WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вивчення і популяризація наукового доробку академіка В.Вернадського в творчості „Берегині козацької слави” О. Апанович - Реферат

Вивчення і популяризація наукового доробку академіка В.Вернадського в творчості „Берегині козацької слави” О. Апанович - Реферат

Реферат на тему:

Вивчення і популяризація наукового доробку академіка В.Вернадського в творчості „Берегині козацької слави" О. Апанович

В 2003р. виповнилось 140 річниця з дня народження видатного українського вченого, природознавця, мислителя і організатора науки Володимира Івановича Вернадського (1863-1945). Не залишився цей ювілей поза увагою широкого кола громадськості України, зокрема науковців і дослідників його біографії. В місті Полтава, де вчений провів значну частину своїх наукових дослідів, на базі Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка 4-5 березня цього року відбулась Всеукраїнська студентська науково-практична конференція „Академік В.Вернадський і світ у третьому тисячолітті" за участю дослідників різних рангів.

Безперечно, серед видатних постатей світової і вітчизняної науки провідне місце належить В.І. Вернадському – першому президенту Української академії наук (з 1918р.), засновнику нової науки геохімії і керівника вітчизняної школи мінералогії. Наукова творчість, педагогічна і науково-організаторська діяльність вченого стали предметом зацікавлення не одного покоління як російських так і українських дослідників. На особливу увагу заслуговує творчий вклад сучасного українського історика Олени Михайлівни Апанович (1919-2000) в дослідження біографії академіка. Ця дослідниця „білоруска за національністю ... все своє життя віддала служінню українській історичній науці"[5, 177]. Основні її зусилля були направлені на дослідження історії запорозького козацтва саме в той час, коли ця тема була під суворим контролем і навіть забороною. Однак завдяки своїй наполегливості, життєстійкості і цілеспрямованості Олена Михайлівна впродовж всього свого життя зберегла бажання займатися саме цією тематикою, якій віддала душу і серце. Колеги і друзі образно називали її „берегинею козацької слави", адже вона не лише активно і плідно займалась вивченням і популяризацією історії запорозького козацтва, а й виступила однією з ініціаторів збереження і відновлення пам'яток козацької слави на урядовому рівні.

Іншим важливим і не менш успішним напрямком її наукової діяльності стало дослідження особистого архіву Володимира Вернадського, до виявлення якого вона мала безпосереднє відношення. Як підкреслено в одній із статей присвяченій біографії О.М. Апанович за авторством її колег – „всебічне дослідження особи Вернадського – лейтмотив 1984-1988рр. у творчому житті Олени Михайлівни" [4, 17]. З 1973р. вона – старший науковий співробітник Відділу Рукописів Центральної наукової бібліотеки АН України (тепер Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАН України). Її праця в цій архівній установі виявилась досить плідною і корисною, захопленням стало дослідження історії науки (цією тематикою також цікавився і В. Вернадський). Цій науковій проблемі, яка стала провідною у діяльності історика у 1980-х рр. присвячено понад 20 її наукових праць. До заслуг Олени Михайлівни, безперечно, належить і виявлення не лише раніше не відомих архівних матеріалів про особистість вченого, але й неопубліковані його праці, щоденник, які були введені нею згодом до наукового обігу. Така її евристична та археографічна діяльність спричинилась до збагачення науки у світовому масштабі. Результатом наполегливої праці дослідниці стала монографія написана у співавторстві „В.І. Вернадський: життя і діяльність на Україні" [7], яка витримала два видання. До згаданої праці слід звернутися окремо. Книга складається з трьох розділів: „Зв'язки Вернадського з Україною"; „Вчення Вернадського про живу речовину і її ролі в еволюції біосфери"(це вчення було сформовано ним під час перебування на Україні і визначило як зазначають дослідники сучасну йому світову науку на багато десятиліть); „Вчення про біосферу як теоретичну основу її охорони і оптимізації життєвого середовища". Також тут поміщено неопубліковані матеріали В.Вернадського, його виступи та епістолярна спадщина, спогади та щоденникові записи, які він вів на Україні. У книзі ґрунтовно і всебічно на основі українських і російських архівів досліджено біографію вченого, визначено одну з головних ролей, яку зіграв В.Вернадський у створенні Української Академії наук.

Характерною рисою дослідниці було те, що вона „займалася творчою спадщиною Вернадського не відсторонено, вона відчула духовну спорідненість із цим великим українцем, вчення якого про живу речовину, біосферу і ноосферу істотно вплинуло і на її погляди" [6, 25]. Олена Михайлівна глибоко осягнула суть наукової спадщини і основні ідеї вченого-енциклопедиста, не полишаючи розробляти цю проблему.

