WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Інформація і безпека: системний підхід - Реферат

Інформація і безпека: системний підхід - Реферат

Реферат на тему:

Інформація і безпека: системний підхід

В сучасних ринкових умовах господарювання інформаційна безпека в умовах глобального інформаційного суспільства відіграє провідну роль. Широка інформатизація всіх сфер життя суспільства, зокрема сфери забезпечення безпеки особи, суспільства, економіки і фінансів, державної інфраструктури, ставить питання про комплексний підхід до проблеми інформаційної безпеки.

Вступ до "інформаційного суспільства" є однією з важливих умов економічного процвітання і духовного розвитку держав - членів міжнародного співтовариства, збереження стратегічної стабільності в світі. Реалії Інформаційного суспільства дедалі відчутніше змінюють життя нашої держави. Тож було поставлене завдання вивчення й прогнозування цього процесу та визначенням форм і способів участі України в цій діяльності. Концептуальну основу для її вирішення склав проект Концепції національної інформаційної політики України [1]. Розробка проекту здійснювалася відповідно до Указу Президента України від 06.12.2001 року № 1193 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31.10.2001 року "Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України"". Таким чином, розробка і прийняття даної Концепції фактично закріпила в якості державної політики рух України до інформаційного суспільства. Прийняття документа такого характеру є позитивною тенденцією, оскільки, як вказується в Окінавській хартії глобального інформаційного суспільства "інформаційне суспільство дозволяє людям ширше використовувати свій потенціал і реалізувати свої прагнення" [2]. Проте об'єктивні умови не дозволяють Концепції виступити у ролі основного документа формування системи інформаційної безпеки України. Вміст національних інтересів в інформаційній сфері, а також напрями забезпечення їх безпеки від дії зовнішніх і внутрішніх погроз відображає Доктрина інформаційної безпеки.

Необхідно зазначити, що на сучасному етапі практично забезпечене конституційне право кожного вільно шукати, одержувати, передавати, проводити і поширювати інформацію будь-яким законним способом. Істотні позитивні зміни відбулися в інформаційному забезпеченні державної політики. Активно розвивається інфраструктура єдиного інформаційного простору України. Українські інформаційні і телекомунікаційні системи і мережі зв'язку реально інтегруються в світовий інформаційний простір. Вони побудовані з використанням останніх досягнень в сфері інформаційних технологій, які широко представлені на ринку, де активно діють практично всі крупні зарубіжні компанії-розробники. Інформаційні технології ефективно використовуються в діяльності практично всіх організацій і установ, державних органів і значної частини фізичних осіб. З метою здійснення державної політики в цій сфері прийняті і реалізуються національні програми "Електронна Україна" і "Електронний уряд".

Сформовані умови для забезпечення безпеки функціонування інформаційних і телекомунікаційних систем, що створюються на території України. Створені найважливіші регулюючі чинники державної дії на інформаційні процеси і інформатизацію: нормативно-правове забезпечення цієї сфери; системи ліцензування і сертифікації інформаційних продуктів і послуг, інформаційно-телекомунікаційних систем і мереж зв'язку, технологій. Так, в даний час законодавство в сфері інформаційного розвитку економіки і суспільства включає закони України: "Про державну таємницю", "Про захист інформації в АС", "Про інформацію", "Про зв'язок", "Про Національну систему конфіденційного зв'язку". Також необхідно врахувати і тенденції розвитку національної нормативної бази в даній сфері, а саме розгляд владою таких нових законів України як закони "Про електронний цифровий підпис", "Про електронний документообіг", "Про електронну комерцію" і ін.

Разом з тим на тлі цих помітних досягнень, на жаль, доводиться констатувати, що рівень розвитку інформаційної сфери України ще досить низький. Відставання від розвинених країн, за оцінкою фахівців, складає 10-15 років. Існують ряд серйозних проблем, рішення яких життєво необхідне для подальшого розвитку країни. Одночасно, оцінюючи ситуацію в сфері забезпечення інформаційної безпеки України в цілому, не дивлячись на наявні досягнення, слід зазначити, що вона тривожна.

