WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Стан виробництва та реалізації свинини в Україні - Реферат

Стан виробництва та реалізації свинини в Україні - Реферат

Реферат на тему:

Стан виробництва та реалізації свинини в Україні

Відповідно до Закону України „Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" одним із шляхів пріоритетного розвитку аграрного виробництва є підтримання стабільної законодавчої та нормативно-правової бази [2]. Так, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 року було схвалено Концепцію Державної програми створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку тваринництва на 2005-2010 роки. Дана програма передбачає пріоритетний розвиток свинарства на основі розвитку виробництва на промисловій основі, відновлення роботи великих свинарських комплексів, впровадження ефективних енерго- і ресурсозберігаючих технологій виробництва продукції, фінансову підтримку сільськогосподарських товаровиробників та ін. [3].

В Україні виробництво свинини скоротилося у значних розмірах, проте ця галузь надалі залишається однією з перспективних при формуванні продовольчої безпеки держави та повному забезпеченні внутрішнього попиту на м'ясну продукцію вітчизняного виробництва.

В 2005 р. у всіх категоріях господарств України зменшилися загальні обсяги вирощування худоби і птиці в живій масі на 4112,2 тис. т або в 2,7 разів в порівнянні з 1990 р. Якщо брати окремо по категоріях господарств, то в сільськогосподарських підприємствах вирощування тварин в живій масі зменшилось в 4,5 рази, а в господарствах населення - лише в 1,6 рази.

В 1990 р. основна увага сільськогосподарських товаровиробників була зосереджена на виробництві ВРХ, оскільки обсяги її виробництва становили 3248,1 тис. т і займали 50,2 % в загальному виробництві вирощування худоби та птиці в усіх категоріях господарств. Другорядне значення надавалось вирощуванню свиней (32,4 %), птиці всіх видів (14,5 %) та іншим видам худоби (2,8 %). Проте, протягом 1990-2005 р. ситуація поступово змінювалась: у загальній структурі вирощування худоби і птиці питома вага вирощування ВРХ зменшилась з 50,2 % у 1990 р. до 36,9 % у 2005 р, птиці - збільшилась з 14,% % до 28,5 % відповідно. З 1990 р. до 2000 р. частка вирощування свиней зросла до 37,0 %, протягом 2001 - 2003 рр. вона залишалась незмінною і становила 35,2%, однак в 2004 р. питома вага вирощування свиней скоротилась до 32,4 %, а 2005 р. - до 30,9 %.

В сільськогосподарських підприємствах скорочення вирощування свиней проходило більш швидкими темпами, ніж в господарствах населення. Якщо в сільськогосподарських підприємствах вирощування свиней в живій масі скоротилося на 920,2 тис. т або в 5,9 разів, то в господарствах населення - лише на 450,4 тис. т або в 1,9 разів.

Незадовільний стан забезпечення кормами, незбалансованість кормових раціонів, недосконалість племінних і продуктивних якостей тварин, недотримання технології в сільськогосподарських підприємствах у значній мірі призводять до зменшення середньодобових приростів свиней на вирощуванні і відгодівлі. А це в свою чергу впливає на скорочення обсягів виробництва свиней в живій масі. Низькі прирости зумовлені також недотриманням мікрокліматичних умов в холодну пору року через економію коштів на енергоносії. Отримання найнижчих середньодобових приростів свиней у сільськогосподарських підприємствах спостерігалось в 1995 р. - 117 г, в 1996 р. - 111 г та в 1997 р. - 103 г; найвищих - в 1990 р. - 229 г, в 2004 р. - 246 г , та в 2005 р. - 281 г.

Разом з тим, однією з причин зменшення виробництва свинини в сільськогосподарських підприємствах є скорочення виходу приплоду поросят від основних свиноматок та рівень падежу свиней. В порівнянні з 1990 р., в якому спостерігався найвищий рівень одержання приплоду поросят на 100 свиноматок, а саме 1422 голови, у 2005 р. такий показник становив лише на 74 голови або на 5,2 % менше. Найгірший рівень падежу свиней (13,3 %) був у 1995 р., найнижчий (4,9 %) - в 2001 р.

