WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Загальна характеристика ВАТ „Тисмениця”. Характеристика споживчих властивостей хутряних виробів - Реферат

Загальна характеристика ВАТ „Тисмениця”. Характеристика споживчих властивостей хутряних виробів - Реферат

ознак зносостійкості хутра. Залежить міцність від виду тварин, категорії волоса, його мікроскопічної будови та інших чинників. Вона значно знижується при фарбуванні, відбілювання та інших обробках.
Міцність зв'язку волоса зі шкірною тканиною характеризується зусиллям, яке необхідне для відриву жмутика волоса від шкірної тканини площею 1 мм2. Цей показник впливає на зносостійкість хутра, а також на можливість переробки шкурок в хутряному виробництві. Хутряні шкурки з послабленим зв'язком волоса зі шкірною тканиною (теклість), як правило, не переробляють в хутряний напівфабрикат.
Міцність зв'язку волоса зі шкірною тканиною залежить від багатьох чинників: виду хутра, категорії волоса, глибини залежання волосяних сумок в шкіряній тканині, пори року. Значний вплив на цей показник має якість різних обробок - консервування, вичинювання, фарбування. В процесі зберігання, особливо в умовах підвищеної вологості, може послаблюватися зв'язок волоса із шкірною тканиною.
Потужність волосяного покриву - показник, який характеризує здатність волоса опиратися деформаціям стискання.
Потужність впливає на зносостійкість, теплозахисні властивості, здатність до повстяністості.
Потужність різних видів хутра залежить від особливостей будови і властивостей волосяного покриву (густота, висота, кут похилу, співвідношення волоса різних категорій) і окремого волоса (довжина, товщина, мікроскопічна будова) [3].
Властивості шкірної тканини.
Хімічний склад. Основними показниками хімічного складу шкірної тканини є вміст вологи, жиру, дублячих речовин, попелу, величина рН.
Вологість впливає на стан шкірної тканини, її пластичність. Нормальна вологість при відносній вологості повітря 50-60%, повинна бути 12-16%.
Жири в шкірній тканині можуть бути в неокисненому, окисненому і зв'язаному стані. Нормальний вміст жиру - 8-18%.
Вміст дубильних речовин визначають за кількістю оксиду хлору (0,8-1,5%). Цей показник впливає на температуру зварювання шкірної тканини, що повинна бути не нижчою 700С.
Вміст попелу в шкурі залежить від виду сировини, методу дублення і фарбування. До складу попелу в основному входять солі. Вміст його повинен бути в межах 5-8%. Цей показник дає уявлення про ступінь продубленості шкури.
У вироблених шкурках залишається певна кількість вільної кислоти, яка з часом може пошкодити шкірну тканину і нитки у швах готового виробу. Тому регламентується рН водної витяжки шкури - 3-7,5 одиниць.
Товщина шкірної тканини. За цим показником шкурки можна поділити на:
- особливо тонконіздрові (менше ніж 0,5 мм) - білочка, тушканчик;
- тонконіздрові (0,6-1 мм) - соболь, кріт, горностай;
- середньоніздрові (1,1-1,5 мм) - лисиця, ондатра, кролик;
- товстоніздрові (1,6-2 мм) - овчина, видра, борсук;
- особливо товстоніздрові (більше 2 мм) - нерпа, ведмідь, лоша.
Товщина шкірної тканини впливає на зносостійкість, теплозахисні властивості, вітростійкість, міцність готових виробів. Однак цей показник також значно впливає на масу і драпірувальність.
Залежить товщина шкірної тканини від виду тварин, топографічної ділянки, статі, віку, сезону і району здобування.
Щільність шкірної тканини не однакова і залежить від виду напівфабрикату, але значною мірою вона формується в процесі більшості операцій вичинювання й обробки.
Щільність впливає на повітре- і паропроникність, тепло- і водопроникність, пружнопластичні властивості, а також на масу шкурок.
Фізико-механічні властивості. Основними показниками фізико-механічних властивостей шкірної тканини є міцність і подовження.
