WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Характеристика житлових умов населення рівненської області - Реферат

Характеристика житлових умов населення рівненської області - Реферат

Реферат на тему:

Характеристика житлових умов населення рівненської області

ЗМІСТ

Вступ...........................................................................................3

  1. Загальне поняття про житлові умови і комфортність житла...............4

  2. Аналіз комфортності житла у області і місті..................................8

  3. Доступність житла у рівному....................................................21

Висновки....................................................................................24

Список літератури........................................................................26

ВСТУП

Проблеми задоволення потреби у житлі і удосконалення житлового середовища лишаються одними з основних проблем нашого суспільства. Визнання житла однією з першочергових потреб людини підтверджене результатами роботи спеціальної комісії по житловим проблемам при ООН (Habitat), викладеними на Другій Всесвітній конференції ООН у 1996р. Ключове значення реалізації права громадян України на житло проголошено у Конституції України (ст.47-48) і підтверджене, зокрема, розробкою Концепції державної житлової політики (схвалена постановою ВР за №254/95 від 30.06.1995).

Розвиток вітчизняного житлового будівництва, напрямки наукових досліджень у галузі проектування житла у радянський період носили відбиток планової економіки. Прагнення забезпечити міське населення рівними житловими умовами з максимальною економією коштів стимулювали розвиток досліджень у напрямку пошуку мінімального житлового простору, найбільш економічних архітектурно-конструктивних рішень, уніфікації елементів житлових споруд, індустріалізації житлового будівництва. Вітчизняними вченими було розроблено численні методи підвищення ефективності проектних рішень житла.

Нормативні документи у галузі проектування і будівництва житла, розроблені за часів СРСР, відрізняються від аналогічних документів, прийнятих в країнах з ринковою економікою, надзвичайною детальністю вимог до житла і процесів, пов'язаних з його спорудженням та експлуатацією.

І коли проблема забезпечення житлом, як таким, починає відходити на задній план, першочерговою стає проблема якості житла, його комфортності. Що входить до цього поняття? Чи комфортним є житло у нашому місті? На ціпитання ми намагатимемось відповісти у нашій роботі.

1. Загальне поняття комфортності і якості житла

Пропонуємо почати зі співставлення понять комфортності і якості житла. Якість – це поняття більш обьєктивне, як повино бути визначене певними нормами і стандартами, якого повині дотримуватись усі виробники того чи іншого виду благ. Комфортність – це більш суб'єктивне поняття, воно по змісту наближається до категорії смаків і вподобань споживачів. Тобто досліджуючи поняття якості мова йде про нормативні акти, якими вже встановлені певні параметри якості житла.

Найчастіше розподіл вимог в цих документах відбувається наступним чином: закони містять загальні вимоги, що стосуються охорони здоров'я та безпеки, правила містять більш детальний перелік вимог до об'єктів будівництва, документи технічної сертифікації – вимоги до будівельних матеріалів, кваліфікації працівників тощо. Країни федеративної структури найчастіше мають різні будівельні правила у різних частинах (штатах, кантонах і т.ін.). Щоправда, найчастіше існує певний зразок, яким користуються при створенні нормативних документів в межах даної країни.

В цілому сучасний стан стандартизації якості житла має наступні основні риси:

  • Передача багатьма країнами права встановлення стандартів та контролю за їх виконанням позадержавним організаціям.

  • Поділ функцій встановлення мінімальних і максимальних меж показників якості відповідно між організаціями, що займаються стандартизацією чи нормуванням, і законодавчими органами.

У нормативних документах, оцінка якості житла проводиться лише за кількісними факторами, тобто тими які можна фактично порахувати(обсяги квартир обладнаних газом, опаленням). Без уваги ж залишаються саме якісні фактори, які не піддаються обрахунку але відіграють суттєву роль (наявність потрібної інфраструктури, транспортне забезпечення).

З 1919р. на території України по черзі діяли декілька основних нормативних документів, що стосувалися житлового будівництва. За цей час різні розділи норм змінювалися неодноразово. Найбільших змін зазнали ті розділи, що визначають кількісно-якісний склад житлової чарунки: кількість житлових кімнат, склад житлових приміщень, обов'язковий склад допоміжних приміщень, додаткові типи допоміжних приміщень. Постійно змінювались і конкретизувались основні кількісні параметри квартир: житлова площа, корисна площа, мінімальна площа житлових кімнат, основні розміри допоміжних приміщень. Регламентація взаємозв'язків приміщень квартири з'явилась наприкінці 30-х рр. Розвиток нормування планувальних параметрів квартири йшов у напрямку ізоляції особистої зони та "розкриття" загальносімейної зони квартири. У 1990-х роках почав змінюватися підхід до формування багатоквартирних житлових будинків. Перехід до нових форм житла здійснювався поступово – з об'єкта соціального замовлення житло, у тому числі і багатоквартирне, перетворилося на елемент ринку. Найбільш масове збірне будівництво виявилося не завжди здатним забезпечити виконання вимог сьогоднішнього замовника житла.

