WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Системні дослідження чинників формування нової генерації як майбутньої складової управлінської еліти України - Реферат

Системні дослідження чинників формування нової генерації як майбутньої складової управлінської еліти України - Реферат

Реферат на тему:

Системні дослідження чинників формування нової генерації як майбутньої складової управлінської еліти України

У кризові періоди неминуче настають часи, коли потрібно формувати нові підходи, форми та методи, використання яких дасть змогу досягти гармонізації розвитку суспільства.

Гармонізація розвитку України залежить від системної та комплексної відповіді на діалектико-взаємопов'язані запитання: НАВІЩО? ЩО? ЯК? Отже, все починається з мудрої цілі підґрунтя та методів її досягнення.

Стратегічна ціль - формування Нового покоління, яке зможе дати відповіді на поставлені запитання за умов використання результатів незалежних творчо-розумових процесів людини - єдиного джерела розвитку будь-якого суспільства в межах існуючої цивілізації .

Мета - намітити найпринциповіші складові відповідей щодо фундаментального фактору буття - розкриття та використання творчого потенціалу особистості [15].

Сучасна криза в Україні є невід'ємною складовою глобальної кризи загальнопланетарного масштабу.

Альтернативний шлях розвитку цивілізації, в тому числі України - це формування свідомості Нового покоління, сутність якого можна звести до чотирьох основних напрямів: світоглядний, організаційний, технологічний та інформаційно-просвітницький [11].

Комплексне поєднання цих напрямків - це величезне поле для творчої діяльності дослідників, винахідників, менеджерів, фахівців різних сфер, але в першу чергу - заради формування Нової форми мислення, Нового рівня свідомості, спрямованих на збереження самого життя і людської гідності як нинішнього покоління, так і наступних поколінь.

Таким чином, в основу формування Нового світогляду має лягти філософія сучасного буття, що прискорить процеси соціальної самоорганізації, які базуються на основі усвідомлення того, що людство - це цілісний живий соціальний організм, для розвитку якого необхідне комплексне поєднання названих чотирьох системних напрямів.

Філософія буття на сучасному етапі полягає в пізнанні глибинних факторів національного і планетарного прогресу. На наш, погляд, саме нові ідеї, як складова інформаційних ресурсів, - один із таких факторів [5], що постійно впливає на розвиток людини та суспільства не лише кількісно-просвітницьки, а й якісно-діюче. Створення позитивно діючого механізму використання цього впливу дасть змогу задіяти духовні, інтелектуальні, організаційні, матеріальні та фінансові ресурси, потрібні Україні для цивілізаційного стрибка, та вирішити проблеми, які за старих підходів або взагалі не розв'язуються, або є вибором кращого з існуючого, традиційного.

Для сучасного етапу розвитку нашої цивілізації, що визначається еволюцією науково-технічного прогресу, характерно перенесення центру тяжіння економічного розвитку з матеріальних сфер виробництва на наукоємні і високотехнологічні сфери, що можна однозначно характеризувати як бурхливий ріст інформаційного сектору економіки. Рушійною силою інформаційного суспільства є знання - інтелектуально-інформаційний ресурс, до переваг якого можна зарахувати сприяння повсюдному впровадженню високоморальних стосунків, як наслідок нематеріальності виробничої сфери. Інформаційно-просвітницька синтезуюча складова може спричинити до ефекту синергізму, тобто створити середовище, в центрі якого - людина, державні, громадські та бізнесові структури, процеси і системи навчання, які забезпечують формування Нового світогляду, духовно-інтелектуального розвитку кожної особи заради формування Нового рівня свідомості.

В єдиній свідомості - велика сила, але вона повинна бути урівноважена повагою до індивідуальних творчих здібностей. Сучасні системні дослідження дозволяють розглядати людину з її потребами, інтересами, мотивами, цінностями, психологічною структурою і т. д. в системі мікро-, макро- і інтергосподарювання, та усвідомити, що ринкові грошово-речові пріоритети не можуть розглядатися в якості єдиного істинного призначення людини, що фірми, які підпорядкували свою діяльність суто матеріально-фінансовому інтересу, не стільки формують, скільки руйнують економіку, що суспільно-регулюючі механізми комерційного характеру вспупають в конфлікт з майбутніми глобальними цілями розвитку людства. Все це загалом підштовхує до перетворення соціально-організаційних структур в "живі" організації, що буде сприяти не лише росту матеріального добробуту, а й допоможе людям усвідомити і вмістити духовні, гуманістичні цінності людського та суспільного буття, зрозуміти, що на межі тисячоліть сучасні дослідження знаходяться на порозі сприйняття нової парадигми цивілізаційних змін, потужного світоглядного прориву, великого синтезу науки, релігії, мистецтва на основі єдності людського, загальноцивілізаційного та космологічного підходів [10] .

