WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Дослідження машин для внесення твердих органічних добрив: українські тенденції та перспективи розвитку - Реферат

Дослідження машин для внесення твердих органічних добрив: українські тенденції та перспективи розвитку - Реферат

Реферат на тему:

Дослідження машин для внесення твердих органічних добрив: українські тенденції та перспективи розвитку

Для механізованого внесення твердих органічних добрив на полях України використовуються причіпні розкидачі та розкидачі з куп. Недоліком цих машин є їх невідповідність агротехнічним вимогам до внесення добрив. Зокрема, проблемою було дотримання нерівномірності розподілення добрив не більше 25 %.

Тому виникла необхідність в наукових дослідженнях цих машин та технологічного процесу, що вони забезпечують.

М. К. Лінник досліджував процес внесення органічних добрив розкида-чем - валкоутворювачем з двома роторами [5]. Вчений встановив, що найбільш раціональним є використання даних розкидачів при централізованому приготуванні добрив. Купи добрив повині мати вагу в межах 2...3 т і розміщуватися по полю прямокутним способом. При проведенні теоретичних досліджень було встановлено, що робочий процес роторного розкидального робочого органу розкидача-валкувача складається з трьох фаз: фази захоплення лопатками ротора добрив з валка, руху їх в роторі та руху викинутих ротором добрив в повітрі. Оптимальними параметрами цих роторних робочих органів є: діаметр роторів D = 1000...1100 мм (при Dmin > 850 мм), кількість лопаток на роторі Кл = 4...5 шт., кут нахилу робочої площини лопаток до радіуса ротора γ = 5...10˚ за напрямком його руху, число обертів роторів – 250...400 об/хв. Якість розподілення добрив буде залежати від норми їх внесення: при великих нормах (Q > 25 т/га) коефіцієнт нерівномірності становитиме 17...25 %, що задовольняє агротехнічні вимоги, а при Q < 10...20 т/га – він знаходиметься в межах 30...33 %.

Внуков І.Т. у своїх дослідженнях [2] виявив значні резерви для покращення технічних та технологічних показників валкувача-розкидача органічних добрив РУН–15А, що в результаті дозволило розробити новий робочий орган. Основними критеріями новизни і винахідницького рівня запропонованого технічного рішення було встановлення лопатки ротора до площини його обертання під певним кутом атаки α. Встановлено оптимальні параметри робочого органу α = 40˚, діаметр ротора D = 840 мм, число лопаток – 8 шт., число обертів ротора – 540 об/хв. Застосування нових робочих органів дозволило вдвічі підвищити продуктивність технологічного процесу внесення добрив, забезпечити виконання агротехнічних вимог до якості розподілення добрив, підвищити надійність машини та покращити умови праці тракториста.

В Харківському інституті механізації і електрифікації сільського господарства під керівництвом к.т.н., доцента Макєєва Н.З. дослідженнями розкидального пристрою для причепів-розкидачів займався Мбетеамгар Валендом [7]. У винесеній у 1988 р. на захист роботі було представлено нову конструкцію розкидального пристрою-приставки до машини ПРТ–10, що складався з двох дискових роторів встановлених під кутом α до горизонту. На дисках було встановлено лопатки (подібно до відцентрових дисків розкидачів мінеральних добрив), а для покращення якості розподілення добрив ротори було обладнано вирізами з відсікачами. Для використання даного технічного рішення було обґрунтовано його оптимальні параметри: зовнішній діаметр ротора – 0,8 м, внутрішній діаметр ротора – 0,3 м, частота обертання роторів – 36,6 с-1, оптимальний кут нахилу ротора до горизонту α = 20...21˚, кут нахилу лопаті до радіуса ротора ψ = –1...0˚, кут охоплення ротора викидним порогом ρ = 13...14˚.

Дослідженнями параметрів і розробкою пристроїв для формуваня валка із куп органічних добрив займався Зайцев А.С. [4].

Марченко В.В. обґрунтував використання комплексів машин для внесен-ня твердих органічних добрив у зоні Лісостепу України [6]. Вчений встановив, що найбільш раціональними машинно-тракторними агрегатами на внесенні твердих органічних добрив серед розкидачів кузовного типу є Т–150К+ПРТ–10, а серед роторних ДТ–175С+РУН–15Б. Найбільш раціональними технологіями внесення твердих органічних добрив є перевантажувальні схеми з буртуванням у прифермерському гноєсховищі. Оптимальний обсяг робіт на внесенні твердих органічних добрив, який забезпечує мінімум приведених витрат та максимальний коефіцієнт завантаження комплексу машин становить 7000...10000 га.

