групи частіше демонстрували нормальне вегетативне забезпечення фізичної та емоційної діяльності (ВЗФД та ВЗЕД). При цьому серед вагітних вказаної групи зустрічалися й особи, які мали нормальну ВР. Пацієнтки, які обрали ЕДА (П клінічна група), характеризувались максимальною частотою ВЕС. Як і респонденти попередньої групи, вони частіше скаржились на лабільність настрою, дратівливість, головні болі. У вказаній групі переважали особи із симпатотонією (58,0 %), зниженою ПВР (42,0 %), максимальною була кількість осіб із парадоксальною ПВР (16,0 %) та підвищеною СВР (22,0 %). Останні факти свідчили на користь напруження симпатичної ланки ВНС. П клінічна група відзначилась максимальною кількістью жінок, які продемонстрували підвищені та знижені ВЗФД та ВЗЕД. Число жінок із достатнім ВЗФД та ВЗЕД було мінімальним. Особи, які відмовились від знеболювання (Ш клінічна група), найрідше мали ВЕС. Серед них мінімальна кількість жінок із лабільністю настрою (55,0 %), дратівливістю (45,0 %), підвищеною пітливістю (25,0 %). Ця клінічна група мала максимальну кількість жінок із ейтонічним типом ВТ (45,6 %). Симпато- та парасимпатотонія відмічалась з однаковою частотою. Для вагітних Ш групи характерною була нормальна ПВР (39,4 %), мінімальна частота підвищеної та зниженої ПВР (20,6 % та 32,5 %). Одночасне переважання жінок із нормальною СВР (85,0 %) свідчило про збалансовану діяльність ВНС у переважної кількісті жінок вказаної групи. Зроблено припущення, що такий варіант функціонування ВНС сприяв нормальним показниками ВЗФД та ВЗЕД (90,0 % та 77,5 %), які були характерними для жінок групи. Саме серед них мінімальною була кількість осіб із зниженими чи підвищеними показниками ВЗФД та ВЗЕД.

Одночасно встановлена наявність нормальних адаптивних показників гормональної функції ФПК у обстежених жінок. Не відмічено достовірної різниці вмісту окремих гормонів ФПК у вагітних, які відносились до різних клінічних груп (р<0,05). Отже гормональна функція фето-плацентарного комплексу характеризувалась як адекватна і не могла бути чинником, що міг вплинути на вибір жінкою методу знеболювання пологів. Вказане у рівній мірі стосується й вмісту стресорних маркерів – катехоламінів (норадреналіну, адреналіну та дофаміну). Їхній вміст не розрізнявся у жінок різних клінічних груп і відповідав фізіологічним значенням, характерним для строку гестації 37- 40 тижнів (таблиця 2).

Таблиця 2

Вміст гормонів ФПК, катехоламінів та β – ендорфінів у вагітних, які обрали різні методи знеболювання перед пологами (37-40 тижнів).

Гормони

Клінічні групи

I

II

III

ПЛ (нмоль/л)

287,0033,21

300,635,01

323,442,11

Прогестерон (нмоль/л)

673,5072,50

726,5383,94

801,4276,54

Естріол (нмоль/л)

118,0412,25

122,0313,93

135,6234,81

Естрадіол (нмоль/л)

59,026,12

61,036,61

66,736,42

Пролактин (мкг/л)

3215,90458,91

3921,72627,31

3511,12538,40

Кортизон (нмоль/л)

731,0084,92

849,2141,42

789,5244,23

Адреналін (пкг/мл)

44,323,24

46,243,44

41,113,22

Норадреналін (пкг/мл)

306,8'18,06

310,4319,72

292,2217,91

Дофамін (пкг/мл)

42,403,12

44,982,98

40,123,09

β – εндорфіни (пкг/мл)