Так, явно не відповідають порогнозам правові гарантії реалізації конституційних прав людини і громадянина на недоторканність приватного життя, на особисту і сімейну таємниці, на добре ім'я і честь, на охорону права інтелектуальної власності. Недостатніми є і гарантії свободи масової інформації. Більшість вітчизняних газет і журналів, зокрема регіональних, знаходяться в істотній фінансовій залежності від крупного капіталу, політичних партій, рухів і фондів, місцевих адміністрацій. Це приводить до віддзеркалення в їх інформаційній політиці, перш за все, інтересів фінансових спонсорів, далеко не завжди співпадаючих з інтересами держави і більшості населення. Представляється, що до найбільш серйозних проблем належить і необхідність прискорення розвитку вітчизняної індустрії конкурентноздатної продукції в сфері інформатизації, телекомунікації і зв'язку, забезпечення потреб внутрішнього ринку цією продукцією і вихід на світовий ринок.

Для вирішення даної проблеми доцільно використовувати, в першу чергу, заходи економічного і правового характеру. Серед них можна назвати розробку і реалізацію гнучкої інвестиційно-інноваційної політики в сфері розробки програмних продуктів, підтримки виходу продукції вітчизняної інформаційної індустрії на світовий ринок. Вдосконалення системи оподаткування українських підприємств, що працюють в сфері розробки сучасних інформаційних технологій. Зміцнення гарантій захисту прав суб'єктів на об'єкти інтелектуальної власності.

У міру розвитку української інформаційної інфраструктури зростає актуальність підвищення рівня безпеки всіх її складових. Тому іншою проблемою є захист інформаційних ресурсів від несанкціонованого доступу, забезпечення безпеки інформаційно - телекомунікаційних систем, активно використовуваних в різних сферах суспільного життя і діяльності держави. В умовах глобалізації інформаційна сфера стає як ареною міжнародної співпраці, так і ареною суперництва. Повномасштабне залучення України в процес формування глобального інформаційного суспільства, супроводжується забезпеченням її інформаційної безпеки, як одного з найважливіших стратегічних завдань безпеки національної. Актуальність даної проблеми багато в чому обумовлена зростанням "кіберзлочинності" і розширенням можливостей міжнародного тероризму по використанню сучасних інформаційних технологій для здійснення терористичних актів.

В умовах глобалізації інформаційних технологій об'єктом інформаційної злочинності стає весь світовий інформаційний простір в цілому і кожний його елемент зокрема. Нейтралізувати наслідки противоправних дій в інформаційній сфері, наприклад, інформаційного тероризму, надзвичайно важко, а іноді взагалі неможливо. Усвідомивши небезпеку, породжену глобалізацією інформаційних технологій, і розуміючи, що прогрес суспільства неможна зупинити, слід зосередитися на підтримці позитивних і нейтралізації негативних особливостей розвитку інформаційних технологій.

Питання підвищення захищеності інформаційної інфраструктури постійно знаходяться в центрі уваги. В даний час необхідно проводити роботу за такими важливими напрямками, як:

- побудова системи забезпечення безпеки інформаційно-телекомунікаційних систем (інформаційні фонди і телекомунікаційні інфраструктури) як об'єктів дії ризиків;

- захист інформаційних систем (інформації, інформаційної інфраструктури) від протиправних посягань, досягнення незаконної мети, забезпечення антигромадських інтересів;

- вивчення і запобігання інформаційно-технологічних катастроф;

- стандартизація, сертифікація і аудит інформаційно-телекомунікаційних систем на предмет їх безпеки;

- забезпечення інформаційного і інформаційно-технічного виявлення, припинення, розкриття і розслідування протиправних посягань;

- формування інформаційного права як самостійної комплексної кодифікуючої галузі права;

- постійний моніторинг системи ризиків і погроз у сфері інформаційних відносин;

- кадрове забезпечення інформаційної безпеки.

На сучасному етапі необхідне глибоке усвідомлення на всіх рівнях державного управління тієї істини, що формування, поширення, використання і захист інформаційних ресурсів України є основою забезпечення її національних інтересів в інформаційній сфері, становлення і розвитку інформаційного простору та його інтегрування у світовий інформаційний простір.

Література:

  1. ЗАКОН УКРАЇНИ Про концепцію Національної програми інформатизації від 4 лютого 1998 року N 75/98-ВР.

Loading...

 
 

Цікаве