У структурі виробництва м'яса в забійній вазі в усіх категоріях господарств виробництво яловичини і телятини завжди знаходилось на вищому рівні в порівнянні з виробництвом інших видів м'яса. Їх питома вага за досліджуваний період коливалася від 35,2 % до 51,7 %. Не менш вагоме значення у м'ясному балансі займала свинина, оскільки її частка в загальній структурі виробництва протягом 1990 - 2005 рр. становила на рівні 30,9 - 40,6 %. З 2000 р. у всіх категоріях господарств спостерігається зменшення питомої ваги виробництва яловичини і свинини та збільшення виробництва м'яса птиці. Так, лише в 2005 р. частка курятини в загальному виробництві м'яса в забійній вазі склала 31,1%. Збільшення потужностей виробництва птахофабрик пов'язано, насамперед, зі зростанням попиту на ринку на більш дешеву курятину в порівнянні з більш високими цінами на яловичину та свинину.

За 1990 - 2005 рр. виробництво свинини у забійній вазі в сільськогосподарських підприємствах скоротилось на 782,4 тис. тонн або більш ніж у 8 разів. За аналогічний період господарства населення зменшили виробництво даного виду продукту лише на 300,2 тис. тонн або на 44 %.

В 1990 р. сільськогосподарські підприємства виробляли 893, 7 тис. т або 56,7% м'яса свиней в забійній вазі, а решту - 682,6 тис. т або 43,3 % - господарства населення. За статистичними даними у 2005р. питома вага виробництва свинини в сільськогосподарських підприємствах є незначною і становить лише 22,5 %, а основне її виробництво концентрується в підсобних господарствах населення - 77,5 %, тобто понад три чверті від загального виробництва.

Питома вага реалізованих свиней в живій масі в сільськогосподарських підприємствах за 1990 - 2000 рр. коливалася від 32,2 % до 36,3 %. З 2001 р. до 2005 р. обсяг їх реалізації поступово скорочувався: частка реалізованих свиней в загальній структурі продажу м'яса худоби та птиці зменшилась 35,2% до 28,5 %. В цих роках спостерігається зменшення обсягів реалізації свиней в господарствах населення з 40,9% до 34,2 % та збільшення обсягів їх реалізації в сільськогосподарських підприємствах з 16,7 % до 18,0 %.

Сільськогосподарські підприємства та особисті господарства населення реалізовували м'ясопереробній промисловості свиней з різною живою та забійною масою однієї голови. Слід відзначити, що господарства населення продавали свиней завжди з вищою живою та забійною масою в порівнянні з сільськогосподарськими підприємствами. На жаль, в 2004 р. в господарствах населення ці показники зменшились до рівня 122 кг та 88 кг відповідно, хоча в 2001р. жива та забійна маса реалізованих свиней становила відповідно 137 та 99 кг і ці показники були найвищими за останні 15 років.

В цілому, у всіх категоріях господарств середня жива маса однієї голови свиней за 1990 - 2004 рр. коливалася від 109 кг до 127 кг, забійна маса - від 79 кг до 92 кг.

Сільськогосподарські підприємства реалізовували свиней в живій масі по різним каналам збуту продукції та в різних обсягах.

З 1996 р. до 1999 р. частка свиней в живій масі, проданих заготівельним організаціям, зменшилась з 37,4% до 22,0 %. Починаючи з 2000 р. заготівельні організації почали збільшувати обсяги закупівлі продукції в сільськогосподарських підприємствах і зараз вони є основними покупцями свиней. В 2005р. такі обсяги сягнули 94,4 тис. т із 154,2 тис. тонн або така частка склала 61,2 %.

Із збільшення об'ємів продаж заготівельним організаціям спостерігається зменшення реалізації продукції на ринках та через власні магазини, ларки та палатки. Значно скоротились обсяги реалізації свиней населенню через систему громадського харчування та в рахунок оплати праці. Якщо в 1998р. частка свиней, проданих населенню, становила 41,5 %, то в 2005 р. - лише 7,3%.

