WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація лікування фібриляції і тріпотіння передсердь черезкатетерним методом (автореферат) - Реферат

Оптимізація лікування фібриляції і тріпотіння передсердь черезкатетерним методом (автореферат) - Реферат

Програмувальною електростимуляцією індукувати пароксизми тахікардії не вдалося. У терміни від 1 до 9 міс. в жодного з оперованих хворих рецидивів тахікардії не було.

Таблиця 3

Показники результатів РЧА у пацієнтів із ТП 1 і 2 груп

Показник

1 група

2 група

РЧА

CARTO XP

Кількість пацієнтів

39

31

14

Чоловіків

24

17

7

Жінок

15

13

8

Вік, років

59,2  7,8

49,6  14,8

Тривалість процедури, хв.

273  44

256  59

236  41

Час РЧА, хв.

37,9  7,6

29,9  9,4

27,9  8,1

Час флюороскопії, хв.

45  24

36,4  18

8,7  2,4

Потужність, W

37,6  7,5

38,8  5,1

45  6

Температура, С

58,9  5,8

44,7  7,1

44,7  7,1

Ефективність, %

89,7

90,3

100

Кількість рецидивів, %

15,4

6,5

0

Тривалість спостереження, міс.

28

24

12

Необхідності в прийомі антиаритмічних препаратів не було. Ускладнень як у ранньому, так і у віддаленому післяопераційному періоді відзначено не було.

Застосування в другій групі спостережень стимуляційного й електроанатомічного картування, а також охолоджуваних електродів дозволило нам підвищити ефективність РЧА, знизити загальний час процедури, час радіочастотних аплікацій і, що є немало важливим, зменшити час рентгенівського впливу на організм пацієнта та лікаря.

ВИСНОВКИ

  1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової задачі підвищення ефективності та зменшення кількості рецидивів у хворих із фібриляцією і тріпотінням передсердь.

  2. На основі проведених морфологічних досліджень передсердно-шлуночкової частини провідної системи серця в дітей і дорослих встановлено, що її глибина залягання під ендокардом, розміри та форма відрізняються. Особливістю топографії передсердно-шлуночкового пучка є те, що після його проникнення через центральне фіброзне тіло він досягає гребеня міжшлуночкової перегородки нижче її перетинчастої частини, де починає розгалужуватися, займаючи його правий схил в 70 % випадків, лівий – у 15-20 % випадків або розташовуючись інтрамурально в 10-15 % випадків.

  3. Через велику глибину залягання передсердно-шлуночкового пучка й прикриттям його зверху та з боків центральним фіброзним тілом собака не є зручним об'єктом для моделювання поперечної передсердно-шлуночкової блокади провідної системи електроімпульсним або кріогенним способами.

Створення гострої локальної ішемії передсердно-шлуночкового вузла з метою моделювання передсердно-шлуночкової блокади викликає фібриляцію шлуночків.

  1. Під час радіочастотної абляції передсердно-шлуночкового пучка причиною неефективної маніпуляції були анатомічні особливості розташування передсердно-шлуночкового відділу провідної системи серця.

Під час проведення РЧА перешийка причинами рецидивів було створення недостатньо глибокого ушкодження перешийка, а також неповної двоспрямованої блокади проведення по перешийку.

  1. Лівобічний доступ є альтернативою у разі неефективності радіочастотній абляції передсердно-шлуночкового пучка з правих відділів серця. Застосування охолоджуваних і 8 мм електродів дозволяє підвищити ефективність радіочастотної абляції перешийка та зменшити кількість рецидивів.

  2. Повторні радіочастотні абляції при рецидивах фібриляції передсердь необхідно виконувати трансаортальним доступом.

  3. Застосування електроанатомічного картування при рецидивах тріпотіння передсердь дозволяє верифікувати ділянку прориву збудження в абляційній лінії та наносити радіочастотні аплікації максимально точно.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Неефективність медикаментозного лікування фібриляції передсердь, наявність частих або затяжних нападів тахіаритмії, які призводять до гострого або хронічного порушення кровообігу, вимагають негайного стаціонарного лікування радіочастотної абляції передсердно-шлуночкового пучка з імплантацією електрокардіостимулятора.

