WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Відтік капіталу, його причини та наслідки - Реферат

Відтік капіталу, його причини та наслідки - Реферат

балансу. У країнах Латинської Америки вдалося досягти значних успіхів по скороченню бюджетного дефіциту. Наведенні дані свідчать про те, що поліпшення відбувається аж ніяк не одним махом, але що відтік капіталу можна перебороти, як тільки буде чітко визначений основний напрямок реформ.
Таблиця 1. Подолання відтоку капіталу: узагальнення статистичних даних по країнах Центральної Європи, Балтії і Латинської Америки
Група країн Середнє значення
за роки
інтенсивного відтоку
капіталу Середнє значення
за період
припинення відтоку
капіталу
Центральна Європа 1990-92 1993-2000
Відтік капіталу (долл. США на душу населення) -16 73
Ріст ВВП у реальному вираженні -6 4
Сальдо бюджету (як частка ВВП) -3,4 -2,0
Інфляція 36 19
Індекси якості реформ (вище = краще)
Індекс Всесвітнього банки (від 0 до 1)
Рейтинг по "Institutional Investor"
(від 0 до 100) 0,7
18 0,9
42
Країни Балтії 1992-94 1995-2000
Відтік капіталу (долл. США на душу населення) -33 69
Ріст ВВП у реальному вираженні -6 4
Сальдо бюджету (як частка ВВП) -1,5 -1,1
Інфляція 88 15
Індекси якості реформ (вище = краще)
Індекс Всесвітнього банки (від 0 до 1)
Рейтинг по "Institutional Investor" (від 0 до 100) 0,5
21 0,8
29
Латинська Америка 1982-91 1992-2000
Відтік капіталу (долл. США на душу населення) -45 -3
Ріст ВВП у реальному вираженні 2 4
Сальдо бюджету (як частка ВВП) -3,2 -1,2
Інфляція 73 29
Індекси якості реформ (вище = краще)
Індекс Всесвітнього банки (від 0 до 1)
Рейтинг по "Institutional Investor" (від 0 до 100) немає даних
29 немає даних
35
За допомогою класичного кореляційно-регресивного аналізу, можна розробити залежність, що дозволяє зрозуміти закономірності економічного росту в країнах із перехідною економікою. Заходи політики, що спрямовані на зниження інфляції і проведення структурних реформ, асоціюються з більш інтенсивним економічним ростом. Проведення ясної бюджетної політики також сприяє економічному росту (за умови, що рівень інфляції знаходиться під контролем), проте взаємозв'язок у даному випадку менше очевидний.
З огляду на взаємозв'язок між економічним ростом і відтоком капіталу, здається закономірним, що чинники, що сприяють економічному росту, сприяють і подоланню відтоку капіталу:
В= -19,4 + 12,7 Х1 + 22,2 Х2 - 124,8 Х3,
Де В - відтік капіталу,
Х1 - рівень інфляції,
Х2 - показник бюджетного дефіциту (профіцит відповідає позитивному числу),
Х3 - показником якості реформ, уведений Всесвітнім банком для оцінки інтенсивності структурних реформ.
Число спостережень = 107. (Відправним роком рахується рік початку переходу до ринкової економіки, тоді як останнім роком рахується 1998 рік, тобто вибірка є неоднорідної.)
Регресивний аналіз показує, що велика інтенсивність відтоку капіталу асоціюється з більш високим рівнем інфляції, великим розміром бюджетного дефіциту і показником якості реформ. Використання інших показників для оцінки ступеня відтоку капіталу дає, як правило, аналогічні результати.
Якщо при проведенні регресивного аналізу додатково враховуються засоби регулювання капітал, їхній вплив майже ніколи не має статистичної значимості.
Основною трудністю при аналізі взаємозв'язку між відтоком капіталу й іншими перемінними є правильне визначення причинності, оскільки очевидно, що відтік капіталу може бути як слідством, так і причиною незадовільної макроекономічної ситуації. Проте здається дуже ймовірним, що стійке поліпшення макроекономічних показників у країні і зміцнення організаційно-правової бази (у тому числі зміцнення політичної стабільності, захист прав власності і верховенство закону) дозволять припинити відтік капіталу.
Заходи в області політики
