WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Застосування кріодеструкції і кріоасоційованних пептидів у комплексному лікуванні хворих на рак молочної залози (автореферат) - Реферат

Застосування кріодеструкції і кріоасоційованних пептидів у комплексному лікуванні хворих на рак молочної залози (автореферат) - Реферат

Практичне значення одержанних результатів : Розроблено і впроваджено у клінічну практику комплексного лікування хворих на РМЗ метод передопераційного кріовпливу на пухлину з подальшою імунотерапією і застосуванням кріоасоційованих пептидів, отриманих з тканини аутологічної пухлини .

Уперше проведена комплексна терапія з метою профілактики рецидивів і метастазів, що приводить до збільшення загальної і безрецидивної виживаності хворих на РМЗ.

Впровадження результатів. Результати дослідження (метод комплексного лікування хворих на РМЗ, що включає кріовплив на пухлину молочної залози в поєднанні з післяопераційним введенням препарату пептидів із власної пухлинної тканини, підданої кріовпливу) впроваджені в клінічну практику в хірургічному відділенні Київської міської онкологічної лікарні та у відділенні пухлин молочної залози Інституту онкології АМН України.

Особистий внесок здобувача. Здобувач провів патентно-ліцензійний пошук та аналіз літературних джерел за темою дисертації, приймав участь у визначенні мети і задач дослідження, проаналізував отримані результати, сформулював основні положення і висновки роботи.

Автор дисертації безпосередньо брав участь у клінічних дослідженнях і лікуванні хворих на РМЗ, розробленні препарату пептидів з тканини пухлини молочної залози після кріовпливу. Здобувач також брав участь у розробленні і впровадженні в клінічну практику методу комплексного лікування хворих на РМЗ із застосуванням кріовпливу і імунотерапії за допомогою кріоасоційованих пептидів.

Автор обробляв архівний матеріал, проводив лікування хворих у післяопераційному періоді відповідно до схеми протоколу, збирав дані про безпосередні і віддалені результати після проведеного лікування.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження апробовані на: засіданнях товариства онкологів м. Києва і Київської області (2004 і 2005 рр.); науково-практичній конференції "Проблеми онкоімунології: наукові і прикладні аспекти" (Київ, 2003 р.); I-ій Приволзькій науковій конференції з медичної кріології" (Н. Новгород, Росія, 2003 р.); міжнародній науково-навчальній конференції Європейського товариства медичної онкології (ESMO) (Будапешт, 2005 р.); II міжнародній науково-практичній конференції "Нове в практичній кріології" (Москва, 2005 р.); VІІ міжнародній конференції молодих онкологів "Сучасні проблеми експериментальної і клінічної онкології" (Київ, 2006 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, з них 4 статті в журналах, рекомендованих ВАК України, 2 статті в закордонних журналах, 6 тез у матеріалах міжнародних конференцій і з'їздів, отримано 2 патенти України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 110 сторінках машинопису, складається із вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій і списку використаної літератури, який складається з 210 джерел, з них 80 вітчизняних і 130 закордонних . Дисертацію ілюстровано 21 рисунком і 10 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. У роботі проаналізовано результати комплексного лікування 117 жінок, хворих на РМЗ ІІ-ІІІ стадії, розподілених на 2 групи. Основна група складалась з 58 хворих на РМЗ, лікування яких проводилося за стандартними схемами: радикальна операція, поліхіміотерапія (ПХТ) і/або променева терапія (ПТ), з включенням методу передопераційного кріовпливу на пухлину. Основна група, в свою чергу , представлена двома підгрупами: перша (І) підгрупа - 27 хворих на РМЗ, у лікування яких до стандартних схем було підключено кріовплив під час операції та післяопераційна імунотерапія за допомогою введення пептидів, отриманих з підданої кріовпливу власної пухлинної тканини. Друга (ІІ) підгрупа включала 31 хвору на РМЗ, у лікування яких до стандартних схем підключили лише кріовплив під час операції; подальше лікування проходило за звичайними схемами, включаючи радикальну хірургічну операцію, ПХТ і/або ПТ. Контрольна група представлена 59 хворими на РМЗ, що проходили лікування за стандартними схемами, включаючи радикальну хірургічну операцію, ПХТ і/або ПТ (табл. 1, 2).

