WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Черезчеревна резекція при раку проксимального відділу прямої кишки: показання результати лікування, прогноз (автореферат) - Реферат

Черезчеревна резекція при раку проксимального відділу прямої кишки: показання результати лікування, прогноз (автореферат) - Реферат

У 15 (3509%) випадках зафіксовані ускладнення які розвинулися в сечовидільній системі і стали наслідком самого оперативного втручання У 7 з них причиною розвитку гострого циститу послужила резекція стінки сечового міхура

Післяопераційна патологія органів дихання відзначена у 6 (140,6%) пацієнтів 5 випадків припало на нижньочасткову гіпостатичну пневмонію

Ускладнення збоку серцево-судинної системи в післяопераційному періоді ми спостерігали у 7 (170,6%) пацієнтів У 2 з них причиною гострої серцево-судинної недостатності послужила гостра коронарна недостатність у 3  гострий інфаркт міокарду і ще у 2  тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії

Гостра печінково-ниркова недостатність розвинулась у 2 хворих: в одного вона призвела до летального завершення; у іншого змогли досягти одужання завдяки медикаментозній терапії

Одним з показників ефективності хірургічного лікування є показник післяопераційної летальності В нашому дослідженні з 425 хворих на рак проксимального відділу прямої кишки у післяопераційному періоді померли 11 пацієнтів (26% ВІ 1,3%–4,3%).

У 5 пацієнтів причиною летального завершення став перитоніт У 2 випадках він був наслідком неспроможності міжкишкового анастомозу по 1 випадку припало на міжпетельний абсцес флегмону заочеревинної клітковини і розпад метастатичного вузла в печінці з розвитком динамічної кишкової непрохідності

Гостра серцево-судинна недостатність стала причиною смерті 5 пацієнтів У 2 – причиною її розвитку послужила тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії у 3  гострий інфаркт міокарду Причиною смерті 1 хворого стала гостра печінково-ниркова недостатність Фоном для її розвитку ми визнали виразково-некротичний коліт і персистуючий гепатит "С"

Одним з найважливіших критеріїв оцінки ефективності будь-якого виду лікування є віддалені і функціональні результати

Проведені дослідження 355 історій хвороби хворих яким виконана радикальна черезчеревна резекція прямої кишки показали що трирічне виживання серед усіх радикально оперованих хворих склало 83024% п'ятирічне  68026% десятирічне  5243% а середня тривалість життя пацієнтів 4202 року.

Безрецидивне п'ятирічне виживання хворих після радикальних хірургічних втручань було суттєво нижчим і склало, відповідно, 5334% а середня тривалість життя  3703 року

Одним з найсуттєвіших і вірогідно залежних факторів які впливають на п'ятирічне виживання хворих котрим виконані радикальні операції з приводу раку прямої кишки є стан регіонарних лімфатичних вузлів Про це ж свідчить порівняння віддалених результатів лікування у групах хворих розділених за цим принципом У нашій роботі при дослідженні операційного матеріалу у 257 пацієнтів не виявлено метастатичного ураження регіонарних лімфовузлів і у 98 хворих виявлені метастази раку (табл 4)

Таблиця 4

Результати 5-річного виживання у залежності від стану регіонарних лімфовузлів

Стан регіонарних лімфовузлів

5-річне виживання, %

Середня тривалість життя роки

загальне

безре-цидивне

загальна

безре-цидивна

Відсутність регіонарних метастазів

72038

60440

4401

4002

Наявність регіонарних метастазів

5433

36054

3804

3104

Функціональні результати ми оцінювали при диспансерному спостереженні за хворими протягом одного року після виконання хірургічного втручання З цією метою була використана трибальна система оцінки діяльності кишечника розроблена в НДІ Проктології МОЗ РФ Огляди виконувались як правило через 3 6 12 місяців У випадку наявності ускладнень у післяопераційному періоді строки огляду у цієї категорії пацієнтів були частішими