Соціум надає індивідууму широкі можливості для впливу на оточуючий світ.

Для розкриття і розуміння всієї складності і в той же час цілісності системних досліджень урівноваження інтересів індивіда і соціума необхідно, вивчаючи переважно дану проблему, відображаючи її в конкретних аспектах, ні в якій мірі не відмежовуватися від попередніх різнопланових науково-практичних досягнень у вирішенні проблемних питань, а навпаки вишукувати спільні загальні напрямки аналізу та досліджень.

Новий світогляд дозволить взяти під контроль бурхливий розвиток технологій і, образно кажучи, зробити людину володарем машини, а не її рабом, тому що в час інформаційної цивілізації актуальною проблемою сьогодення стала проблема подолання всезростаючої залежності людини від техносфери. Щодо розвитку нових технологій, то життя примушує нас акцентувати увагу на декількох головних напрямах розвитку. Змістом одного з них має стати застосування повних (автаркічних) циклів ресурсо- і природозберігаючих технологій (включаючи альтернативну енергетику, переробну промисловість, житлові екополіси, наукові парки та технополіси, минімізовані транспортні потоки, а також пов'язані з цим інформатику, телекомунікації і т.п.), спрямованих на перехід до нової екологічної ніші, які дозволять зменшити антропогенний тиск на природу при забезпеченні достатнього рівня життєвого комфорту [11]. Другим основним напрямом і однією із форм пришвидшення процесів соціальної самоорганізації , на наш погляд, має стати створення соціально-організаційних структур, які будуть здійснювати діяльність на принципах самоорганізації і візьмуть на себе координуючу і організуючу роль, спрямовуючи всі можливості суспільства на формування світогляду Нового покоління. Саме такі структури будуть здатні створити умови для розкриття та реалізації творчих здібностей, талантів кожної людини і не дадуть змогу викреслити та допоможуть впровадити непридатні для державних органів альтернативні наукові дослідження та творчі здобутки, несприйняття яких призводить до стримування не лише інтелектуального, а й духовного розвитку суспільства. Це дозволить наблизитися до Істини, пошук якої не можна звузити, замовити чи контролювати політичними чи бізнесовими інтересами, тому що при такому підході духовна складова розвитку не може виконувати свою інноваційну функцію в суспільстві, результатом якої є прогрес цивілізації [7]. В результаті будь-якого творчого процесу проявляються відповідні зміни в оточуючому середовищі. Результатом будь-якої соціально-корисної праці є взаємозростання і реалізація потенційних можливостей кожного суб'єкта соціуму. Цей процес однозначно визначається як прогрес.

Кожна людина, як жива відкрита саморегулююча система, має унікальний набір здібностей, нахилів, талантів, генетичних особливостей, через реалізацію яких вона свідомо чи несвідомо включається в перетворення оточуючого середовища, виступаючи при цьому або його творцем або руйнівником. Формування вищого рівня свідомості Нового покоління можливе, на наш погляд, лише з точки зору особистого самоформування, самовиховання, саморозвитку, самогармонізації, самодисципліни, чому сприяють природні творчі начала людини. Але для цього необхідно створити певні умови, за яких людина зможе розкрити та реалізувати особистий творчий потенціал на основі забезпечених мотивацій. Включити мотиваційний механізм усвідомлення і здійснення психодуховної роботи людини над собою, а також відкрити і задіяти творчий потенціал кожної особистості, мотивацію творчості можливо лише за умови виключення будь-яких форм примусу чи тиску. Усвідомлення і готовність до здійснення психодуховної роботи над собою, а також потреба в здійсненні творчої праці в будь-якій формі, на наш погляд, - основні критерії становлення Нового покоління, покоління ХХІ століття [9].

Людина не може бути абсолютно вільною від суспільства. Свобода в будь-якому випадку вже має на увазі взаємодію людини і суспільства. Свободу "сьогоднішню" можна ототожнювати зі свободою від соціуму і його проблем, і "завтрашню" свободу - задля благополуччя всього соціуму, включаючи і самого суб'єкта. Мораль виникає як підсумок переходу межі від "Я" до "Ти" і "Ми".

Свободу не можна дати, вона може бути лише прийнята в рамках розуміння внутрішніх якостей людини. У своїй свободі людина може чинити так, як їй дозволяють її можливості, але із можливого вона вибирає вчинок у відповідності зі своїми моральними установками. Лише зважені на терезах колективної діяльності вчинки, як еволюціонуючої "суспільної моралі", незалежно від їх початкових оцінок - егоїзм чи альтруїзм, з часом отримують свою об'єктивну ситуаційну оцінку.

Loading...

 
 

Цікаве