WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості розвитку ринку екологічно чистої продукції в Україні - Реферат

Особливості розвитку ринку екологічно чистої продукції в Україні - Реферат

Реферат на тему:

Особливості розвитку ринку екологічно чистої продукції в Україні

Дослідження останніх років свідчать про погіршення стану навколишнього середовища та здоров'я людини, що викликає занепокоєння у суспільстві. Одним із шляхів виходу із цієї ситуації є виробництво та пропозиція екологічно чистих продуктів.

Як відомо, екологічно чисті продукти - це продукти, які сприймаються споживачем як безпечні для здоров'я, такі, що позитивно впливають на організм людини, в них відсутні небезпечні інгредієнти, і вони не справляють негативного впливу на довкілля.

Слід зазначити, що в Україні орієнтація на екологічно чисті товари пов'язана з певним ризиком, який полягає в тому, що певна категорія споживачів не сприймає екологічно чисту продукцію за пропонованими цінами. Тому витрати на виробництво і збут не окуповуються і підприємства не поспішають вирішувати дане питання. Крім того, в нашій державі не визначене поняття "екологічно чиста продукція" і зробити це на сьогодні надзвичайно складно, так як на всіх етапах виробництва, транспортування та зберігання продукт не повинен змінювати свої властивості та максимально донести природні якості товару. Певні підходи існують, але чітко визначених немає.

Інша справа з екологічним маркованням, тобто нанесенням певних відомостей про ті чи інші властивості товару. Деякі українські виробники зазначають про "екологічну чистоту" своєї продукції. Але, на жаль, це є певною рекламною пропагандою. Вітчизняні виробники швидко перейняли деякі прийоми зарубіжних колег і обіцяють споживачам що завгодно. Нанести на упаковку позначку про її екологічність сьогодні може практично кожний. Значок цей, в основному, "зелена крапка", багато хто помічав, купуючи молоко, майонез та інші продукти. Ця шифрограма була використана в Німеччині, для запровадження програми збирання упаковки. Проте екологічна тара зовсім не означає чистий продукт. А в наш час споживач має бути абсолютно впевненим, що купує дійсно екологічно безпечну продукцію. Гарантом цього повинна стати держава.

Хоча в Україні прийнятий Закон "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", де визначається, що безпека харчових продуктів - це відсутність токсичної, канцерогенної, мутагенної, алергенної чи іншої несприятливої для організму людини дії харчових продуктів при їх споживанні у загальноприйнятих кількостях, межі яких встановлюються Міністерством охорони здоров'я України, та існує ще ряд товарів, про які в законі нічого не йдеться. В першу чергу це товари для дітей: клейонки, пустушки, пляшки та іграшки які використовуються дітьми з перших днів. Все це в значній мірі хімічні технології. А полімерні матеріали, вироби з каучуку, латексу та гуми можуть виділяти як вихідні хімічні сполуки так і продукти їх перетворень.

Фахівцями Інституту екогігієни і токсикології імені Л. І. Медведя підраховано: якщо соскою або пустушкою, виготовленою з такої сировини, дитина буде користується з першого дня життя дня життя до 1,5 років, то кількість нітрозосполук, що за цей період може попасти в організм дитини, складає від 700 до 1100 мікрограмів. [4] Така кількість може обумовити не тільки алергенну дію, але і викликати порушення обміну речовин в організмі дитини.

Особливої уваги заслуговують іграшки, які виготовляються із гуми і пластизолю. Нерідко фахівці зустрічаються з тим, що в іграшках з пластизолю контролюються вміст фталатів і поза увагою лишається основний токсин - хлористий вініл, значно небезпечніший. Пересічному громадянину України при купівлі дитячої групи виробів слід цікавитись не тільки наявністю висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України, але і тим, чи був проведений періодичний контроль на відповідність виробу гігієнічним вимогам.

Отже, потрібно замислитись, що ми вживаємо в їжу, якими товарами користуємось, яким повітрям дихаємо...

Значна частина людства завжди небезпідставно піклувалася про задоволення своїх споживчих потреб екологічно чистими продуктами харчування, вирощеними без застосування у технологічному циклі компонентів, які є шкідливими для здоров'я або потенційно можуть загрожувати здоров'ю людей. До шкідливих компонентів технології відносять, у першу чергу, пестициди та мінеральні добрива, а до потенційних - ті, загрозу для здоров'я людини від яких нині важко прогнозувати. До них належить у першу чергу, продукція від генетично модифікованих рослин.

Саме Європа з Америкою знищують поняття "екологічно чистий" продукт, годуючи себе та інших генетично модифікованими картоплею, соєю, кукурудзою. Фахівці вважають сумнівними не тільки якість, а й безпечність цих продуктів для здоров'я людини. У світовій практиці широко застосовуються генетично модифіковані сорти сої (54%), кукурудзи (28%), ріпаку (9%), бавовни (9%) завдяки їх стійкості до гербіцидів та шкідників. [3] Із овочевих культур для комерційного виробництва в ряді країн дозволено використовувати трансгенні помідори, гарбузи, буряки та інші овочеві культури.

