WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Престиж професій і занять в українському суспільстві - Реферат

Престиж професій і занять в українському суспільстві - Реферат

побудованими за оцінками респондентів трьох груп, виокремлюваних за рівнем освіти, є близькими до 1: з середньою та вищою освітою - 0.99, з неповною середньою та середньою освітою - 0.98, з неповною середньою та вищою освітою - 0.97.
Чи залежать оцінки престижу занять від місця проживання респондентів? Очевидно, так, якщо мати на увазі насамперед величину того населеного пункту, де респондент мешкає і є чи був залученим до сфери трудової діяльності. Адже величина місця проживання - це не просто кількість людей, з якими ти поділяєш спільний безпосередній життєвий простір, це насамперед можливості вибору професії, одержання освіти і обсяг ринку праці, який дає вкрай обмежені чи значно ширші можливості для пошуку і зміни місця роботи, заняття взагалі. Щоб переконатися у впливовості чинника місця проживання на оцінювання престижності професій, серед респондентів аналізованого дослідження були виокремлені три категорії: мешканці великих міст з населенням більше 500 тис., мешканці усіх інших міст, а також ті, хто проживає у селищах міського типу та селах. Індекси престижу професій і занять в оцінках цих трьох категорій респондентів представлені у таблиці 4 Додатку.
Не вдаючись до детального аналізу, відмітимо кілька цікавих тенденцій. Як не дивно, але серед мешканців великих міст та сіл і селищ міського типу виявилося багато спільного в оцінках престижу занять. Добре відомо, що у великих містах значно більші можливості для вибору і зміни заняття, більшість професій є масовими. Ринок праці в маленьких містечках і селах є зовсім іншим, велика кількість занять, особливо висококваліфікованої розумової праці там не представлені взагалі. Проте престижність половини занять з аналізованого переліку вище оцінюється саме в великому місті і селі, порівняно з іншими містами. До того ж усі ці заняття потребують вищої освіти або належать до підприємницько-комерційної діяльності, а саме: вчитель, журналіст, директор заводу, міністр, викладач вузу, підприємець, вчений, депутат, актор, комерсант, військовослужбовець, керівник банку, лікар, ветеринар.
Друга тенденція це прямо пропорційне зростання престижності заняття зі збільшенням величини населеного пункту. До таких професій належить лише одна, що потребує вищої освіти (адвокат), а решта представляє переважно сферу обслуговування та фізичної праці: телемеханік, будівельник, перукар, водій, майстер-годинникар, швачка, механізатор, слюсар, адвокат, офіціант, бухгалтер. Зі зменшенням величини населеного пункту зростає престижність лише двох занять: продавця та інженера.
Серед представленого переліку професій і занять є чотири, які найбільшою мірою пов'язані з обробкою землі, вирощуванням рослин та тваринництвом: фермер, механізатор, ветеринар і агроном. Тільки престиж двох останніх мешканцями сільської місцевості оцінюється вище, аніж міськими жителями. Механізатор - одна з найпоширеніших професій у сільському господарстві, навпаки, одержала порівняно нижчу оцінку з боку саме сільських мешканців. Фермерство як альтернатива колективним господарствам та загалом перспективне для нашої країни заняття найвищу оцінку престижності одержало там, де воно навряд чи практикується - у містах, окрім великих, але не серед мешканців сіл і селищ.
Систематичний вплив соціального статусу індивіда на оцінювання престижу заняття як підтверджувався, так і спростовувався за результатами неодноразово проведених досліджень. За нашими даними вплив статусу зайнятості є очевидним. Серед респондентів, які на момент опитування мали постійне місце роботи, вдалося виокремити 4 категорії: керівники та спеціалісти з вищою освітою; спеціалісти з середньою спеціальною освітою та службовці; робітники в промисловості; робітники в сільському господарстві. У тому, що соціальний статус суттєво впливає на оцінювання престижу занять легко переконатися, поглянувши на узагальнені дані таблиці 5 Додатку.