Анікєєв О.І. в своїй дисертаційній роботі займався обґрунтуванням параметрів процесу внесення органічних добрив безпосередньо із куп (без утворення валка) [1]. Запропонований розкидач та процес внесення органічних добрив дозволили досягти нерівномірності внесення добрив близько 22 %. Було розроблено схему розкладки куп добрив по полю, які повинні розташовуватися у вершинах рівносторонніх трикутників, на відстані 14...15 м одна від одної. Кут охоплювання ротора викидним порогом склав 35˚, орієнтація лопаток ротора до його радіусу – 10...20˚, значення раціональної подачі добрив на лопатку ротора – 0,03...0,04 м/с, кутова швидкість барабану – 42,92 с-1. Необхідно відмітити широкі межі застосування розроблених у співавторстві з П.М. Заїкою та В.І. Мельником математичних моделей вільного польоту частинок органічних добрив.

Голуб Г. А. у своїй праці [3], при механіко-технологічному обґрунтуванні технічних засобів для агропромислового виробництва їстівних грибів, зокрема, визначив основні параметри та удосконалив математичну модель барабанно-пальцевого розпушувача компосту. В якості базової машини для розпушувача компосту було використано кузовний розкидач органічних добрив. Встановлено, що при кількості пальців на пластинах барабана 4 штуки частота обертання повинна мати значення 217 хв-1, а при кількості пальців 6 штук – 156 хв-1. Збільшення кількості барабанів при однакових умовах дозволяє підвищити продуктивність розпушування, проте призводить до збільшення потужності, необхідної для приводу барабанів. Також було отримано рівняння для розрахунку траєкторії польоту частинок компосту в повітряному просторі.

За останні майже 40 років українські вчені досліджували в основному роторні розкидачі – розкидачі-валкоутворювачі (переважна більшість) та розкидачі безпосередньо з куп. Лише декілька робіт було спрямовано на дослідження кузовних машин, проте технологічний процес внесення добрив цими машинами забезпечували не традиційні шнекові розкидальні барабани, а в першому випадку дискові відцентрові ротори [7], а в другому – барабанно-пальцеві розпушувачі [3].

Питання досліджень розкидальних пристроїв причепів-розкидачів і досі залишається відкритим та не втратило своєї актуальності.

В останні роки передове українське підприємство – виробник кузовних машин для внесення твердих органічних добрив АТ „Ковельсільмаш" почало замінювати на машинах власного виробництва горизонтальні розкидальні робочі органи на вертикально розташовані барабани, що дозволило збільшити ширину розкидання добрив та зменшити нерівномірность їх внесення.

Сучасними тенденціями розвитку машин для внесення органічних добрив є збільшення продуктивності, енергозбереження і екологобезпечності машин та підвищення якості технологічного процесу внесення добрив. Перспективними напрямками розвитку машин для внесення органічних добрив в Україні є розробка причіпних машин кузовного типу з вертикально розташованими валами та додатковим обладнанням цих та існуючих моделей розкидальними дисками з лопатками при автоматичному керуванні за параметрами технологічного процесу внесення добрив, що дозволить підвищити його якість та сприятиме збільшенню врожайності ґрунтів і покращенню екологічної ситуації. Також варто звернути увагу на можливість удосконалення перевірених часом машин, що вже є в господарствах.

Література:

  1. Анікєєв А.І. Обґрунтування параметрів процесу внесення органічних добрив із куп: Автореф. дис. кан. техн. наук. – Харків, 2005. – 22 с.

  2. Внуков И. Т. Исследование лопастного метателя органических удобрений: Автореф. дис. кан. техн. наук. – Харьков, 1973. – 23 с.

  3. Голуб Г. А. Механіко-технологічне обґрунтування технічних засобів для агропромислового виробництва їстівних грибів: Автореф. дис. докт. техн. наук. – Глеваха, 2005. – 33 с.

  4. Зайцев А. С. Обоснование параметров и разработка устройства для формирования валка из куч органических удобрений: Автореф. дис. кан. техн. наук. – Харьков, 1990. – 23 с.

  5. Линник Н. К. Исследование процесса внесения органических удобрений роторными разбрасывателями: Автореф. дис. кан. техн. наук. – Киев, 1970. – 27 с.

  6. Марченко В. В. Обґрунтування раціонального складу та ефективного використання комплексів машин для внесення твердих органічних добрив у зоні Лісостепу України: Автореф. дис. кан. техн. наук. – Київ, 1999. – 19 с.

  7. Мбетеамгар В. Обоснование параметров разбрасывающего устройства прицепов – разбрасывателей органических удобрений: Автореф. дис. кан. техн. наук. – Харьков, 1988. – 23 с.

Loading...

 
 

Цікаве