WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Застосування кріодеструкції і кріоасоційованних пептидів у комплексному лікуванні хворих на рак молочної залози (автореферат) - Реферат

Застосування кріодеструкції і кріоасоційованних пептидів у комплексному лікуванні хворих на рак молочної залози (автореферат) - Реферат

Для експериментального обґрунтування роботи проводили серію досліджень на моделі експериментального пухлинного росту - пухлині молочної залози Са 755 на 200 мишах-самках лінії С57 Bl/6. Дослідження проводилися на базі відділу ензимології Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є Кавецького НАН України (зав. відділом д. м.н., проф. В.О. Шляховенко). Клітинні лізати досліджували за допомогою електрофорезу білків у системі поліакриламідного гелю з додецилсульфатом натрію до і після кріовпливу. Готували препарат кріоасоційованих пептидів (КАП), а також оцінювали розміри перещепленої пухлини у мишей при проведенні імунізації препаратом кріоасоційованих пептидів.

Статистичну оцінку виживаності хворих проводили за допомогою методу Каплана-Мейера із застосуванням програмних ресурсів Statіstіca і SPSS (США).

Результати дослідження та їх обговорення. Результати патоморфологічних досліджень, проведених у 23 жінок, свідчать про ефективність кріовпливу на пухлину. У 87% хворих виявлена субтотальна девіталізація пухлини з п'ятикратним зменшенням життєздатної ракової паренхіми. У 13% хворих – блокування внутрішньопухлинного кровообігу. Крім того, при вивченні білкового складу тканини пухлини до і після заморожування було виявлено біохімічні зміни, що виникли внаслідок кріовпливу. Виявлено, що в результаті кріовпливу в тканині пухлини зменшувався вміст білків з м.м. 40-200 кДа та одночасно відбувалось накопичення глікопептидів з м.м. 12 кДа (рис.1).

Рис. 1. Електрофореграма білків пухлинної тканини: до кріовпливу (А, В, Д) та після кріовпливу (Б, Г, Е)

Експериментальні дослідження на моделі перевивної пухлини молочної залози Са 755 мишей дали аналогічні результати. Було проведено роботу по накопиченню, виділенню та очищенню КАП. При використанні очищеної фракції КАП в експерименті було показано її імуногенність. Триразове введення тваринам препарату КАП з наступним перещепленням пухлинних клітии супроводжувалось гальмуванням росту пухлини на 76%, а у 40% тварин пухлини не розвилися взагалі.

Ці результати було покладено в основу досліджень щодо застосування КАП як препарату для післяопераційної імунотерапії 27 хворих на РМЗ ІІ-ІІІ стадії.

Безпосередні результати лікування хворих показали переносимість і безпечність включення передопераційного кріовпливу на пухлину і післяопераційної імунотерапії за допомогою КАП до схеми лікування хворих на РМЗ ІІ-ІІІ стадії. Незважаючи на те, що включення до операції кріовпливу на пухлину подовжує час операції на 40-60 хвилин, коли хворі знаходяться під загальним наркозом, пов'язаних з цим ускладнень у хворих першої і другої підгруп не спостерігалося.

Під час проведення кріовпливу, яке проводилося при ретельному контролі за гемодинамікою (артеріальний тиск, пульс, насиченість крові киснем), відзначена стабільність гемодинаміки і тільки в одному випадку при поверхневому наркозі спостерігалося зниження артеріального тиску до 90 мм р.ст.

Серйозних ускладнень, пов'язаних з кріовпливом під час операції, у хворих першої і другої підгрупи не спостерігалося, незалежно від віку хворих, стадії захворювання і супутньої патології. У деяких випадках спостерігалася підвищена активність місцевого кровообігу, що вимагало особливої уваги і ретельної підтримки гемостазу. У післяопераційному періоді відзначалися такі ускладнення, як асептичний міозит великого грудного м'яза в одному випадку, нагноєння післяопераційної рани спостерігалося у трьох хворих, і в однієї хворої відзначалося загострення хронічного тромбофлебіту.

Таким чином, частота розвитку ускладнень, ймовірно пов'язаних із застосуванням кріодеструкції, склала 8,62%.

Проведення імунотерапії за допомогою препарату КАП не супроводжувалося алергічними реакціями, запальними або іншими (загальними або місцевими) ускладненнями. Метод лікування переносився добре незалежно від віку хворих, стадії захворювання і супутніх захворювань.

Результати оцінки загальної і безрецидивної виживаності хворих за методом Каплана-Мейера показали ефективність застосування кріовпливу на пухлину молочної залози з післяопераційною імунотерапією за допомогою КАП. Загальну і безрецидивну виживаність було оцінено у 109 хворих. У цілому, протягом періоду спостереження рецидиви виникли у 30 жінок (27,52%). При цьому тривалість безрецидивного періоду істотно залежала від фактора доопераційного кріовпливу на тканину пухлини: застосування кріовпливу і кріовпливу в комплексі з імунотерапією за допомогою кріоасоційованих пептидів вірогідно підвищувалась тривалість безрецидивного періоду захворювання.

Так, у контрольній групі (56 жінок) рецидиви виникли в 22 жінок (39,28%), а медіана безрецидивного періоду склала 54,0 + 3,76 міс. (95% довірчий інтервал 46,64 - 61,36 міс).

У групі з застосуванням кріовпливу (32 жінки) протягом періоду спостереження рецидиви відзначені у 8 жінок (25%).