Абсолютні значення індексів престижу дійсно є суттєво відмінними серед представників різних статусів зайнятості. Але найважливіше те, що уявлення про ієрархічне впорядкування занять також зазнає суттєвішого впливу з боку чинника соціального статусу, порівняно з усіма іншими згадуваними раніше незалежними змінними. Найменш подібними є престижні ієрархії, побудовані за оцінками робітників сільського господарства та усіх інших виокремлених категорій. Відповідні коефіцієнти рангової кореляції мають такі значення:
r = 0.89 - шкали керівників, спеціалістів з вищою освітою та робітників сільського господарства;
r = 0.92 - шкали спеціалістів з середньою спеціальною освітою, службовців та робітників сільського господарства;
r = 0.92 - шкали робітників промисловості та робітників сільського господарства;
r = 0.96 - шкали керівників, спеціалістів з вищою освітою та спеціалістів з середньою спеціальною освітою, службовців;
r = 0.97 - шкали керівників, спеціалістів з вищою освітою та робітників промисловості;
r = 0.98 - шкали спеціалістів з середньою спеціальною освітою, службовців та робітників промисловості.
Отже, найменш подібними є уявлення про ієрархічну впорядкованість професій і занять, притаманні робітникам сільського господарства та усім іншим категоріям за соціальним статусом. Звичайно, мова не йде про конструювання альтернативних престижних ієрархій, але відмінності у побудові престижних ієрархій суттєві, навіть між здавалось би соціально ближчими категоріями робітників у промисловості та сільському господарстві.
Як вже зазначалося, дослідження престижу професій і занять у 1999 р. було третім повторним. То ж маємо змогу відслідковувати динаміку оцінювання престижу. А про те, що такі зміни відбуваються свідчить і досвід двох попередніх досліджень, і соціально-економічна ситуація в країні, яка поміж іншого характеризується постійними змінами на ринку праці, збільшенням рівня безробіття, заборгованості по виплатізаробітної плати тим чи тим професійним категоріям тощо. Нестабільність соціально-економічної ситуації в країні супроводжується швидкими і суттєвими змінами престижної свідомості дорослого населення. Підставою для такого твердження є результати трьох повторних досліджень, представлені у таблиці 1 Додатку. Якщо за даними дослідження 1996 р. було зафіксовано статистично значущі відмінності оцінок престижу 15 професій з 31, порівняно з 1994 р., то порівняння індексів престижу за даними 1996 р. та 1999 р. зафіксувало такі зміни щодо 23 професій і занять (у таблиці 1 Додатку вони позначені *).
Домінуючим напрямком відмінностей є посилення тенденції вважати престиж професій низьким і дуже низьким. Серед таких опинилися заняття і розумової, і фізичної праці різних рівнів кваліфікації: підприємець, комерсант, бухгалтер, фермер, військовослужбовець, агроном, медсестра, продавець, ветеринар, телемеханік, перукар, водій, офіціант, будівельник, майстер-годинникар, слюсар, швачка, механізатор. Тільки щодо 5 професій і занять зміна узагальненого індексу відбулася в бік статистично значущого зростання. Це заняття висококваліфікованою управлінською та інтелектуальною діяльністю: міністр, депутат, адвокат, викладач вузу та вчитель.
Швидкість та суттєвість змін престижної свідомості дорослого населення України підтверджується також значенням коефіцієнтів рангової кореляції. Через невеликі проміжки часу не відтворюються не тільки абсолютні значення оцінок престижу, але й ієрархічна впорядкованість занять не є ідентичною. Наприклад, оцінки престижу таких професій, як вчитель, інженер, медсестра, телемеханік, перукар, офіціант, будівельник протягом останніх 5 років здійснювали суттєві висхідні чи низхідні переміщення вздовж престижної ієрархії. Загалом коефіцієнт рангової кореляції між даними досліджень 1996 та 1999 рр. становить 0.91. Порівняння результатів останнього дослідження з даними 1994 р. свідчить про ще меншу подібність престижних ієрархій, адже коефіцієнт рангової кореляції становить лише 0.86. Отже, усталеність і часова стабільність ієрархій престижу професій і занять, що є одним з емпірично підтверджених узагальнень західної соціології, значно меншою мірою притаманна українському суспільству
Loading...

 
 

Цікаве