WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Соціальне партнерство, його розвиток за кордоном і в Україні, мотивація, мотиви діяльності людини та ефективність праці. - Контрольна робота

Соціальне партнерство, його розвиток за кордоном і в Україні, мотивація, мотиви діяльності людини та ефективність праці. - Контрольна робота


- відсутність будь-якої відмінності в законі й на практиці між тими, кому надано право на об'єднання;
- відсутність попереднього дозволу для заснування організації;
- свобода вибору членства в таких організаціях.
Конвенція визначає чотири основні гарантії:
1. трудящі й службовці мають право вільно об'єднуватись без попереднього дозволу, беручи до уваги зазначені умови;
2. профспілкові організації та організації роботодавців мають право встановлювати свої правила, обирати своїх представників, організовувати свою адміністрацію і діяльність та формулювати свої програми;
3. організації мають право засновувати федерації та конфедерації;
4. організації мають право бути філіями міжнародних організацій трудящих і роботодавців.
4) бідність у будь-якому місці є загрозою для загального благополуччя;
5) всі люди, незалежно від раси, віросповідання й статі, мають право на матеріальне благополуччя і духовний розвиток в умовах свободи і демократії, сталості економіки і рівних можливостей;
6) повна зайнятість і підвищення життєвого рівня.
МОП проголошує і сьомий принцип - праця не є товаром (на наш погляд, тут мається на увазі не економічне, а соціальне і моральне визначення поняття "праці").
Орієнтуючись на принципи діяльності МОП, яка в сутності являється вищою структурною ланкою всесвітнього механізму системи соціального партнерства, національні соціальні партнери на всіх рівнях - вседержавних, регіональних, галузевих, виробничих - повинні також визначити свої принципи діяльності і суворо керуватись ними. Але, без сумніву, принципи, проголошені МОП, мають універсальний, всесвітній характер.
Перший принцип МОП потребує дотримання справедливості.
Безумовно, національні соціальні партнери всіх рівнів повинні керуватися цим принципом, так як відступ від нього тягне за собою соціальні протести і вибухи. В умовах демократії в управлінні позиції партнерів швидко стають відомі всім робітникам, аналізуються ними в результаті складаються відносини чи довіра, або недовіра.
Якщо, наприклад, в ході переговорів частка прибутку, яка припадає на споживача, не обґрунтована або розподіляється між адміністрацією і робітниками несправедливо, то такий партнерський договір не буде підтриманий членами колективу, не стане стимулом для праці і рано чи пізно приведе до трудового спору або конфлікту.
І навпаки, надмірні вимоги робітників, які розвалюють або звертають виробництво і інвестиції в нього, спровокують роботодавця на пошук шляхів перепрофілювання підприємства або підбору більш "змовленого" складу робітників. В загальному, соціальні партнери повинні свято дотримуватись принципів справедливості та сім раз відміряти, перш ніж прийняти рішення.
Другий принцип вимагає, щоб соціальні партнери даної республіки, регіону, підприємства вирішували соціально-трудові проблеми, враховуючи ті наслідки, які можуть викликати їх дії в інших країнах, регіонах, і передбачили, як даний "прецедент" буди використаних іншими регіонами для утиску соціально-трудових інтересів трудящих. Потрібно уникнути ефекту ланцюгової реакції.
Особливе значення має дотримання третього принципу. Сама сутність соціального партнерства базується на паритетному функціонуванні одного партнера - підприємця і другого - профсоюзу як представника трудящих. Тому визнання і гарантія права на об'єднання - обов'язкові умови існування партнерства.
Окрім зазначених загальних принципів соціального партнерства, варто назвати це й такі:
- визнання неоднаковості інтересів різних соціальних груп, права кожної групи мати власні економічні інтереси, які можуть не збігатися з інтересами іншої групи;
- усвідомлене бажання сторін досягти взаєморозуміння, погоджуватися на компроміси, співробітничати в ім'я соціального миру;
- надання роботодавцями можливостей найманим працівникам брати участь у прийнятті рішень відносно управління виробництвом і в розподілі створеного продукту;
- відмова від гармонічної соціальної утопії;
- відмова від класової боротьби.
На практиці соціальне партнерство здійснюється на засадах трипартизму як системи тристороннього представництва з боку підприємців, профспілок і держави, які, будучи зацікавленими учасниками регулювання соціально-трудових відносин на ринку праці, однаковою мірою відповідальні за розробку взаємоприйнятних рішень і, зрештою, для збереження соціального миру. Співробітництво соціальних партнерів здійснюється у формі консультацій, контролю, вирішення колективних спорів, переговорів, які найчастіше закінчуються укладанням тарифних угод і колективних договорів.
У процесі колективних переговорів потрібно дотримуватися таких принципів:
обов'язковість участі в переговорному процесі представників держави, профспілок і роботодавців;
рівність сторін на переговорах і недопустимість утиску законних прав трудящих і підприємців;
довіра у відносинах;
визнання і повага до прав і обов'язків один одного, недопущення конфронтації;
відкритість і доступність рівноправних переговорів;
уміння слухати і почути партнерів;
строге дотримання культури полеміки, дискусії, критики (критики позиції, а не особи опонента);
обов'язковість і надійність, дотримання правила: переговори завершувати домовленістю.
Під час укладання колективних договорів і угод доцільно дотримуватись таких принципів:
- дотримання норм законодавства;
- повноваження представників сторін;
- рівноправність сторін;
- свобода вибору і обговорення питань, які становлять зміст колективних договорів і угод;
- добровільність прийняття зобов'язань;
- відповідальність за прийняття взаємних зобов'язань;
- кожен наступний рівень колективних угод (договорів) не може погіршувати умов угод вищого рівня і має відрізнятись під попереднього більшою вигодою для трудящих.
Взаємні консультації і контроль повинні здійснюватись на основі таких принципів:
- регулярність проведення консультацій в процесі співробітництва;
- систематичність контролю і невідворотність відповідальності;
- відповідальність за ненадання інформації;
- гласність у процесі здійснення контролю за дотриманням договорів, угод.
Під час вирішення колективних спорів (конфліктів) партнери мають дотримуватись таких принципів:
- пріоритетність примирливих методів і процедур, які використовуються примирливими комісіями та трудовим арбітражем;
- застосування страйку лише як крайнього заходу вирішення трудовогоконфлікту;
- прагнення сторін до якнайшвидшого врегулювання колективного трудового спору і укладання угоди.
Важливим питанням у системі соціального партнерства є розподіл ролей між соціальними партнерами.
Держава, як правило, бере участь у соціальному партнерстві на національному, регіональному та галузевому рівнях, виконуючи функції гаранта, контролера, уловлювача, арбітра та ін.
Держава є гарантом основних громадянських прав, що дуже важливо для вільної реалізації прав працівників і підприємців, для ефективного функціонування будь-якої системи соціально-трудових відносин. Як гарант держава організовує, координує і регулює соціально-трудові відносини. У межах цієї функції держава розробляє правові основи і
Loading...

 
 

Цікаве