WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація лікування фібриляції і тріпотіння передсердь черезкатетерним методом (автореферат) - Реферат

Оптимізація лікування фібриляції і тріпотіння передсердь черезкатетерним методом (автореферат) - Реферат

Академія медичних наук України

Інститут серцево-судинної хірургії

ім. М.М. Амосова

АНТІПОВ Андрій Миколайович

УДК 616.12 –008.313.2-7-089

Оптимізація лікування фібриляції і тріпотіння передсердь черезкатетерним методом

14.01.04 – серцево-судинна хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького Міністерства охорони здоров'я України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, доцент

КУЗНЄЦОВ Олександр Сергійович,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри госпітальної хірургії ім. В.М. Богославського, Інститут невідкладної і відновної хірургії (ІНВХ) ім. В.К. Гусака АМН України, вчений секретар

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук,
СТИЧИНСЬКИЙ Олександр Сергійович,

Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України (м. Київ), завідувач відділу електрофізіологічних і рентгенхірургічних методів лікування аритмій серця

доктор медичних наук,

ФУРКАЛО Сергій Миколайович,

Інститут хірургії і трансплантології АМН України (м. Київ), завідувач відділу ендоваскулярної хірургії та ангіографії

Провідна установа:

Запорізький державний медичний університет, МОЗ України

Захист відбудеться " 11 " квітня 2006 р. о "_13__" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.555.01 в Інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України за адресою: 03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 6.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України за адресою: 03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 6.

Автореферат розісланий "_10_" _березня__ 2006 р.

Вчений секретар cпеціалізованої

вченої ради Д 26.555.01,

доктор медичних наук Руденко А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність проблеми обумовлена тим, що в структурі захворюваності надшлуночкові тахікардії (НШТ)складають 80% від загальної кількості тахіаритмій. Вони реєструються в 1,1% усіх госпіталізованих хворих. Проблеми хірургічного лікування тахіаритмій (ТА) протягом останніх десятиліть привертають до себе увагу кардіохірургів і кардіологів багатьох країн (Книшов Г.В., Стичинський О.С., Карпенко Ю.І., Правосудович С.О., БокеріяЛ.А., Ревішвілі А.Ш., Gallager J., Guirandon G., Cox J., та ін.).

Найбільш розповсюдженими в клінічній практиці серед НШТ є фібриляція передсердь (ФП) і тріпотіння передсердь (ТП) [Ардашев А.В., 2001; Стичинський О.С., 2005].

Смертність хворих із ФП у 2 рази вища, ніж пацієнтів із синусовим ритмом. ФП призводить до гемодинамічних порушень внаслідок втрати передсердно-шлуночкової синхронізації, розширення порожнин передсердь, що, у свою чергу, може призвести до тромбоутворення та тромбоемболій, включаючи цереброваскулярну "раптову смерть" [Sra J., Dhala A., Blanck Z., et al., 2000]. У лікуванні фібриляції передсердь і її ускладнень нині широко використовується медикаментозна терапія, спрямована на відновлення синусового ритму, профілактику пароксизмів ФП, контроль частоти шлуночкових скорочень і профілактику ускладнень.

Можливість медикаментозного лікування найчастіше обмежується у зв'язку з резистентністю аритмії до медикаментозного лікування, високим ризиком проаритмій, частими побічними ефектами, алергійними реакціями, тривалістю застосування та вартістю медикаментів.

Проведені дослідження довели, що контроль частоти у хворих із хронічною ФП може бути альтернативою стратегії контролю ритму. Контроль ритму не має переваг перед методиками контролю частоти за тривалістю життя [Opolski G., Torbicki A., Koosior D. et al., 2004].

Все це спонукає дослідників до пошуку нефармакологічних, альтернативних хірургічних методів лікування ФП, серед яких є й методика трансвенозної радіочастотної абляції (РЧА) передсердно-шлуночкового пучка (ПШП) з імплантацією електрокардіостимулятора (ЕКС). Стабілізуючи частоту серцевих скорочень, такі операції є альтернативою медикаментозному контролю частоти шлуночкового ритму при ФП. Якість життя пацієнтів поліпшується за рахунок того, що пацієнти перестають відчувати пароксизми в електрофізіологічно ізольованих передсердях, але цей метод не знижує кількості тромбоемболічних ускладнень і не поліпшує транспортну функцію передсердь [Бокерия Л.А., Голухова Е.З., Базаев В.А. и др., 2005; Егоров Д.Ф., 2005].