Головними причинами відтоку капіталу з України є політична непевність, важкий тягар податків, нерозвиненість банківської системи і надзвичайно сильний вплив інтересів великих монополій в енергетичному секторі. Незважаючи на те, що проблему відтоку капіталу навряд чи можна вирішити за короткий час, досвід інших країн із перехідною економікою показує, що цю тенденцію можна перебороти усього за декілька років, якщо для усунення головних причин цього явища будуть передбачені рішучі і серйозні реформи. У інших роботах на цю тему висловлюються пропозиції, спрямовані на зміцнення банківської системи, удосконалювання системи оподатковування, поліпшення методів керування і контроль за інтересами значних монополій в енергетичному секторі. Провести такі реформи нелегко, але якщо не усунути базових причин відтоку капіталу, перебороти його не вдасться.
Заходи валютного контролю, можливо, і корисні, забезпечуючи (тимчасове) скорочення відтоку капіталу, але, як підтверджують деякі автори, вони обійшлися ціною росту корупції і зниження економічної ефективності. Ці міри контролю призвели до створення економічної ренти, і значна частина ресурсів була витрачена на те, щоб обминути контроль і одержати доступ до цієї ренти. У тій мірі, у який забезпечення дотримання нормативів і правил залежить від волі чиновників, зберігається простір для корупції. Дійсно, у різних країнах спостерігається тісний зв'язок між корупцією і мірами регулювання капіталу. Нарешті, не усі фірми рівною мірою можуть обминути міри контролю, що посилює нерівні умови конкуренції і спотворює структуру розподілу ресурсів.
Провести точний аналіз втрат і вигод застосування заходів регулювання капіталу нелегко. Важко виразити кількісно витрати, пов'язані з ростом корупції. Також складно визначити вигоду у формі скорочення відтоку капіталу, оскільки важко оцінити, наскільки більше був би відтік капіталу при відсутності контролю. Проте, якщо взяти до уваги міжнародний досвід ефективність мір регулювання капіталу здається сумнівною. Крім того, спроби обминути цей контроль призводять до значного росту корупції у відповідних сферах економічної діяльності. Алешвидке скасування мір регулювання капіталу може також призвести до меншої захищеності від цілеспрямованих спекулятивних дій. Можна також заперечити, що наслідки серпневої кризи 1998 року могли бути менш згубні при наявності більш жорстких мір регулювання капіталу. Щоб запобігти можливому росту попиту на іноземну валюту, необхідно буде проводити поступове скасування такого контролю в сполученні з заходами для зміцнення банківської системи, керування і макроекономічних показників у цілому.
Останнє питання, що варто роздивитися, складається в тому, чи сприяють позики, надані міжнародними фінансовими організаціями, відтокові капіталу. Питання, очевидно, не в тому, чи залишаються в Україні або покидають країну конкретні банкноти, передані НБУ. Проблема полягає в тому, у чи відтік капіталу був би нижчий при відсутності позик МФО, але, на жаль, відповісти на цей запитання неможливо. Відповідь залежить від того, чи відповідають такі позики і політичні заходи, використовувані в контексті цих позик, цілям відновлення довіри до спроможності країни надати привабливі можливості всім інвесторам.
Підводячи результати, скажемо, що основними причинами відтоку капіталу є політична непевність, непослідовність реформ, слабість інституціональної основи, у тому числі, вираженої в корупції. Дані по інших країнах із перехідною економікою показують, що рішення цих проблем часто призводить до подолання відтоку капіталу. Міри регулювання капіталу, хоча і приносять визначену короткострокову вигоду, пом'якшуючи мінливість потоків капіталу, рекомендуються усе ж неефективними з погляду середньострокових задач запобігання відтоку капіталу, і обходяться дуже дорого, оскільки призводять до росту корупції. Таким чином, середньострокова стратегія повинна передбачати графік поступового скасування мір контролю з одночасним проведенням комплексних заходів для удосконалювання керування і макроекономічних показників, а також по зміцненню банківської системи.
Loading...

 
 

Цікаве