У загальній структурі реалізації по каналах збуту продаж свиней споживкооперації та видача пайовикам в рахунок орендної плати становили незначну долю і складали відповідно 0,2 - 0,9% та 0,6 - 2,0 %. Збільшення кількості та обсягів розрахункових операцій між сільськогосподарськими підприємствами та заготовачами в грошовій формі сприяло скороченню об'ємів продажу продукції за бартерними угодами.

З 1996р. середні ціни реалізації на продукцію тваринництва в живій масі поступово зростали з кожним роком. Так, в 2004р. сільськогосподарські підприємства реалізовували худобу і птицю в живій масі по цінах, які в 5,2 рази перевищували їх рівень в 1996 р. Ціни на свині і птицю завжди були вищими від цін на велику рогату худобу, овець та кіз. Співвідношення ціни продажу свиней до ціни ВРХ в 2004р. становило 1 : 0,6; до ціни овець та кіз - 1 : 0,5; до ціни птиці - 1 : 0,7; в той час як у 1996р таке співвідношення. становило відповідно 1 : 0,6; 1 : 0,4 та 1 : 1,2. Як висновок, за останні 9 років скоротилося співвідношення в середніх цінах реалізації свиней до птиці у 2 рази. Тому, сільськогосподарські підприємства зацікавлені вирощувати птицю в більших обсягах, так як більш дешева ціна в порівнянні з іншими видами худоби забезпечить їм кращий збут своєї продукції.

Ціни по каналах реалізації свиней сільськогосподарськими підприємствами дещо відрізняються між собою. Дані підприємства продавали тварин по найнижчих цінах споживкооперації, на ринку та через власні магазини і палатки. Реалізація заготівельним організаціям здійснювалась по цінах, які майже дорівнювали середнім реалізаційним цінам або ж перевищували їх.

Протягом 2001 - 2005 рр. сільськогосподарські підприємства видавали свиней пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майно по завищених цінах, в порівнянні з середніми реалізаційними цінами по всіх каналах збуту. Для них було значно вигідно розраховуватись натуральною оплатою за оренду, аніж вести з селянами грошові розрахунки.

За 1996 - 2005 рр. співвідношення цін реалізації по каналах збуту до середньої ціни на свині коливалося в незначних розмірах. При реалізації свиней заготівельним організаціям таке співвідношення становило від 0,97 до 1,12; населенню через систему громадського харчування - від 0,92 до 1,13; на ринку, через власні магазини, ларки - від 0,83 до 1,02; за бартерними угодами - від 0,87 до 1,06 та за іншими каналами реалізації - від 0,81 до 0,97. Значно більші коливання у такому співвідношенні спостерігались при продажі свиней споживкооперації - від 0,60 до 0,91 та при видачі пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнові паї - від 1,00 до 1,42.

Вважаємо, що обсяги виробництва свинини в Україні залежать, насамперед, від ціноутворення на даний вид продукції. Для забезпечення прибутковості ведення свинарства необхідно здійснювати державні інтервенції на тваринницьку продукцію. Це дасть можливість забезпечити продовольчу безпеку в державі, гарантувати виробникам мінімальні ціни на м'ясну продукцію, підвищувати їх економічні інтереси та стимули, наситити внутрішній ринок свининою в повній мірі виходячи з науково обґрунтованих норм споживання м'яса в розрахунку на одну особу. Також, доцільно було б доповнити Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України" [1] можливістю надання виробникам тваринницької продукції отримувати кредитну підтримку (кредитну субсидію), яка може бути направлена на модернізацію виробництва для комплексного застосування інтенсивних технологій, а це в свою чергу впливатиме на конкурентоспроможність продукції.

Література:

1. Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України"// Економіка АПК. - 2004. - № 10. - С. 3 - 28. Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України"// Економіка АПК. - 2004. - № 10. - С. 3 - 28.

2. Закон України „Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" № 2238-III від 18.01.2001 р.

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення Концепції Державної програми створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку тваринництва на 2005-2010 роки" №557-р. від 10.08.2004 р.

Loading...

 
 

Цікаве