WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація лікування фібриляції і тріпотіння передсердь черезкатетерним методом (автореферат) - Реферат

Оптимізація лікування фібриляції і тріпотіння передсердь черезкатетерним методом (автореферат) - Реферат

Для оцінки змін функціонального стану ПСС в умовах її гострої ішемії робили ЕКГ-контроль з реєстрацією стандартних і посилених відведень.

Локальна ішемія ПШВ і прилеглого до нього скорочувального міокарда призвела до фібриляції шлуночків і швидкої загибелі половини піддослідних тварин протягом першої доби.

Особливо слід відзначити відсутність надшлуночкових порушень ритму (суправентрикулярних екстрасистол і тахікардії, фібриляції передсердь), синусно-передсердної блокади, що свідчить про інтактність структур синусно-передсердної частини ПСС, які кровопостачаються з інших джерел: першої передсердної артерії правої коронарної артерії та/чи гілками лівої коронарної артерії. Таким чином, за характером порушень функції ПСС можливою є топічна діагностика рівня ушкодження ПСС.

Результати лікування фібриляції передсердь.

Першу (контрольну) підгрупу склали 43 пацієнти, яким виконано РЧА пучка Гіса трансвенозним доступом за період 2001-2002 рр. У всіх пацієнтів була типова клініко-електрофізіологічна картина ФП, резистентна до антиаритмічної терапії. Маніпуляції проводилися в зоні передсердно-шлуночкових провідних шляхів (ПШ вузол, пучок Гіса). Ми використовували сполучення місцевої і внутрішньовенної анестезії. РЧА виконувалася одночасно з імплантацією електрокардіостимулятора (ЕКС).

ЕКС із режимом VVI було імплантовано 21 (48,8 %) пацієнту, 10 (23,3%) пацієнтам було імплантовано ЕКС у режимі VVIR, 5 (11.6 %) пацієнтам – у режимі DDD, 6 (16.4 %) – у режимі DDDR.

Таблиця 1

Результати трансвенозних РЧА ПШ пучка в пацієнтів із ФП 1 підгрупи

Результат РЧА

I етап

II етап

III етап

IV етап

Всього

%

ПШ блокада III ступеня

28

(73,7 %)

3

(33,3 %)

1

(50 %)

_

32

64,0

ПШ блокада I-II ступеня

7

(18,4 %)

6

(66,6 %)

1

(50 %)

1

(100 %)

15

30,0

Без ефекту

3

(7,9 %)

_

_

_

3

6,0

Всього

38

9

2

1

50

100,0

У результаті трансвенозної радіочастотної абляції ПШ блокаду 3 ст. отримано в 32 (64,0 %) пацієнтів. У 15 (30,0 %) випадках вдалося досягти модифікації ПШ проведення зі зміною точки Венкебаха з 164 12 до 11225. У 3 (6,0 %) випадках домогтися порушення ПШ проведення трансвенозним доступом не вдалося. Ефективність первинної трансвенозної РЧА при правобічному доступі склала 92,1%. Загальна ефективність трансвенозної РЧА в першій групі пацієнтів склала 94,0 %. Відновлення ПШ проведення спостерігалося в терміни від 5 діб до 79,1 місяця, що вимагало повторних втручань.

Другу підгрупу склали 34 пацієнти, яким виконано РЧА пучка Гіса за період 2003-2005 рр., коли в клініці почав застосовуватися трансаортальний доступ для РЧА пучка Гіса.

Таблиця 2

Результати РЧА ПШ пучка в пацієнтів з ФП другої підгрупи

Результат РЧА

I етап

II етап

III етап

Всього

%

ПШ блокада III ступеня

23

(76,7 %)

3

(60 %)

2

(100 %)

28

75,7

ПШ блокада I і II ступеня

7

(23,3 %)

2

(40 %)

_

9

24,3

Без ефекту

_

_

_

0

0,0

Всього

30

5

2

37

100,0

ЕКС із режимом VVI було імплантовано 4 (11,7 %) пацієнтам, 13 (38,3 %) пацієнтам було імплантовано ЕКС у режимі VVIR, 2 (5,8 %) пацієнтам – у режимі DDD, 15 (44,2 %) – у режимі DDDR.

30 пацієнтам трансвенозну РЧА пучка Гіса виконано вперше (перший етап). У результаті трансвенозної радіочастотної абляції ПШ блокаду 3 ст. отримано в 21 (70 %) пацієнта. У 7 (23,3%) вдалося досягти модифікації ПШ проведення зі зміною точки Венкебаха з 17216 до 12112. Ефективність первинної РЧА з використанням трансвенозного доступу склала 93,3 %.

Відновлення ПШ проведення після трансвенозного доступу спостерігалося в терміни від 5 до 642 діб, що вимагало повторних втручань.

