WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прийоми фарбування рослинними барвниками. Особливості фарбування рудого волосся - Реферат

Прийоми фарбування рослинними барвниками. Особливості фарбування рудого волосся - Реферат


Реферат на тему:
Прийоми фарбування рослинними барвниками. Особливості фарбування рудого волосся.
Прийоми фарбування рослинними барвниками.
Фарбування хною. Порошок хни заварюють гарячою водою при температурі 60-80°С, ретельно розмішують до густої однорідної консистенції.
Суміш рівномірно наносять по проділах, потім від коренів до кінців пасом волосся. Для кращого розподілу хну втирають у волосся. На голову клієнта обов'язково надівають утеплювальний ковпак.
Через 30-60 хв. хну змивають водою без шампуню.
Фарбування хною та басмою. Існує два способи фарбування хною та басмою: роздільний і спільний.
Роздільний спосіб. Волосся фарбують у два етапи: спочатку хною, потім басмою.
Фарбування хною проводиться так само як і при самостійному фарбуванні, з часом витримки 30-60 хв. Після промивання волосся на нього наноситься розчин басми, який готується аналогічно хні. Час витримки басми становить 10-15 хв. Утеплювальний ковпак не використовують.
Спільний спосіб. Фарбують одночасно хною та басмою.
Важливим є приготування суміші та співвідношення компонентів, тому що від цього залежить майбутній колір. Хну змішують із басмою, заливають гарячою водою при температурі 80°С. Суміш наносять на волосся з часом витримки 20-120 хв. Надівають утеплювальний ковпак. Суміш змивають водою без шампуню.
Отримання різних кольорів при змішуванні хни та басми
Рудий відтінок волоссю надають фарбуванням хною. Для цього 25 г хни при постійному перемішуванні заливають водою при температурі 70-90°, розмішують до однорідної маси. Швидко наносять на волосся, витримують 2,5 год. під утеплювальною шапочкою і змивають водою.
Для надання волоссю каштанового відтінку хну готують так: 25 г хни заливають відваром чаю (3 чайні ложки чаю на склянку води) і перемішують до отримання однорідної маси.
Охолоджену масу рівномірно наносять пензликом на чисте, сухе волосся. Волосся розчісують, установлюють час витримки; через 2-2,5 години фарбувальну масу змивають теплою водою без шампуню.
Для отримання кольору "червоного дерева" хну перемішують із соком журавлини до утворення однорідної маси. Суміш наносять на волосся і змивають через 2,5-3 години.
Для отримання каштанового кольору змішують 16 г хни та 9 г басми. Масу витримують на волоссі 2-2,5 години, потім змивають.
Чорний колір одержують при змішуванні 9 г хни та 16 г басми. Суміш наносять на волосся, витримують 2-2,5 години, а потім змивають.
Якщо змішують хну і басму в рівних кількостях - 12,5 г хни та 12,5 г басми, то в результаті отримують темно-каштановий колір.
Особливості фарбування рудого волосся.
Руде волосся досить складно фарбувати, бо воно важко піддається знебарвленню. Проблему створює перенасиченість пігментами теплих тонів, зокрема червоних, оранжевих, жовтих, які надають волоссю природного кольору. Нерідко косметичний колір буває нетривким, легко окиснюється. Під час знебарвлення натуральний колір повільно переходить у жовтий.
Тому з рудим волоссям слід працювати поетапно, застосовуючи різні технологічні прийоми.
Обробка окремих пасом. Якщо пасма на натуральному рудому волоссі потрібно зробити світлішими, то стежать за тим, щоб колір не перетинав межі насиченого золотистого тону. Цим запобігають появі небажаної жовтавості.
Якщо пасма необхідно зробити яскравішими, наприклад, на натуральному мідно-золотистому волоссі отримати насичений мідний колір, то рекомендують застосовувати відтінювальні барвники.
Пасма можна знебарвлювати методом балаяжу, а потім усе волосся затонувати напівперманентним барвником (бежевим, золотистим, світло-мідним), рослинним барвником або відтінковим шампунем.
Техніку нанесення визначають залежно від бажаного результату:
- нанести в потрібних місцях суміш руками; при цьому однією рукою підтримують пасмо, іншою - просочують волосся барвником;
- нанести суміш за допомогою гребінця;
- алюмінієвою фольгою ізолювати окремі пасма від маси волосся, знебарвити або пофарбувати їх.
Знебарвлення. Для кардинальної зміни натурального кольору буває необхідним досягти максимального знебарвлення волосся. Технологічний процес знебарвлення в цьому разі має певні особливості. Насамперед, враховуючи схильність рудого волосся до пожовтіння, бажано протягом кількох днів тонувати його відтінковим шампунем або ополіскувачем.
У техніці знебарвлення застосовують класичні знебарвлювальні засоби. Обробку починають слабким окисником на кінцях і вздовж волосся, потім біля коренів, які швидше піддаються дії препарату.