Аналіз сучасного стану нормування і оцінки якості і комфортності житла в Україні дав можливість зробити наступні висновки:

  1. Діюча система нормативних документів у галузі проектування і будівництва житла не відображає змін у соціально-економічному устрої держави.

  2. Існує чимало проблем у галузі проектування, будівництва житла, експлуатації та оновлення існуючого житлового фонду, які виходять за межі житлових норм, що свідчить про необхідність розвитку інших способів визначення якості житла на різних етапах його створення і експлуатації.[1]

Говорячи про комфортність матимемо на увазі відповідність існуючого житла потребам населення. Зважаючи на те, що параметри якості житла розроблялися ще за часів СССР, більшу вагу матиме дослідження саме комфортності умов житла.

Оскільки об'єктом дослідження стане аналіз в багатоквартирних будинків то варто звернути увагу на те, що комфортність в них визначається здебільшого як комфортність будинку в цілому, тому що квартири в будинках маються подібне планування і набір послуг.

Благоустроєними населеними пунктами вважаються такі, які мають централізоване водопостачання таканалізацію, а саме міста, селища міського типу та сільські населені пункти в яких водопроводи й окремі водопровідні мережі відпускають воду населенню та на комунально-побутові потреби централізовано, в каналізації здійснюють централізоване відведення стічних вод з житлових будинків та комунально-побутових підприємств.

Оскільки якість житла, планування і забезпечення багатоквартирних будинків необхідними послугами в Україні і в Росії є достатньо подібними, ми вважаємо за можливе навести у роботі цитати російських посадовців з визначення комфортності:

  • Сергій КРУГЛІН, керівник Федерального агентства по будівництву і ЖКГ вважає що "...зараз у нас під комфортністю розуміється те, що написане в Санітарних нормах і правилах: температура в приміщенні повинна бути не нижче +18°С, холодна вода повинна мати якісні характеристики відповідно до санітарних вимог, і далі можна розкласти по всіх нормах: опалюванню, каналізації, вентиляції, сміттєвивозу тощо.".

  • На думку Анатолія Заграєва, керівника " Іркутського промбудпоекту" на комфортність здебільшого впливають зовнішні фактори: " Для міського масового житла визначальними чинниками комфортності є: транспортна доступність, планування житлового району, організація прилеглої території і рівень її упорядкованості, поверховість житлових будинків і навіть сходова клітка загального користування, а вже потім квартира. Інше визначення комфортності буде для приміського або сільського житлового будинку на одну сім'ю. Приведеним чинникам властива суб'єктивна оцінка споживача. Ми пропонуємо при визначенні комфортності житла розглядати тільки ту частину чинників, яка стосується безпосередньо житлового будинку, його будівництва і експлуатації. В цьому випадку до критеріїв оцінки комфортності житла можна віднести організацію внутрішнього простору, якість будівництва і використовуваних конструкцій і матеріалів, інженерного забезпечення і вживаного устаткування."

  • Юрій Рисін, головний архітектор Краснодарського краю має схожу думку: " Я переконаний, що в поняття комфорту входить не тільки рівень самого житла. Комфорт не можливий без нормально облаштованої, прилеглої до будинку ділянки землі. Не важливо, приватний це будинок чи багатоквартирний". [2]

Головним документом який визначає зараз в Україні якість житла є "Єдиний класифікатор житлових будинків", прийнятий Держбудом (додаток 1). В ньому усі існуючі будинки діляться на 6 класів, залежно від терміну експлуатації, якості конструкції і наявності інженерних мереж. Певна річ, є багато факторів, які не враховує цей класифікатор, але сам факт його існування закладає основи до розвитку стандартизації якості житла. Цей документ певним чином встановлює лише класифікацію якості житла, натомість немає документів які б містили повний перелік вимог до будівництва нового житла. І знову ж, навіть відповідність житла стандартам якості не обов'язково означатиме його комфортність.

Loading...

 
 

Цікаве