WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Системні дослідження чинників формування нової генерації як майбутньої складової управлінської еліти України - Реферат

Системні дослідження чинників формування нової генерації як майбутньої складової управлінської еліти України - Реферат

Відповідь на основне питання моралі: "Що для вас первинно - благополуччя вашого колективу (суспільства, виду) чи ваше власне?", розділяє всю множину типів індивідумів на два табори.

По мірі росту світогляду ("я, сім'я, нація, раса, людство, ...") людина постійно розширює свій моральний горизонт (ієрархію цілей) від малого до всеохоплюючого.

Побачити в іншому себе і свої інтереси необхідно для усвідомлення свого місця у соціумі.

Свобода соціальна не є ціль, вона лише засіб для реалізації найбільш динамічної еволюції соціуму.

Міра свободи, яку суспільство може надати індивіду, є одним з критеріїв соціального і технічного прогресу. І моральний обов'язок особистості полягає у тому, щоб кожен його вчинок сприяв прогресу людини, що виражається у все більшій свободі духу над матерією. Світ стає більш вільним і значить - більш моральним.

Для сучасних організацій особливо важливо розуміти потребу у формах спільної роботи і управління, тому що саме це дасть змогу ефективно аналізувати інформацію і формувати здатність знаходити відповіді, які дозволять розуміти і вирішувати проблеми майбутнього та забезпечувати гідне життя прийдешнім поколінням з позицій Нової форми мислення в процесі формування Нового покоління з Новим рівнем свідомості. Орієнтація на майбутнє і дає можливість вирішувати завдання майбутнього [16]. Люди стають здатні розділяти відповідальність не лише із особистих мотивів, а із об'єктивної необхідності. Якщо фундаментально розширити горизонт свідомості і відповідальності соціального організму і його членів, то цілі і завдання існуючих та створюваних структур перевищать самі організації, що зможуть інтенсивно кооперуватися і асоціюватися в різних формах [7]. Реалії, які ми переживаємо, пізнаються та сприймаються по-різному членами спільноти, у якій існують обмеження особистої свободи конкретними правилами , тому у них часто відсутня мужність зайнятися дослідженнями даних протиріч, що призводить до ситуацій вдаваної гармонії і вдаваної терпимості. В такій організації виникає боязнь з'ясувати між собою причини протиріч, тому що з'являється велика взаємозалежність членів спільноти, що в кінцевому рахунку призводить до конфлікту через напругу між моральними вимогами і дійсною моральною зрілістю, яку може проявити співтовариство в процесі свого соціального розвитку. Вірно досліджена проблема може бути реалізована невірно, оскільки обов'язкові рекомендації не можна ототожнювати з моральним розвитком. Диференціація індивідуального і спільного пошуку і пояснень цього веде до урівноваження динамічно полярних протиріч, що дозволить цілі і цінності співтовариств звільнити від особистого тиску і дати як "ділові" норми, які просто контролюють дозволи і заборони. Таким чином, розвиток будь-якої організації як відкритої системи, а через неї і суспільства в цілому, безпосередньо пов'язаний з розвитком свідомості і здібностей окремої людини, з формуванням його світогляду. Свідомо скерувати даний процес через систему організаційно-економічного і інформаційного забезпечення інноваційних процесів є головним завданням сучасного менеджменту [7,8].

Враховуючи, що традиційний менеджмент, як механізм впливу на свідомість людей в різних його моделях, формах, системах, вичерпав себе, тому що не сприяє вирішенню загальнопланетарних проблем розвитку цивілізації, виникла об'єктивна необхідність сформулювати парадигму нового менеджменту ХХІ століття - менеджменту творчості, суть якого полягає:

по-перше - у протистоянні процесам саморуйнації людської особистості і руйнівним тенденціям зовнішнього середовища;

по-друге - у створенні умов для гармонізації відкритих саморегулюючих систем: людини, організації, суспільства і т. д.

по-третє - у створенні умов для реалізації творчого потенціалу кожної людини незалежно від рівня його свідомості заради знаходження вектору його преломлення в творчому вільному труді;

по-четверте - у формуванні і впровадженні механізму управління творчістю на всіх рівнях для будь-якої відкритої системи [10].