Постійне прагнення до розширення джерельної бази наукової біографії В.І. Вернадського, вченого міжнародного масштабу, спонукало її до поїздки у Францію, де часто-густо перебував у наукових відрядженнях Володимир Іванович. Її перебування у цій країні і праця в Національному архіві Франції та Національній бібліотеці Франції, Інституті Кюрі ознаменувались віднайденням нових архівних документів. Серед них зокрема і неопубліковані праці, листування Вернадського з французьким академіком Леруа, публікації його статей у французьких часописах. В результаті її творчих пошуків було розкрито раніше невідомі моменти біографії вченого, його наукових поглядів. Творчі пошуки Олени Михайлівни були викладені у статті „Французькі адреси Володимира Вернадського" [3]. Дослідниця висвітлила окремі аспекти співпраці вченого з його європейськими колегами – М. Кюрі, А. Лекруа; основні напрямки його наукових студій під час перебування на французькій землі; педагогічну і видавничу діяльність. Для міжнародної академічної арени така праця українця, нащадка запорозьких козаків, мала безцінне значення. О. Апанович було запропоновано заснування наукової програми „В.І. Вернадський у Франції", яка як вона вважала є актуальною. Адже її наукові пошуки це лише початок розкриття нових сторінок з біографії науковця.

Олена Михайлівна виступила ініціатором присвоєння тоді Центральній Науковій бібліотеці ім'я академіка В. Вернадського. Завдяки її зусиллям ця ідея була впроваджена до життя у 1989р.

До наукових звершень дослідниці належить і те, що вона довела українську ментальність В. Вернадського, поставила і розробила проблему ролі мистецтва в його науковій творчості [1].

Основні філософські ідеї академіка сприйняті і осмислені О. Апанович до певної міри отримали своє продовження в її науковому доробку. Дослідниця неодноразово брала активну участь з доповідями на конференціях і читаннях присвячених вченому в таких наукових центрах як Київ, Одеса, Полтава, Москва, Ленінград [2]. Вона ініціатор створення сценаріїв фільмів та вистав про В.Вернадського.

Отже, Олена Михайлівна – одна з видатних вчених-істориків, що значну частину свого наукового життя присвятила вивченню і популяризації наукової біографії українського вченого з міжнародним ім'ям. Її відданість цій тематиці принесла щедрі результати. До наукового загалу доведено раніше невідомі та унікальні моменти з життя та наукової діяльності академіка, введено до наукового обігу його праці, які раніше не змогли побачити світ.

Література

  1. Апанович Е., Попова Л. Искусство в духовной и научной деятельности В.И. Вернадского // Искусство. – 1989. - №5. – С. 24-28; Апанович Е. Искусство в жизни и творчестве В.И. Вернадского // Научное и социальное значение деятельности В.И. Вернадского. – Л.: Наука, 1989. – С.247-275.

  2. Апанович Е. Роль книги в жизни и научном творчостве В.И. Вернадского // Книга и социальный прогресс: Тез. докл. 5-й Всерос. науч. конф. по проблемам книговедения [10-12 апр. 1984г.]. – М., 1984. – С.14-16; Ее же. Академик В.И. Вернадский на Полтавщине // Первая Всесоюз. науч. конф. по ист. краеведению (г. Полтава, окт. 1987г.): [Тез. докл. и сообщ.]. – К., 1987. – С. 264-265.

  3. Апанович О. Французькі адреси Володимира Вернадського // Хроніка 2000. – 1995. - №2-3. – С.225-227.

  4. Дубровіна Л., Гром В. Життєвий і творчий шлях Олени Михайлівни Апанович // Олена Михайлівна Апанович. Біобібліографічний покажчик (До 80-річчя від дня народження і 55-річчя наукової діяльності). – К.: Вид-во О. Теліги, 1999. – С.4-23.

  5. Ковальський М. Місце Олени Михайлівни Апанович (1919-2000) в українському історіографічному процесі середини і другої половини ХХст. // Наукові записки. Історичні науки. – Острог, 2000.-Вип.1.- С.177-184.

  6. Мицик Ю. Козацька мати (До 80-річчя від дня народження О.М. Апанович) // Пам'ять століть. – 1999. - №6. – С.17-28.

  7. Сытник К.М., Стойко С.М., Апанович Е.М. В.И. Вернадский: жизнь и деятельность на Украине. – К.: Наук. думка, 1984. -235с.; Сытник К.М., Апанович Е.М., Стойко С.М. В.И. Вернадский: жизнь и деятельность на Украине. 2-е изд. исправл. и дополн. – К.: Наук. думка, 1988. – 366с.

Loading...

 
 

Цікаве