Для характеристики міцності використовують два показники: розривне навантаження стандартного ремінця і межу міцності при розтягуванні. Міцність при розтягуванні визначається або шляхом розриву стандартного зразка у більш великих шкурках, бо з метою збереження від розриву попередньої ділянки цілої шкурки на динамометрах зі спеціальними затискачами.
Міцність шкірної тканини впливає на зносостійкість хутряних виробів. Залежить вона від товщини і щільності шкірної тканини, а також від якості проведення первинної обробки, дублення і умов зберігання.
Найменшу міцність мають шкурки крота, ховрашків, горностая, а найбільшу - морського котика, овчини, видри.
Подовження. Шкірна тканина повинна мати певне подовження і пластичність, що дуже важливо для хутряних робіт. Існує поняття "розтяжність" - здатність шкурки розтягуватися у повздовжньому і поперечному напрямках при незначних зусиллях. Розтяжність відіграє велику роль при видаленні дефектів зі шкурок, а також при виготовленні виробів. Ступінь виявлення розтяжності визначається видовженням шкірної тканини при заданому навантаженні і долею незворотної пластичної деформації.
Пластичні властивості залежать від будови дерми, способу вичинюваності, вмісту жиру, механічної обробки, вологості і товщини шкірної тканини. Значний вплив на зниження пластичності має хромове дублення і фарбування [4].
Властивості шкурки в цілому
Теплозахисні властивості - сумарний тепловий опір, що визначається на стандартному приладі. За теплозахисними властивостями усі види хутра поділяються на групи:
І - особливо високі (песець голубий, північний олень, лисиця червона, бобер, куниця, соболь);
ІІ -високі (кролик, білка, ондатра, нутрія, кішка);
ІІІ - середні (мерлушка, кролик щипаний)
IV - низькі (козенятко, горностай, байбак);
V - особливо низькі (хом'як, кріт, ховрашок).
Для хутряних виробів найважливішими є теплозахисні властивості. Вони залежать від товщини шару інертного повітря, що знаходиться між волосом і в середині волоса окремих категорій. Товщина шару інертного повітря пов'язана з товщиною волосяного покриву та його здатністю утримувати інертне повітря в процесі носіння. Теплозахисні властивості залежать від густоти, висоти, пружності, остистості волосяного покриву, а також товщини і щільності шкірної тканини.
Зносостійкість. У процесі експлуатації хутряні вироби руйнуються під впливом фізико-механічних і хімічних чинників, світлопогоди.
Дослідним шляхом встановлено зносостійкість деяких видів шкурок (табл.1) [4].
Таблиця 1
Вид хутра Зносо-стійкість Вид хутра Зносо-стійкість Вид хутра Зносо-стійкість
Видра 100 Соболь 55 Білка 25
Бобер 85 Куниця гірська 45 Байбак 10
Єнот 75 Лисиця 40 Кріт 7
Норка 70 Вихухоль 37 Кролик 5
Куниця м'яка 65 Нутрія 27 Заєць 5
Рись 25
Зносостійкість залежить головним чином від виду напівфабрикату, від властивостей волосяного покриву і шкірної тканини, а також від міцності зв'язку волоса із шкірною тканиною. Зносостійкість визначається міцністю шкірної тканини, стійкістю волосяного покриву до витирання і багаторазових згинів, міцністю і пружністю волоса, стійкістю забарвлення до сухого і мокрого тертя, міцністю зв'язку зі шкірною тканиною.
Значно впливає на цей показник обробка. Наприклад, фарбування зменшує його на 10-20;. Однак стрижені шкурки більш зносостійкі (на 20-40%) за рахунок зменшення здатності до повстиності.
Маса значно впливає на енергономічні властивості (важкий одяг не зручний при носінні).
За масою напівфабрикати поділяються на:
- особливо важкі - 3-1,6 кг/м2 (соболь, вовк);
- важкі - 1,5-1,1 кг/м2 (каракуль, лисиця, соболь);
- середні - 1,0-0,7 кг/м2 (норка, кролик, нутрія);
- легкі - 0,6-0,21 кг/м2 (ховрашок, ласка, кріт).
На масу впливає товщина і щільність шкірної тканини, густота, довжина і інші показники волосяного покриву.
Loading...

 
 

Цікаве