Впровадження менеджменту творчості дозволить переорієнтувати традиційні та створити нові форми суспільних відносин з метою реалізації вільного творчого потенціалу людини. Однак, потрібно усвідомити, що в наш час структурних змін завжди існує боротьба за людину як особистість. Але основа для волі чи примусу, для індивідуальної відповідальності чи тоталітарного опікунства закладається для майбутнього часу не в теоретичних прокламаціях, а на практиці. Людина має мужньо йти особистим шляхом пошуків, а не по чиїмось наказам і зовнішньому примусу, автоматично, і визначатись виключно своїми імперативами та духовним змістом. Лише тоді, коли ми творче розвиваємо і реалізуємо власні здібності, ми дійсно можемо оволодіти ростом свідомості, формою нового мислення і нового світогляду, що допоможе нам стати носіями суспільної відповідальності. Найскладніші світові проблеми ми зможемо вирішити лише тоді, коли будемо сприймати нашу Землю як живий цілісний організм, а себе - невід'ємною творчою його складовою [16].

Можливість вирішувати проблеми з'явиться тоді, коли ми почнемо орієнтуватись на перевагу цінностей мислення. Які здібності ще знадобляться, щоб відповідно зростати до суспільної відповідальності? Яким чином протікає процес створення цінностей, як це відбувається, де наше місце в ньому, яка частина відповідальності кожного за події, що відбуваються, з точки зору суспільства? Ці запитання орієнтують на необхідність створення механізму для реалізації в вищій мірі індивідуальної свободи і відповідальності, тому що "Я", як духовне ядро кожної людини, створює доступ до пізнання, яке слугує передумовою моральної дії. Важливість у даному процесі полягає у тому, що провідниками ідей є люди, тому і процес має забезпечити умови для підвищення рівня особистої відповідальності, саморозвитку людини, спрямованого на формування відповідних ціннісних орієнтацій. Формування Нового світогляду саме і веде до створення нових можливостей сприйняття оточуючого нас середовища. Якщо знайти засоби і шляхи раціонального менеджменту організації, що базуються на моральних, духовних цінностях та гуманістичній спрямованості, тоді можна все більше створювати, розвивати, консолідувати в кожному співтоваристві якість самовизначення, самовідповідальності, тому що реаліями сучасності є різні види боротьби між детермінізмом, примусом і самовизначенням. Зрозуміло, що господарське життя саме зактивізується в пошуках і випробуванні таких форм. Але ж можливо підтримати та прискорити цей процес створенням нових структур та інституцій, розгорнувши в перспективі цілу їх мережу. Очевидно, що для розуміння організації майбутнього потрібне комплексне бачення розвитку. В комплексному і системному підходах до висвітлених вище проблем на Україні в даний час не працює ніхто [16]. Але якщо навіть сучасна практика ще довго не буде досконалою, то хто забороняє нам спільними зусиллями зацікавлених у цьому осіб її вдосконалювати ?..

Література:

  1. Генон Р. Кризис современного мира.- Москва: Аркогея, 1991.- 160с.

  2. Глазл Ф. Предприятие будущего. Моральная интуиция в образовании организаций / Пер. с нем. Банзелюка И.П.- Калуга: "Духовное познание", 1997.- 128с.

  3. Каганець І. Корпорація, тобто колективний організм // Перехід- VІ.- 1999.- №1.- с.91-97.

  4. Калитич Г., Джелали В., Андрощук Т. Как исследовать творчество каждого.- К.: Знание, 1990.- 62с.

  5. Канафоцкая Г. Новые идеи - составная национального и общечеловеческого прогресса // материалы международного конгресса "Формирование мировоззрения толерантного общества ХХI века".- Киев, 1999.

  6. Канафоцька Г. Роль недержавних інформаційно-аналітичних центрів у становленні системи інформаційного забезпечення інноваційних процесів в Україні // Матеріали Всеукраїнської конференції "Українські мозкові центри та уряд". - Київ, 2000.

  7. Канафоцька Г. Роль соціально-організаційних інновацій у сприянні розвитку українського підприємництва // Експрес-новини: наука, техніка, виробництво.- 1998.- №17-18.- с.13-15.

  8. Канафоцька Г. Система організаційно-економічного та інформаційного забезпечення інноваційних процесів в Україні// Експрес-новини: наука, техніка, виробництво. - 1998.- №9-10.- с.28-29.

  9. Канафоцька Г., Куценко Т. Духовномировоззренческая функция современного образования// Тези доповідей міжнародного конгресу "Наука и образование на пороге III тысячелетия". - Минск, 2000.

  10. Канафоцька Г., Куценко Т. Інноваційна функція менеджменту творчості в макроекономічному розвитку України // Експрес-новини: наука, техніка, виробництво.- 1999.- №1-2.- с.14-16.

•11. Канафоцька Г., Куценко Т. Макроекономічні аспекти альтернативного шляху розвитку України // Експрес-новини: наука, техніка, виробництво.- 1999.- №1-2.- с.12-14.

•12. Рудольф Штайнер. Філософія свободи.

•13. Шапошнікова Л. Мудрість віків // Наука і релігія.- 1990.- №1.- с.62-64.

Loading...

 
 

Цікаве