Використання при абляції передсердно-шлуночкового пучка систем двохкамерної стимуляції з функцією автоматичного переключення режимів стимуляції (auto switch mode) та застосуванням превентивних алгоритмів утримання синусового ритму дозволяє зберегти переваги фізіологічної стимуляції на синусовому ритмі, зменшити кількість і тривалість пароксизмів ФП і знизити ризик ускладнень ФП [Kouznetsov A.S., Cherniy V.V., Isakova T.N., 2005].

ТП є однією з найбільш розповсюджених у клінічній практиці аритмією, яка за частотою зустрічальності посідає друге місце після миготливої аритмії [Ардашев А.В., 2001].

Висока ефективність РЧА і відносна простота цієї маніпуляції, з одного боку, та незадовільні результати профілактичної терапії ТП, з іншого боку, призвели до того, що сьогодні РЧА є терапією вибору рецидивуючих форм ТП, тому показанням до РЧА є не тільки неефективність антиаритмічних препаратов, але й необхідність тривалої профілактичної антиаритмічної терапії [Карпенко Ю.И., 2003].

Сутність процедури полягає в перериванні проведення хвилі збудження через перешийок між устям нижньої порожнистої вени та кільцем тристулкового клапана, що є зоною уповільненого проведення імпульсу.

Все вищевикладене обумовлює актуальність питання вивчення морфологічних особливостей провідної системи серця. Аналіз результатів хірургічної корекції серцевого ритму у пацієнтів із надшлуночковими тахіаритміями дозволить уточнити оптимальні методи хірургічного лікування цієї категорії хворих, визначити раціональну методику їх здійснення з метою збільшення ефективності та зменшення кількості рецидивів у пацієнтів з надшлуночковими тахіаритміями.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до основного плану науково-дослідних робіт Донецького державного медичного університету ім. М.Горького і є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри госпітальної хірургії ім. В.М. Богославського ДонДМУ "Вивчення механізму виникнення життєнебезпечних аритмій та розробка оптимальних методик їх хірургічної корекції" (№ держреєстрації 0103V000921, шифр: КК 03.04.34), а також фрагментом спільної науково-дослідної роботи кафедри судової медицини й основ права та кафедри анатомії людини Донецького державного медичного університету ім. М.Горького "Зміни в провідній системі серця при раптовій серцевій смерті у осіб молодого віку" (№ держреєстрації 0197U002112, шифр: КК 97.01.17). У рамках цих науково-дослідних робіт здобувач був виконавцем відповідних фрагментів.

Мета дослідження – підвищення ефективності оперативних втручань та зниження кількості рецидивів у пацієнтів із фібриляцією і тріпотінням передсердь.

Досягнення поставленої мети ґрунтувалося на вирішенні таких задач:

  1. Вивчити варіанти топографічної анатомії та вікові зміни передсердно-шлуночкового відділу провідної системи серця людини.

  2. Вивчити особливості провідної системи серця у експериментальних тварин в умовах моделювання аритмії.

  3. Вивчити причини рецидивів порушення серцевого ритму й провідності у хворих із фібриляцією і тріпотінням передсердь.

  4. Оптимізувати вибір методу катетерних абляцій при порушенні серцевого ритму.

  5. Удосконалити методики лікування при рецидивах фібриляції та тріпотіння передсердь.

Об'єкт дослідження: хворі з ФП і ТП, яким було виконано лікування тахіаритмій черезкатетерним методом, експериментальні тварини, аутопсійний матеріал.

Предмет дослідження: ефективність та кількість рецидивів при лікуванні ФП і ТП черезкатетерним методом.

Методи дослідження: загальноклінічні, рентгенологічні, електрофізіологічні, морфологічні, біохімічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів.Представлена робота є узагальнюючим дослідженням, спрямованим на оптимізацію хірургічного лікування хворих із ФП і ТП.

Вперше вивчено морфологічні особливості окремих структур провідної системи серця, застосовано методику мікропрепарування, що дозволяє одночасно визначити топографію провідної системи серця (ПСС) та судини її кровопостачання, не порушуючи їх цілісності. Вперше створено експериментальну модель порушень передсердно-шлуночкового проведення у тварин, за допомогою якої створювалася локальна ішемія передсердно-шлуночкового вузла та прилеглого до нього скорочувального міокарда, що призводить до виникнення ТА (Патент України № 23326 А).

Вперше при радіочастотній абляції передсердно-шлуночкового пучка використовувався трансаортальний надклапанний доступ (Патент України № 12869).

Вперше розроблено та застосовано алгоритм проведення РЧА передсердно-шлуночкового пучка у пацієнтів із ФП.

Loading...

 
 

Цікаве