WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Престиж професій і занять в українському суспільстві - Реферат

Престиж професій і занять в українському суспільстві - Реферат


Реферат на тему:
Престиж професій і занять в українському суспільстві
Престиж професій і занять є традиційним предметом дослідження в соціології, оскільки вважається одним з показників соціальної диференціації та нерівності. У вітчизняній соціології подібні дослідження сягають початку 70-х років, але тривалий час не виходили за межі опитування щодо престижу і привабливості професій випускників шкіл м. Києва. Тільки з середини 90-х років дослідження вперше поширилися на все доросле населення України. В 1999 р. співробітники відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України спільно з фірмою "СОЦИС" провели третє повторне загальнонаціональне опитування з метою дослідження стану та динаміки оцінок престижу професій. Перше подібне дослідження проводилося в 1994 р., друге 1996 р. Респонденти представляли всі основні соціально-демографічні й соціально-професійні категорії населення, як і усі регіони України. Перелік професій і занять, запропонованих для оцінювання, містив 31 найменування, куди увійшли різні за рівнем кваліфікації й освіти професії як розумової, так і фізичної праці, а також заняття сфери обслуговування. Це, звичайно, значно менше, порівняно з кількістю професій, що пропонуються для оцінювання престижу західними соціологами. Індекси престижу професій розраховувалися як зважені середні арифметичні значень 1; 0.5; 0; -0.5; -1, які приписуються відповідям респондентів щодо міри престижності кожної професії: 1 - дуже високий престиж у суспільстві; 0.5 - високий; 0 - середній; -0.5 - низький; -1 - дуже низький.
Ієрархічно впорядкована шкала оцінок престижу професій за даними дослідження 1999 р. представлена у таблиці 1 Додатку. Як і у попередні роки, очолюють престижну ієрархію заняття висококваліфікованою розумовою працею, насамперед управлінською, але також законотворчою, юридичною, підприємницькою, медичною, науково-викладацькою діяльністю.
Середня частина рангованого ряду представлена різними за рівнем освіти, кваліфікації та видами праці заняттями. Тут залежність престижу професії від рівня необхідної освіти не є домінуючою ознакою ієрархічного впорядкування оцінок престижу. Престиж бухгалтерської та фермерської діяльності за величиною оцінки випереджає професію вчителя, військовослужбовця, агронома, інженера, ветеринара. Остання професія за престижністю поступається навіть медсестрі та продавцю. У нижній частині престижної ієрархії знаходимо професії виключно сфери обслуговування та фізичної праці.
До основних соціально-демографічних характеристик індивідів, що зазвичай мають значну соціально-диференціюючу силу, зараховують насамперед стать і вік. Досвід попередніх досліджень престижу професій і занять показав, що стать є маловпливовим чинником диференціації оцінювання престижу: у 1994 р. статистично значуща відмінність оцінок з боку опитаних чоловіків і жінок зафіксована тільки щодо чотирьох професій (лікар, фермер, будівельник і швачка); у 1996 р. - щодо п'яти професій (директор заводу, вчитель, вчений, військовослужбовець, офіціант). Аналізоване дослідження 1999 р. фіксує тільки три статистично значущі відмінності між чоловіками і жінками щодо оцінювання престижності праці депутата, бухгалтера і ветеринара. Отже, стать залишається слабким соціально-диференціюючим чинником оцінювання престижу різних видів трудової зайнятості. Проте цікавим є факт того, що кожне наступне дослідження фіксує статистично значущі відмінності в оцінках чоловіків і жінок щодо інших професій. Жодного разу такі відмінності не повторювалися.