Функціональні результати були вивчені нами у групі з 210 хворих (494% ВІ 44,7%–54,2%) Через 3 місяці після операції функцію кишечника як добру оцінювали 158 пацієнтів (752% ВІ 69,2%–80,8%) як задовільну  41 (195% ВІ 14,5%–25,1%) і як незадовільну, відповідно, 11 хворих (53% ВІ 2,6%–8,7%)

Через шість місяців група хворих з оцінкою діяльності кишечника "добре" збільшилась до 173 випадків  824% (ВІ 76,9%–87,2%) Задовільно оцінювали функцію кишечника 29 пацієнтів  13% (ВІ 9,5%–18,8%) відповідно, незадовільно  пацієнтів  3% (ВІ 1,7%–6,8%) У групі хворих з незадовільною функцією кишечника у 3 випадках був виявлений стеноз колоректального анастомозу Усі випадки стенозу ліквідовані консервативно

Через рік після операції 206 пацієнтів з 210 оцінювали функцію кишечника як "добру" і "задовільну" і лише 4 пацієнти (19% ВІ 0,5%–4,2%) були незадоволені функціональною діяльністю шлунково-кишкового тракту Усі 4 випадки зумовлені помірним порушенням моторно-евакуаторної функції внаслідок спайкового процесу

Відомості отримані при анкетуванні хворих у різні строки після операції свідчать про те що віддалені функціональні результати після черезчеревної резекції прямої кишки з формуванням дуплікатурного колоректального анастомозу у більшості випадків оцінені як добрі Загальна кількість хворих з доброю і задовільною функцією кишечника склала 981% (ВІ 95,8%–99,5%).

На заключення треба відзначити що виконання черезчеревної резекції прямої кишки з відновленням безперервності кишкового тракту за допомогою колоректального анастомозу є етапом соціальної і трудової реабілітації хворих В нашому дослідженні 79% (ВІ 73,3%–84,3%) працюючих пацієнтів повернулись до трудової діяльності без оформлення групи інвалідності Практично усі вони приступили до колишньої (або суміжної) спеціальності через 45 місяців після операції

Однією з основних причин невдач хірургічного лікування є розвиток місцевих рецидивів раку прямої кишки Після виконання черезчеревної резекції прямої кишки рецидиви виникли у 33 хворих що склало 93% (ВІ 6,5%–12,5%) Рецидиви переважно виникали в параректальній клітковині а також в зоні колоректального анастомозу

В нашому дослідженні рецидиви розвинулись протягом перших 2х років у 27 (81% ВІ 66,4%–93,2%) з 33 хворих.

В зоні колоректального анастомозу рецидив локалізувався у 9 (273% ВІ 13,2%–44,2%) хворих в параректальній клітковині  у 24 (72% ВІ 55,8%–86,8%)

З 33 хворих з рецидивним раком прямої кишки повторно було оперовано 23 (69% ВІ 52,5%–84,4%), з них радикально – 13 (394% ВІ 23,1%–57,0%) У 4 пацієнтів операція носила комбінований характер У цьому випадку проводилась резекція суміжних органів утягнених в пухлинний процес Вид повторного оперативного втручання залежав від локалізації ступеня розповсюдження рецидивної пухлини

Показанням до виконання повторних операцій були невеликі рухомі рецидивні пухлини при відсутності віддалених метастазів На жаль у більшості випадків розповсюдження процесу було таким значним що досягло бокових стінок таза При виявленні обмежено рухомого пухлинного процесу проводили комбіноване лікування яке включало передопераційні курси променевої терапії та ендолімфатичної хіміотерапії З 13 радикальних втручань з приводу рецидиву пухлини в 10 випадках вдалося виконати сфінктерозберігаючі операції Найчастіше застосовувалась розширена черевно-анальна резекція зі зведенням різних відділів ободової кишки   хворих у 2 випадках виконана черевно- наданальна резекція і в 1  місцеве видалення рецидивної пухлини.

Loading...

 
 

Цікаве