У 2 (6,7 %) випадках домогтися порушення ПШ проведення трансвенозним доступом не вдалося, що змусило під час операції застосувати трансаортальний доступ, який дозволив одержати ефект у вигляді ПШ блокади.

Всього в 9 (23 %) випадках вдалося одержати ефект у вигляді ПШ блокади з використанням трансаортального доступу для РЧА пучка Гіса. У наших спостереженнях позитивного результату досягнуто при середній потужності радіочастотного генератора Atakr (Medtronic) 305 W при середній тривалості аплікації 208сек., середній температурі дистального кінця абляційного електрода 40 єС.

Застосування трансаортального доступу дозволило підвищити загальну ефективність у другій групі пацієнтів порівняно з першою з 94 % до 100 % та знизити кількість рецидивів у безпосередніх і віддалених післяопераційних періодах у другій групі з 14 % до 10,2 % порівняно з першою групою пацієнтів.

Рис. 1 Алгоритм тактики під час проведення трансвенозної радіочастотної абляції (ТВРЧА).

При імплантації ЕКС у пацієнтів з пароксизмальною та персистуючою формами ФП ми віддавали перевагу двохкамерним стимуляторам з функцією автоматичної зміни режиму стимуляції. У другій групі частка таких стимуляторів склала 50 % порівняно з першою групою, в якій ЕКС з аналогічними режимами імплантували 28% пацієнтів.

Результати лікування тріпотіння передсердь.

Першу (контрольну) підгрупу склали 39 пацієнтів, яким за період 2001-2002 рр. виконано РЧА каво-трикуспідального перешийка.

Для усунення типового ТП аплікації наносили в зоні перешийка, наносячи лінії радіочастотного ушкодження від трикуспідального клапана до нижньої порожнистої вени. Процедуру припиняли у разі досягнення блокади проведення по перешийку, підтверджуваної відновленням синусового ритму під час виконання РЧА при ТП, неіндукованістю ТП під час виконання стимуляційного контролю.

Енергія аплікацій радіочастотного струму, що наносилися, складала від 25 до 60W, у середньому 37,67,5 W. Температура дистального кінця електрода коливалася від 40 до 70 єС і в середньому складала 58,95,8 єС. Час впливу радіочастотною енергією тривав від 2 хв. до 49 хв. і в середньому складав 37,97,6 хв. Ефекту вдалося досягти в 35 (89,7 %) процедурах. Летальних і ускладнень, що загрожували життю, не було. У терміни спостереження від 3 діб до 28 місяців було відзначено 6 (15,4 %) рецидивів після ефективної РЧА.

Другу підгрупу склали 45 пацієнтів, яким за період 2003-2005 рр. виконано РЧА каво-трикуспідального перешийка.

Для верифікації блокади по перешийку в 31 пацієнта використовували техніку стимуляційного картування. У 14 пацієнтів для створення РЧА перешийка і визначення блокади по перешийку використовували електроанатомічне картування.

Енергія аплікацій радіочастотного струму, що наносилися, складала від 25 до 50 W, у середньому 38,85,1 W. Температура дистального кінця електрода коливалася від 40 до 70 єС і в середньому складала 44,77,1 єС. Час впливу радіочастотною енергією тривав від 5 хв. до 45 хв. і в середньому складав 29,99,4 хв. Ефекту вдалося досягти в 28 (90,3 %) процедурах. Летальних і ускладнень, що загрожували життю, не було. У терміни спостереження від 3 діб до 24 місяців було відзначено 2 (6,5 %) рецидивів після ефективної РЧА. Усі рецидиви виникли в пацієнтів, яким процедура виконувалася неохолоджуваними електродами.

За методикою електроанатомічного картування оперовано 14 пацієнтів з істмус-залежним типовим правопередсердним тріпотінням.

Усім хворим раніше виконувалася радіочастотна абляція електро-фізіологічного субстрату аритмій з позитивним ефектом. Рецидиви тахікардії настали в терміни від 1 до 14 міс. Медикаментозна терапія була неефективною.

У всіх пацієнтів карти активації ПП створювалися на основі реєстрації, у середньому, 15435 точок. Загальний час флюороскопії склав 8,72,4 хв. Час картування (від першої точки до реєстрації останньої точки), у середньому, склав 14020 хв. Загальна тривалість процедури 23641 хв. Час РЧА коливався від 7 до 37 хв. і, у середньому, склав 27,98,1 хв. У всіх хворих було отримано стійкий позитивний ефект абляції. Після виконання абляції процедуру електроанатомічного картування повторювали з метою виявлення ділянки прориву порушення в зоні перешийка.

Loading...

 
 

Цікаве