На противагу статі, вік респондентів виявляє себе значно впливовішим чинником соціальної диференціації, особливо коли індивіди належать до різних поколінь з відмінним життєвим і трудовим досвідом. Не вдаючись до детального порівняння оцінок респондентів усіх вікових груп, виокремимо тільки тих, хто стоїть на порозі трудового житті або ж зовсім недавно його розпочав (16-29 років) та тих, хто перебуває на завершальному етапі трудової діяльності або ж уже на заслуженому відпочинку (55 років і старші). У таблиці 2 Додатку представлені ранговані індекси престижу професій за оцінками цих двох виокремлених груп респондентів. Статистично значуще відмінними є оцінки 15 професій (у таблиці вони позначені *), з яких 14, що належать до різного рівня освіти і кваліфікації (лікар, вчений, вчитель, агроном, військовослужбовець, медсестра, ветеринар, інженер, телемеханік, водій, будівельник, майстер-годинникар, слюсар, механізатор) оцінюються вище людьми з більшим життєвим і трудовим досвідом. Протилежний вектор оцінювання зафіксовано лише щодо заняття з надання юридичної допомоги населенню, установам і підприємствам, захисту їхніх інтересів у суді, тобто адвокатської діяльності. Молодь вище оцінює престижність такої діяльності у сучасному суспільстві, ніж ті, кому за 55 років.
Отже, вік і життєвий досвід є підставою для того, щоб по-різному оцінювати престижність різних видів трудової діяльності, але не підставою для відмінного бачення усієї соціально-професійної ієрархії. Обидві агреговані шкали оцінок престижу респондентів 16-29 років і старших 55 років є загалом дуже подібними. Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена між ними становить 0.98, що свідчить про однаковість сприйняття різних видів зайнятості як певної соціальної ієрархії, незважаючи на статистично значущі відмінності абсолютних значень оцінок престижу.
Рівень освіти респондентів також традиційно вважається одним з основних чинників соціальної диференціації та відмінностей у поглядах, ціннісних орієнтаціях, оцінюванні різноманітних явищ і соціальних процесів. Престижність заняття не є винятком. Загалом 15 професій і занять мають статистично значуще відмінні індекси престижу, якщо рівень освіти респондентів (початкова і неповна середня; середня загальна і середня спеціальна; вища і незакінчена вища) вважати незалежною змінною (див. таблицю 3 Додатку).
Зафіксовані відмінності мають одну домінуючу тенденцію: чим нижчий рівень освіти респондентів, тим вища оцінка престижу заняття. Це стосується 14 професій з 15: депутат, лікар, вчений, викладач вузу, актор, фермер, вчитель, військовослужбовець, агроном, інженер, медсестра, ветеринар, водій, механізатор. Лише щодо заняття адвоката така тенденція не є характерною.
Одним з емпіричних узагальнень, зроблених на підставі багаторічного досвіду дослідження престижу занять, є висновок про так званий "професійний егоїзм": опитувані зазвичай вище оцінюють професії, які мають самі або близькі до їхніх власних. Для нашого суспільства така тенденція, очевидно, не є характерною. Якщо за показник статусу зайнятості вважати рівень освіти, то оцінювання респондентами з різних освітніх груп престижності, наприклад, низки традиційних занять висококваліфікованої розумової праці (лікар, вчений, викладач вузу, актор, вчитель, військовослужбовець, агроном, інженер, ветеринар) відбувається не як вияв "професійного егоїзму", а скоріше як вияв "професійної самозневаги". З наведеної нижче таблиці видно, щовиокремлені традиційні заняття, які для їхнього практикування потребують виключно вищої освіти, найнижче оцінюються саме респондентами з такою освітою.
Таблиця 1. Індекси престижу занять, що потребують вищої освіти, за оцінками респондентів з різними рівнями освіти.
Освіта респондента
Професія, заняття Початкова, неповна середня Середня загальна і спеціальна Незакінчена вища і вища
Лікар 0.398 0.343 0.331
Вчений 0.378 0.246 0.220
Викладач вузу 0.355 0.293 0.254
Актор 0.135 0.079 -0.008
Вчитель 0.044 -0.061 -0.162
Військовослужбовець 0.010 -0.093 -0.158
Агроном -0.046 -0.171 -0.198
Інженер -0.058 -0.159 -0.222
Ветеринар -0.093 -0.188 -0.240
Отже, на оцінювання престижності тих чи тих професій і занять у нашому суспільстві статистично значуще впливає рівень освіти, досягнутий самими респондентами. Але це стосується тільки абсолютних значень індексів престижу. Відмінність в оцінках, як і у випадку з віком респондентів, супроводжується однаковим баченням престижної ієрархії загалом. Коефіцієнти рангової кореляції між шкалами престижу,
Loading...

 
 

Цікаве