Наприклад, компанія Monsanto пропагує використання генетично модифікованої картоплі сортів "Новий лист", які містять у собі ген ґрунтової бактерії Bacillus turingiensis ssp. tenebrionis, що відповідає в рослині за синтез БТ-білка. БТ-білок має інсектицидні властивості й від нього гине колорадський жук. Незважаючи на запевнення компанії, багато людей піддають сумніву її аргументацію щодо того, що зазначені сорти картоплі абсолютно не шкідливі для здоров'я людини.

Значна частина людства взагалі хоче бути впевненою, що вживані ними продукти не тільки не несуть ніякої загрози їх здоров'ю і здоров'ю їхнього потомства, а навпаки, поліпшують його. Тому останнім часом у міжнародній торгівлі продуктами з боку покупців дедалі частіше вимагається сертифікат про нетрансгенне походження не тільки продовольчих товарів, а й фуражу. У зв'язку з цим зростає зацікавленість споживачів у продукції, яка вирощена за так званими органічними технологіями. Найбільш загальне поняття, що означає "органічно вирощено", було сформульовано в 1972 році редактором журналу з ведення землеробства і садівництва за органічною технологією Робертом Родейлом: "Продукти, що вирощені без застосування пестицидів, штучно виготовлених мінеральних добрив; вирощені на ґрунті, вміст гумусу в якому збільшено шляхом внесення органічних речовин; вирощені на ґрунті, вміст мінералів в якому збільшено шляхом внесення природних мінеральних добрив; не були оброблені консервантами, гормонами, антибіотиками і т.п." [2]

Особливого значення в Україні набуває вирощування екологічно чистої овочевої продукції, оскільки овочі є не тільки продуктами харчування, а й мають яскраво виражені дієтичні та лікувальні властивості. При порівняно низькій енергетичній цінності овочі у великій кількості містять вітаміни, мінеральні речовини, ферменти, фітонциди й інші важливі для підтримання та збереження здоров'я людей мікроелементи.

Для нашої країни виготовлення природної екологічно чистої продукції є особливо актуальним у зв'язку з прагненням жителів України звести нанівець вплив на здоров'я шкідливих наслідків від аварії на Чорнобильській АЕС. Продукти та овочі які можливо виростити в Україні за органічними технологіями, можуть стати важливим стимулом для оздоровлення жителів не тільки великих міст, а й сільського населення. А це, в свою чергу, сприятиме залученню потужних грошових потоків для інвестування гармонійного й успішного розвитку овочівництва навколо великих міст і особливо столиці України, де володіють більшою інформацією щодо цінності продуктів, виготовлених за органічними технологіями. За висновками опитування жителів м. Києва, більшість потенційних покупців згодні купувати екологічно чисту продукцію за умови, що ціна на неї буде на 40-50% вищою порівняно з продукцією, вирощеною за традиційними технологіями. Зауважимо, що всього було опитано 200 жителів Києва віком від 18 до 75 років. З них погодилися купувати екологічно чисту продукцію 73, або 36,5%. Це є високим показником, оскільки близько 30% усіх респондентів взагалі не могли визначитися через свою необізнаність із зазначеного питання, а 27 опитаних (13,5%) заявили, що не мають потреби купувати таку продукцію, тому що вирощують її на власних дачних і садових ділянках. Найбільшу зацікавленість щодо екологічно чистої продукції виявили люди віком 50-60 років, що пов'язано з їх підвищеним піклуванням про здоров'я, а також молодь до 25 років з її традиційним прагненням до всього нового. І навпаки, люди 30-40 років ставилися до споживання такої продукції переважно індиферентно. [3]

Таким чином, ринок екологічно чистих товарів в Україні має певні особливості:

- він швидко зростає, що робить його особливо привабливим для учасників ринкових відносин, проте вихід на цей ринок вимагає значних капіталовкладень і характеризується високим ризиком;

-критерії віднесення товарів до екологічно чистих розпливчасті та неструктуровані. Багато хто зі споживачів вважають приставку "біо" гарантією екологічної чистоти, у цілому ж термін "екологічна чистота" трактується всіма (100 %) респондентами як відсутність консервантів, синтетичних добавок і барвників;

- сформувався окремий і дуже важливий сегмент споживачів екологічно чистих товарів, у першу чергу продуктів харчування, - це діти. Насичення ринку екологічно чистими товарами для цього сегменту населення повинно стати першочерговим завданням.

Все вище зазначене стане підґрунтям для реалізації програми "Здоров'я і екологічно безпечні харчові продукти", що розпочалася в Україні.

Література:

1. Бугай М. Харчування і здоров'я нації. Для нормальної життєдіяльності людини потрібні екологічно чисті і безпечні продукти // Виробництво і економіка. - 2006. - №2. - С.8-9.

2. Вареха Е. Анализ рынка экологически чистой продукции // Пиво и напитки. - 2007. - №3. - С.6-7.

3. http://www.msn.com/. - organik foods/nutrition Forum

4. http://www.jernal/. agrosektor.com.ua/archive/22/383

Loading...

 
 

Цікаве