Операцію повторюють з використанням щоразу сильнішого окисника до отримання платинового кольору волосся.
Посилення відтінку. Досягти бажаного результату можна декількома прийомами.
1. Тонування "тон у тон" здійснюють окисником, концентрація якого не перевищує 3%. Це робиться для того, щоб додати пігменти без окиснення основи.
Фарбувальні препарати використовують з відтінками більш насиченими, ніж відтінок натуральної основи. Вони можуть бути різними: від яскраво-мідного до яскраво-червоного.
Корені волосся не рекомендується фарбувати занадто насиченими відтінками, тому що тепло шкіряного покриву прискорює закріплення кольору, отже, в цьому місці він буде яскравішим, ніж по всій довжині та на кінцях.
2. Нових відтінків рудому волоссю надають рослинними барвниками, зокрема хною. За допомогою хни, залежно від часу витримки та температури додаткового тепла, можна отримати різні тони - від золотистих до яскраво-червоних.
3. Посилити відтінок, надати волоссю яскравості можна за допомогою відтінкових шампунів, бальзамів, ополіскувачів, під дією яких рудий колір набуває золотавості та блиску.
Пом'якшення рудого кольору. Занадто яскравий натуральний рудий колір можна пом'якшити різними техніками.
Найкращим вирішенням проблеми є поглиблення тону за рахунок додавання попелястого відтінку.
Якщо бажано зберегти рівень тону або зробити його світлішим у сполученні з такою ж глибиною базового кольору, що й натуральна основа, рекомендується підбирати барвники так, щоб руде волосся набуло каштанового чи горіхового відтінку, однак не оранжевого.
Фарбування "тон у тон" можна здійснити у поєднанні з базовим кольором, більш темним за природний тон. Наприклад, на волосся натурального насиченого "світлого блондина" з мідним відтінком нанести суміш 3-процентного окисника з барвником "темний блондин" із попелястим відтінком.
Напівперманентне фарбування замінюють класичним фарбуванням з використанням окисника понад 6% та вираженим жовтим відтінком фону освітлення в результаті.
Оптично приглушити яскравий рудий колір, досягти рельєфності зачіски можна завдяки декільком невеликим світлішим пасмам у загальному об'ємі волосся.
Робота з посивілим рудим волоссям. Здорове руде волосся жорсткіше за будь-яке інше. Жорсткість посилюється при сивині, що значно ускладнює процес фарбування.
При сивині до 50% від об'єму волосся та рівномірності їїрозподілу застосовують тонування. Якщо сивого волосся більше 50% або воно зосереджено локально, необхідно використати окисний барвник.
У разі, якщо прозорість сивого волосся не зберігатиметься, золотистий базовий колір змішують з відтінковим. Наприклад, "темний блондин" золотистого відтінку змішують із "темним блондином" насиченого мідного відтінку. Щоб зберегти прозорість сивого волосся, в окисному барвнику використовують відтінковий колір без базового та скорочують час витримки.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Ветров А. Парикмахер - стилист. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.
2. Вольфрам К. Идеальные ногти: Способы моделирования // Nand & nails. - 2003. - №4. - С. 32-33.
3. Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа. - Харків: Фоліо, 1997.
4. Дрибноход Ю. Маникюр, педикюр.: Профессиональный курс. (Сер. "cosmetical&professional"). - СПб.: Весь, 2002. - 256 с.
5. Константинов А. В. Парикмахерское дело. - М.: Высшая школа, 1987.
6. Корпев В. Д. Мы причесываем женщин. - М.: Стройиздат, 1991.
7. Кулешкова О. Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. - М.: Академия, 2002.
8. Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, дет-ские. - М.: Эксмапресс, 2002.
9. Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. - Ростов-на-Дону: Март, 2002.
10. ЛяпичА.Д. Парикмахерское мастерство. - К.: Будівельник, 1982.
11. Маникюр. Ростов-на-Дону: Владне, 2001. - 256 с.
12. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. - Минск: Высшая школа, 1996.
13. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое посо-бие. - К.: 1990.
14. Панченко О. А. Прическа. Укладка. Завивка. - СПб.: Папирус, 1999.
15. Панченко О. А. Мелирование и прическа. - СПб.: Корона-принт, 2000.
16. Пономарчук А. Ростковые зоны и рост ногтя // Ногтевая эстетика. - 2004. - №5.- С. 38-39.
17. Смирнова Л. В. Уроки парикмахерского искусства. - СПб.: Парителы, 2002.
18. Сокол Е. Дезинфекция как наука // Ногтевая эстетика. - 2004. - №1.- С. 48-50.
19. Энциклопедия парикмахерского искусства. - М.: Веге, 1999.
20. "Зеркало моды". - К.: - 1999-2004.
Loading...

 
 

Цікаве