WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування суспільства знань у контексті соціальної безпеки країни - Реферат

Формування суспільства знань у контексті соціальної безпеки країни - Реферат

За індексом інтелектуальних активів суспільства Україна знаходиться на 44 місці і має наближені до середньоєвропейських індикатори майбутніх інтелектуальних активів суспільства (кількість молоді, охопленої освітою і термін навчання у школі), однак у неї мало не найгірші у Європі поточні індикатори інтелектуальних активів суспільства (частина населення, охоплена засобами телекомунікацій і пресою). Варто зазначити, що за показниками майбутніх інтелектуальних активів суспільства Україна незначно поступається країнам Європи-5. Це показники терміну навчання у школі, процент молоді до 15 років, яка навчається, кількість учнів на одного вчителя початкової школи. Незначне віставання не є принциповим, його можна подолати при умові затвердження державою відповідних соціальних пріоритетів розвитку.

Порівняння за індексом перспективного розвитку суспільства (Іпр)

Країна

Іпр

Витрати на

науково-дослідний та інноваційний розвиток (% від ВВП)

Витрати на оборону країни (% від ВВП)

Витрати на охорону здоров"я (% від загальних державних витрат)

Кількість учнів на одного вчителя у початковій школі

Індикатор свободи від корупції (за 10-бальною шкалою)

Європа-5

0,761

2,80

1,760

13,0

11,3

9,22

Україна

0,383

0,95

1,793

7,6

20,0

2,30

За індексом перспективності розвитку суспільства Україна займає 41 місце, маючи надзвичайно високий рівень корупції, низький рівень витрат на науково-дослідницьку діяльність та інноваційний розвиток країни, незначний рівень державної підтримки охорони здоров"я, середню для країн Центральної та Східної Європи кількість дітей на одного вчителя початкової школи.

Порівняння за індексом якості розвитку суспільства (Ікр)

Країна

Ікр

Дитяча смертність

(кількість померлих дітей до 5 років на 1000 народжених)

GINI індекс

Доля екологічно захищеної території (% від загальної площі)

Викиди СО2 (метричні тони на душу населення)

Європа - 5

0,735

4,4

26,80

8,64

8,9

Україна

0,620

20

28,96

2,00

6,2

Згідно рейтингу якості розвитку суспільства до першої п"ятірки увійшли такі країни, як Данія, Австрія, Словаччина, Коста-Ріка та Швейцарія. Це не найбагатші країни. Звідси можна зробити висновок про те, що для ефективного і гармонійного розвитку країна не обов"язково має бути багатою. Натомість, поєднання у певній країні високої концентрації капіталу з великою нерівністю розподілу соціальних і матеріальних благ призводить до того, що вузькокорпоративні інтереси фінансово-політичних груп домінують над інтересами загальнонаціональними. Безперечно, така ситуація обумовлює зниження якості життя і соціальної безпеки.

Україна ще далека від завершення побудови першої фази К-суспільства - інформаційного суспільства та економіки знань. У країні відсутня розвинена телекомунікаційна інфраструктура, існує невідповідність інформаційного середовища базовим міжнародним індикаторам. Якщо на 10000 чоловік лише 180 є інтернет-користувачами, то певна їх кількість припадає на офісні ПК, де виконуються суто професійні задачі. Мережа Інтернет ще не стала простором для отримання освіти, спеціальної інформації, реалізації своїх інтелектуальних можливостей для переважної більшості громадян України, особливо молоді. Певна кількість Інтернет-клубів чи Інтернет-класів у навчальних закладах цієї проблеми не вирішує.

Нагального вирішення потребує також проблема гармонізації соціальних стандартів і соціальних нормативів у галузях освіти, охорони здоров"я і культури. Якщо нормативи соціальної забезпеченості розраховують шляхом моделювання застосування законів, то соціальні стандарти визначаються кількісними показниками, які забезпечують визначену галузевими нормами якість послуг. Соціальні стандарти, гармонізовані із соціальними нормативами, повинні мати стале бюджетне забезпечення. На жаль, така мета досі не визначена державним пріоритетом, тому й динаміка якості розвитку суспільства не дає підстав для оптимізму.

Україна в цілому значно відстає від цивілізованого світу за показниками стану розвитку К-суспільства. У три рази менше, ніж у Європі-5, державне фінансування науково-дослідницької діяльності та інноваційного розвитку засвідчує не тільки відставання у науково-технологічній сфері. Цей показник виявляє тенденцію наростаючого економічного, наукового, технологічного відставання України від розвинених країн і у майбутньому. Надзвичайно низькою є культура суспільства відносно оточуючого середовища. Екологічна незахищеність переважної частини територій нашої країни пояснюється комплексом проблем політичного, економічного та ментального характеру, які призводять до незворотньо деструктивних змін екосистеми. Якщо до зазначеної проблеми додати суттєве відставання України за показниками продовжуваності життя і чотирикратне перевищення середньоєвропейського показника дитячої смертності, то така ситуація характеризує вкрай низький рівень екологічної, демографічної і соціальної безпеки.

Індекси та індикатори К-суспільства виступають орієнтирами розвитку сучасної держави у глобалізованому просторі. Час, коли Україна виступала як постачальник дешевої робочої сили, має закінчитися. Має припинитися і експлуатація низькотехнологічної, енергозатратної матеріальної бази промисловості. Ринкові перетворення не обмежуються відсутністю жорстко централізованої системи управління економікою країни, вони потребують технологічної революції у процесах використання всіх видів ресурсів - фінансових, матеріальних, інформаційних, людських. Без розвитку економіки знань це залишиться утопією. До проблем, які потребують невідкладного вирішення, закономірно відносяться також відсутність розвиненої телекомунікаційної інфраструктури країни, невідповідність інформаційного середовища України базовим міжнародним індикаторам, відсутність реально ефективної інноваційної політики держави. Очевидно, без мобілізації політичних та суспільних інститутів на пріорітетний розвиток суспільства, заснованого на знаннях, неможливо досягти високої якості та соціальної безпеки життя громадян України. Стратегія формування К-суспільства могла би стати не тільки соціально-інтегруючою за своєю формою, а й гуманістично-діяльнісною за змістом, створюючи потужний базис соціальної безпеки країни.

Література:

  1. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія.- К.: Генеза, 2005.- 368 с.

  2. Згуровский М. Путь к обществу, основанному на знаниях // Зеркало недели.- 2006, №2, с. 14.

  3. Згуровский М. Украина в глобальных измерениях устойчивого развития // Зеркало недели.- 2006, № 19, с. 14.

Loading...

 
 

Цікаве