У групі, де кріовплив на пухлину поєднувався з наступною вакцинацією (21 жінка), рецидивів не спостерігалося. Виявлені розходження є достовірними: значення статистики (Log Rank склало 6,21; р = 0,0448).

Р
озходження в тривалості безрецидивного періоду зберігалися і при оцінці безрецидивної виживаності в контрольній групі та у групі з кріовпливом, без врахування факту наступної вакцинації (Log Rank = 4,69; р = 0,0303) (рис. 2).

Рис. 2. Крива безрецидивної виживаності хворих на РМЗ у контрольній групі, у групі з кріовпливом (кріо) і в групі з кріовпливом + імунотерапія (кріо+імунотерапія), за Капланом-Мейером

Протягом періоду спостереження в контрольній групі загинуло 15 пацієнток (26,78%); медіана загальної тривалості життя склала 68,0 + 6,2 міс. (95%, довірчий інтервал 55,85 - 80,15 міс.). У групі з використанням кріовпливу загинуло 8 хворих (25%), медіану загальної тривалості життя не було досягнуто. У групі з кріовпливом і наступною імунотерапією усі пацієнтки до сьогодні живі і не мають ознак рецидиву основного захворювання. Однак виявлені розходження є статистично недостовірними (Log Rank = 2,51; р = 0,2854), що, ймовірно обумовлено відносно коротким періодом спостереження.

Для з'ясування ролі імунологічних механізмів у реалізації ефекту застосування кріовпливу з наступною імунотерапією КАП було вивчено деякі параметри клітинного і гуморального імунітету.

Динаміка субпопуляційного складу лімфоцитів периферичної крові не виявила достовірних змін досліджуваних показників у хворих контрольної групи. У той же час у хворих, яким було проведено кріодеструкцію пухлинної тканини, особливо у хворих І підгрупи, відзначено виражену тенденцію до підвищення вмісту CD3+ Т-лімфоцитів (р = 0,09 у І підгрупі) і CD4+ Т-лімфоцитів-хелперів (р = 0,07 у І підгрупі). Це привело до достовірного зростання імунорегуляторного індексу як в І-й, так і ІІ-й підгрупах. Вміст CD8+ Т-лімфоцитів-супрессорів, CD19+ В-лімфоцитів, природних кілерних клітин (CD3-CD56+CD16+), природних кілерних Т-лімфоцитів (CD3+CD56+CD16+) у хворих з проведеною кріодеструкцією не змінювався. Не виявлено змін і у концентрації сироваткових імуноглобулінів різних класів (табл. 3).

Таблиця 3

Деякі показники клітинного і гуморального імунітету в обстежених хворих І, ІІ підгрупи і контрольної групи (1 - вихідні дані, 2 - повторне дослідження через 6 міс. після оперативного втручання)

Досліджувані

Параметри

Контрольна група

І підгрупа

ІІ підгрупа

1

2

1

2

1

2

CD19+,

В-лімфоцити, %

13,8 + 1,02

12,98 + 1,11

10,96 + 1,32

11,22 + 1,42

11,65 + 3,43

10,23 + 2,68

CD3+,

Т-лімфоцити, %

53,01 + 1,75

55,21 + 2,19

52,62 + 2,84

62,81 + 2,46

55,22 + 3,98

60,15 + 2,42

CD4+, лімфоцити-хелпери %

32,29 + 2,13

35,96 + 2,19

32,68 + 2,94

40,02 + 2,56

35,73 + 3,24

37,73 + 2,14

CD8+, лімфоцити-супресори/ кілери, %

24,62 + 2,03

26,02 + 2,12

24,34 + 2,71

26,07 + 1,86

26,31 + 2,78

24,32 + 2,34

CD4/CD8, імунорегуляторний індекс

1,32 + 0,05

1,34 + 0,04

1,34 + 0,08

1,53 + 0,07*

1,34 + 0,08

1,54 + 0,06*

CD3-CD56+CD16+, природні кілери, %

14,72 + 1,34

15,08 + 1,78

15,50 + 1,86

14,65 + 2,05

13,93 + 2,94

17,25 + 3,37

CD3+CD56+CD16+, природні кілерні Т-лімфоцити, %

9,67 + 1,12

8,56 + 1,65

12,05 + 1,27

8,85 + 1,34

10,12 + 2,15

7,77 + 1,47

Примітка : * - розходження достовірні при p<0,05 між вихідними і повторними дослідженнями в аналізованих групах.

У той же час, у хворих І підгрупи спостерігалися зміни, що свідчать про розвиток специфічної клітинної реакції імунітету на компоненти вакцини, що вводяться. У першу чергу, це виявлялося в розвитку реакції гіперчутливості уповільненого типу. Якщо вихідний діаметр папули на компоненти вакцини, що вводяться, склав у середньому по групі 7,28 + 2,16 мм, то через 2 міс. після введення препарату кріоасоційованих пептидів - 18,58 + 2,49 мм (p<0,03). Тільки в однієї хворої ця проба була негативною.


Показником індукції специфічної гуморальної відповіді було виявлення специфічних антитіл до компонентів препарату кріоасоційованих пептидів. Титр цих антитіл значно зростав через 1 місяць після проведення першого курсу імунотерапії. Спостерігалося значне зростання діаметра кілець преципітації при дослідженні зразків сироватки, отриманих після закінчення курсу імунотерапії, у порівнянні з вихідними сироватками (рис.3). Відзначаються також перехресні реакції при дослідженні сироватки крові хворих з алогенними антигенами.

Loading...

 
 

Цікаве