15,601,61

12,511,90

15,503,72

Не виявлено достовірної різниці у вмісті β-ендорфінів плазми крові вагітних різних груп перед пологами. При цьому вміст β – ендорфінів у невагітних жінок та у пацієнток з доношеною вагітністю достовірно не розрізнявся (невагітні – 12,01,9 пкг∕мл; вагітні – 15,61,6 пкг∕мл; р>0,05). По іншому виглядав вміст пептиду під час пологів (рис. 1). У латентній стадії пологів він залишався сталим в усіх трьох групах (I група – 14,82,3 пкг∕мл; П – 15,53,7пкг∕мл; Ш – 14,31,9 пкг∕мл; р>0,05). В активну фазу пологів рівень β – ендорфінів достовірно зростав у пацієнток, які не використовували знеболювання до (70,38,2) пкг∕мл; (р<0,001), та у тих, в кого застосовано медикаментозне знеболювання пологів (78,413,1 пкг∕мл; р<0,001). У роділь, яким проведена ЕДА, зростання пептиду було менш виразним (34,47,8пкг∕мл). Під час потуг відмічено максимальне зростання вмісту β – ендорфінів у роділь усіх трьох груп. При медикаментозному знеболювання він сягав до (113,013,3) пкг∕мл, при ЕДА – до (111,512,5) пкг∕мл. У пацієнток, які не застосовували знеболювання він був максимальним (122,115,4) пкг∕мл. Вміст пептиду у сироватці крові не мав достовірних кореляційних зв'язків із показником методу знеболювання пологів, однак перебував у тісному кореляційному зв'язку із показником методу знеболювання пологів під час пологів (r = 0,90 при р<0,001).

Пкг /мл

Рис. 1. Динаміка вмісту β – ендорфінів у сироватці крові жінок, впродовж

пологів з використанням різних методів знеболювання.

Виділили основні індивідуально-психологічні характеристики, що притаманні жінкам, яким не потрібно було знеболювання пологів, чи воно було ефективним. Психопрофілактика разом із психологічною підтримкою жінки під час пологів без виникнення потреби у застосуванні допоміжних методів знеболювання пологів виявилась ефективною у 77,5 % жінок. Цей показник вищий від такого у пацієнток із медикаментозним знеболюванням. У значній мірі вказане обумовлене індивідуально-психологічними рисами жінок. До таких вважали за доцільне віднести наявність С- та Х- психотипів (ефективне знеболювання - 78,6 %; 75,0 %) та психо-емоційну стабільність (90,9 %). Запорукою сприятливого перебігу пологів без спеціального знеболювання вбачалась наявність середньотривожних значень особистісної та реактивної тривожності (менше 45 балів), а також високої стресостійкості (100,0 %). За умови середнього показнику стресостійкості та позитивного настрою пацієнтки необхідність у знеболюванні відсутня у 50,0 % роділь.

Ефективність медикаментозної аналгезії пологів становила 62,9 %, що значно нижче від ЕДА (84,0 %) та менше ніж продемонстрували пацієнтки без знеболювання (77,5 %). Індивідуально-психологічні характеристики, що забезпечують таку частоту ефективного знеболювання практично такі ж, як і у попередній групі. Це Х- психотип (79,3 %) та С- психотип (65,6 %), психо-емоційна стабільність (85,7 %), наявність середньотривожних значень ОТ та РТ. На відміну від попередньої групи ефективне медикаментозне знеболювання наставало лише у осіб, що характеризувались високою стресостійкістю (100,0 %).

Максимальна ефективність знеболювання пологів відмічена у пацієнток, яким пологи проведені з використанням ЕДА (84,0 %). Вказаний метод виявився ефективним у переважної кількості жінок різних психотипів. Однак найбільша його ефективність відмічена у осіб, яких не було серед жінок без знеболювання чи тих, хто обрав медикаментозне знеболювання. Мова йде про осіб із М- психотипом (100,0 % ефективність знеболювання при ЕДА) та Ф- психотипів (50,0 % ефективність). Ефективність ЕДА у осіб Х- типу також наближалась до абсолютної (94,3 %). На відміну від інших психотипів, серед Ф- типу відмічена мінімальна ефективність ЕДА (50,0 %). Важливими факторами ефективності ЕДА вбачались такі характеристики як психо-емоційна стабільність (97,8 %), наявність середньої тривожності (ОТ та РТ), висока стресостійкість (100,0 %). Однак, у осіб, які характеризувались низькою стресостійкістю, ефективність методу залишалась достатньо високою (84,6 %).

Loading...

 
 

Цікаве