  2. У разі неефективності трансвенозної радіочастотної абляції передсердно-шлуночкового пучка або рецидивування фібриляції передсердь рекомендується використати такий алгоритм. Якщо в результаті трансвенозної радіочастотної абляції одержати передсердно-шлуночкову блокаду не вдається, то в ході операції рекомендується застосувати трансаортальний доступ до пучка Гіса. У випадку, якщо після ефективної трансвенозної радіочастотної абляції відбулося відновлення передсердно-шлуночкового проведення, рекомендується зробити трансаортальну радіочастотну абляцію передсердно-шлуночкового пучка. Таким чином, у разі неефективності радіочастотної абляції передсердно-шлуночкового пучка або кількаразових рецидивів відновлення передсердно-шлуночкового проведення як альтернативу трансвенозній радіочастотній абляції потрібно використати трансаортальний доступ.

3.Найбільш оптимальним режимом стимуляції після абляції передсердно-шлуночкового пучка при хронічній формі фібриляції передсердь є режим VVIR. За наявності пароксизмальної або персистуючої форми фібриляції передсердь найбільш оптимальні режими стимуляції – це DDD, DDDR з діагностичними лікувальними алгоритмами та функцією зміни режиму.

  1. Під час проведення абляції каво-трикуспідального перешийку критерієм ефективності процедури служить двоспрямована блокада по перешийку, верифікована стимуляційним або електроанатомічним картуванням. Система нефлюороскопічного електроанатомічного картування має високе просторове охоплення й дозволяє моделювати на екрані монітора високоінформативні карти збудження міокарда. Застосовуючи цю систему, можна істотно зменшити вплив рентгенівського опромінення та час процедури, а також підвищити ефективність процедури абляції перешийку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Изменения проводящей системы сердца в раннем постнатальном периоде развития и их функциональное значение / Антипов Н.В., Гусак В.К., Синев А.Ф., Антипов А.Н., Кузнецов А.С. / Под редакцией проф. Гусака В.К. – Донецк: Агенство Мультипресс, 2001. – 236 с.

  2. Антипов Н.В., Кузнецов А.С., Комиссаров С.И., Антипов А.Н., Исакова Т.Н. Современные представления о морфогенезе проводящей системы сердца и нерешенные вопросы аритмологии // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоцiацiї серцево-судинних хiрургiв України. Вип. 7. – К., 1999. – С. 10-14.

  3. Антипов Н.В., Кузнецов А.С., Скоробогатый А.М., Кузнецов О.Г., Антипов А.Н., Якубенко Е.Д. Гистоструктурные и функциональные изменения в миокарде и его проводящей системе при экспериментальной окклюзии артерии предсердно-желудочкового узла // Український кардіологічний журнал. – 2003. – № 5. – С. 102-107.

  4. Гринь В.К., Бассов О.И., Кузнецов А.С., Антипов А.Н., Харитончик Д.Л., Кравченко Т.В., Нечепорчук А.В. Первый опыт клинического применения навигационной системы CARTO XP в диагностике и лечении наджелудочковых тахиаритмий // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2004. – Т. 5, № 3. – С. 407-409.

  5. Гринь В.К., Харитончик Д.Л., Кузнецов А.С., Антипов А.Н., Харитончик Д.Л. Применение трансаортального доступа для радиочастотной абляции атриовентрикулярного соединения при фибрилляции предсердий // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2005. – № 2. – С. 227-230.

  6. Патент № 23326 А „Спосіб моделювання порушень атріовентрикулярної провідності" / М.В.Антіпов, О.С.Кузнєцов, Ю.І.Жданюк, О.Г.Кузнєцов, А.М.Антіпов. – Заявлено 05.04.96; Опубл. 31.08.98 // Бюл. № 4.

  7. Патент № 12869 „Спосіб радіочастотної деструкції атріовентрикулярного сполучення" / Гринь В.К., Кузнєцов О.С., Антіпов А.М., Харитончик Д.Л. – Заявлено 20.05.2005; Опубл. 15.03.06 // Бюл. № 3.

  8. Кузнецов А.С., Бассов О.И., Антипов А.Н., Харитончик Д.Л. Рецидивы наджелудочковых тахикардий при хирургическом их лечении // Вестник аритмологии. – 2004. – № 35. – С. 105.

  9. Антипов А.Н., Исакова Т.Н. // Причины повторных операций при хирургическом лечении наджелудочковых тахикардий. Тези Міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених „Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини". – Дніпропетровськ, 2001. – С. 75.

АНОТАЦІЯ

Антіпов А.М. Оптимізація лікування фібриляції і тріпотіння передсердь черезкатетерним методом. – Рукопис.

Loading...

 
 

Цікаве