Таблиця 1

Розподіл хворих за стадіями захворювання

Стадія захворювання

Основна група

Контрольна група

абс.число

%

абс.число

%

II (Т1-3N0-1M0)

32

55

32

54

III (Т2-4N0-3M0)

26

45

27

46

Загальна кількість

58

100

59

100

Вік досліджуваних хворих варіював від 25 до 85 років. Середній вік при цьому складав 52,612,3 років. Згідно з патогенетичною класифікацією В.Ф. Семиглазова (1997), досліджувані групи хворих були розподілені на: тиреоїдну (до 35 років), яєчникову (від 36 до 49 років), надниркову (від 50 до 59 років) і інволютивну (після 60 років) (табл. 2).

За морфологічним типом пухлини були розподілені таким чином: у всіх групах переважав інфільтруючий протоковий рак: в основній групі – 77% , в контрольній – 74% ; інфільтруючий дольковий рак в основній групі складав – 15%, в контрольній – 17%. Інші морфологічні типи, включаючи муцинозний, скірозний і низькодиференційований рак складали в основній групі 8%, а в контрольній 9%.

Кріовплив на пухлину проводили під внутрівенним/інтубаційним наркозом за допомогою кріохірургічної установки "Криоэлектроника-4" (Фірма Пульс – Київ) , а також за допомогою розроблених нами і впроваджених у клінічну практику плоских кріоаплікаторів різної форми і величини від 3 до 10 см у діаметрі. Форму і розмір кріоаплікатора обирали залежно від локалізації пухлини, її розмірів і розмірів самої молочної залози. Кріовплив на пухлину проводили з одного полюса у 49 хворих, а з двох полюсів одночасно у 9 хворих. Для досягнення високої ефективності і максимального руйнування пухлинної тканини кріовплив проводили двічі зі спонтанним відтаюванням. Межі замороженої тканини завжди на 2-3 см виходили за край пухлини. Експозиція при першому заморожуванні – від 10 до 20 хвилин, при другому - від 10 до 15 хвилин. Час спонтанного відтаювання після першого заморожування - від 20 до 40 хвилин, площа заморожування - від 4 до 22 см у діаметрі при глибині від 4 до 8 см Температура заморожування коливалася від –1200 до –1850 С0.

Таблиця 2

Розподіл груп хворих за патогенетичними формами

Патогенетична форма

Основна група

Контрольна група

абс.число

%

абс.число

%

Тиреоїдна (до 35 років)

2

3

3

5

Яєчникова (від 36 до 49 років)

21

37

23

39

Надниркова(від 50 до 59 років)

17

29

16

27

Інволютивна (після 60 років)

18

31

17

29

Загальна кількість

58

100

59

100

Вимірювання і моніторинг температури замороженої тканини під час операції проводили за допомогою мідь-константанових термопар, вмонтованих в ін'єкційні голки і підключених до потенціометра, а також за даними монітора установки "Криоэлектроника-4".

Морфологічну оцінку ефекту кріовпливу на тканину пухлини проведено за шкалою оцінки лікувального патоморфозу (К. О. Галахін, 2000).

Імунологічні дослідження хворих основної і контрольної групи проводили в динаміці до і після операції, а також після ад`ювантного лікування.

Досліджували CD3, CD4, CD19, CD3+CD56+, CD3–CD56+CD16+, субпопуляції Т- і В-лімфоцитів природних кілерів та природних кілерних Т- лімфоцитів за допомогою методу проточної цітофлюориметрії і набору моноклональних антитіл серії Leu ("Becton Dіckіnson", США), на апараті FAC Scan ("Becton Dіckіnson", США) у програмі Lysіs ІІ. Визначення концентрацій ІgA, ІgM і ІgG у сироватці крові проводили методом радіальної дифузії (реакція Манчіні) (G. Manchіnі, 1965). Пухлинний маркер (СА15-3) у крові хворих вивчали у динаміці методом иммуноферментного аналізу. Дослідження виконані на базі відділу клінічної імунології Інституту клінічної радіології НЦРМ АМН України (зав. лабораторією д. м.н., проф. Д.А. Базика).

Для дослідження клітинного імунітету вивчали реакцію гіперчутливості уповільненого типу за допомогою скарификаційної проби. З цією метою внутрішньошкірно вводили стерильний розчин кріоасоційованих пептидів, приготовлених з 200 тис. пухлинних клітин, в об'ємі 0,2 мл. Реакцію оцінювали через 24 години після введення, вимірюючи діаметр папули, що утворилася.

Loading...

 
 

Цікаве