WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Побудова музейної експозиції з історії первісного суспільства (психолого-педагогічний аспект) - Реферат

Побудова музейної експозиції з історії первісного суспільства (психолого-педагогічний аспект) - Реферат

здійснив Ч. Дарвін. У ролі мандрівників виступають діти, а у ролі засновників еволюційних теорій - дорослі. Музейними педагогами застосовуються різні прийоми для активізації сприйняття музейної інформації як дітьми, так і дорослими.
При Державному Ермітажі (Санкт-Петербург) створено у 1996 році освітній центр, а при ньому діє шкільний центр з комп'ютерним класом для занять з учнями старшого віку. В музеї розроблено освітні програми для малюків "Виховання культурою", а також для дітей 4 - 6 років цикл екскурсій по археологічній експозиції. При проведенні таких екскурсій застосовується метод театралізації, тобто має місце рольова гра, яка будить уяву та формуєасоціативне мислення. Враження від побаченого діти втілюють у малюнки та складають маленькі усні оповіді. Науковими співробітниками у співпраці з інженерами-програмистами, дизайнерами, менеджерами створено учбовий курс "Галерея історії стародавнього живопису" . Але, нам здається, що розроблена екскурсія для дітей трирічного віку "Услід за Попелюшкою у палац" має методичні недоліки. Екскурсія переобтяжена за часом. Теза музейного педагога про те, що вже у цьому віці дитина повинна приходити до музею вже "…добре підготовленою, щоб мати можливість відчувати себе розумною та ерудованою…" не враховує психо-фізіологічних особливостей цих маленьких відвідувачів. Чи не буде ця "…добра підготовленість…" трирічної !!! дитини надмірним емоційно-фізичним перевантаженням маленької людини і, не буде, тим самим досягнуто протилежного результату, - а саме: назавжди відштовхнути дитину від музею. Нам видається доцільним звернутись до педагогічного методу видатного українського педагога академіка В. О. Сухомлинського услід за Я. А. Коменським та Л. М. Толстим, проголосившим "…вільне, природне сприйняття дитиною явищ навколишнього світу…".
У Павлівській школі - "школі радості" В. О. Сухомлинський для школярів обладнав так звану "Кімнату казки". У цій кімнаті діти 1 - 2 класу мали змогу самим виготовляти різні фігурки казкових героїв, модельки жител тощо. При кімнаті під керівництвом педагога був створений ляльковий театр та драматичний гурток, де школяри четвертого класу могли ставити п'єси - казки та драматичний гурток, де школяри четвертого класу могли ставити п'єси - казки та виконувати ролі. В. О. Сухомлинський також при допомозі дітей обладнав "Острів чудес", де школяри 1 - 4 класу мали змогу інсценувати пригоди Робінзона Крузо та інших героїв художніх творів. Діти самі побудували хатину, виготовили предмети побуту, глиняні фігурки героїв. Педагог звертав увагу на те, що у підлітковому віці "…дитяча образність, конкретність думки поступається місцем абстрактному мисленню". Дитинство - це світ речей, а підлітковий вік - це світ ідей 5.
У листопаді 2001 року в Самарському обласному історико-краєзнавчому музеї ім. П. В. Алабіна, проходила виставка з історії архітектури від найдавніших часів, орієнтована на сприйняття дітьми з фізичними вадами. При підготовці наукової концепції виставки її автори врахували психо-фізіологічні особливості незрячих маленьких відвідувачів та дітей з поганим зором, орієнтуючи їх на тактильні відчуття при знайомстві з макетами жител із природних матеріалів, демонстрація яких супроводжувалась відповідним музичним оформленням 6.
Як показали експериментальні дослідження психолога І. В. Шаповаленка, проведені в експозиціях Бійського краєзнавчого музею ім. В. В. Біанки: "Первісні збирачі та мисливці. Яким були і як жили найдавніші люди", "Найважливіші досягнення людини в первісну добу", вони не сприймаються дітьми 6 - 6,5 років із-за однотипових музейних предметів та відсутності графічних реконструкцій. Сприйняття цих експозицій дітьми 6,5 - 7 років значно підвищилось, коли вони під керівництвом музейного педагога почали використовувати рухову-моделюючу жестикуляцію. Діти 6 - 7 років при цьому здійснювали рухове "виліплювання" особливостей зовнішності первісної людини, відтворювали характерні пози, імітували виготовлення та використання стародавніх знарядь праці. Все це дає можливість значно підвищувати рівень запам'ятовування дітьми музейної інформації 7
Цікавою визначається робота .з дітьми молодшого, середнього та старшого шкільного віку у Національному музеї історії і культури Білорусі (заснований у 1957 році). При музеї діє з 2001 року учбовий експериментальний кабінет "Археологічний простір", в якому діти мають змогу під керівництвом музейного педагога Н. Г. Красоцької у співправці з археологом М. М. Кривальцевичем розкривати для себе "загадки" давнього минулого. Під час таких уроків-занять тривалістю 45 хв., використовуючи метод театралізації, дітям надається можливість стати немовби учасником подій сивої давнини. Вони намагаються виготовляти знаряддя праці, посуд, одяг, проводити експерименти з вивчення житлобудівництва за доби бронзи тощо.
Для того, щоб музейна інформація повноцінно сприймалася дітьми, необхідно їх навчати розумінню специфіки музейної мови. У роботі з дітьми різного віку в археологічних, історичних та краєзнавчих музеях України доцільно створювати спеціальні дитячі музейні кімнати. Зокрема, для активізації сприйняття малюками музейних предметів з історії первісного суспільства, можна на дитячих кульках робити їхні зображення. Наприклад, на кульках також можна зображати тематичні сцени з життя первісної людини: збиральництво, мисливство, рибальство, готування їжі. Можна використовувати і відповідні іграшки, тематичні сюжетні кубики та лото.
Диференційований підхід необхідний для врахування ситуації відвідування експозиції. Чи дитина прийшла сама з батьками, друзями, зі шкільною екскурсією, або одна. Для цього необхідно мати різні методики по роботі з таким категоріями відвідувачів. Для учнів сприйняття музейної експозиції з історії первісного суспільства може відбуватися на основі циклових форм екскурсій. Наприклад, для дітей молодшого шкільного віку можуть проводитись наступні екскурсії, як-от: "Про що розповідають давні речі", "Як ми дізнаємось про життя стародавніх людей", "Що таке пам'ятка". Для цієї категорії відвідувачів тривалість екскурсії не повинна перевищувати 30 - 45 хв. Для середнього та старшого шкільного віку цикли екскурсій можуть бути побудовані у тематико-хронологічній послідовності. Наприклад: "Знаряддя праці доби палеоліту", "Обробка каменю за доби
Loading...

 
 

Цікаве