WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Шляхи вирішення енергетичної проблеми в Миколаївському регіоні - Реферат

Шляхи вирішення енергетичної проблеми в Миколаївському регіоні - Реферат


Реферат на тему:
Шляхи вирішення енергетичної проблеми в Миколаївському регіоні
На сьогоднішній день Україна є енергодефіцитною державою, задовольняючи свої потреби в енергоресурсах за рахунок власних джерел приблизно на 50%. Останнім часом теплоенергетиці не приділялося достатньо уваги, але не лише цей фактор послужив причиною кризи в сфері теплоенергетики. Багато років ціни на паливо були штучно занижені. В результаті в колишньому СССР були майже зовсім відсутні будь-які фактори енергозбереження. Після набуття Україною незалежності ситуація змінилась. Ціни на пальне зросли в кілька разів, власного пального не вистачає, більшу його частину доводиться купувати за кордоном. Таким чином, після розпаду СССР Україна отримала надто енергоємне виробництво, значну залежність від покупних енергоносіїв - імпорту газу, нафти та ядерного палива. Все це ускладнюється низькою ефективністю використання енергії.
Сучасна енергетика України характеризується поступовим старінням обладнання електростанцій, зростанням питомих витрат пального та низьким ККД. Більшість комунальних підприємств Миколаївщини за останні 10 років не отримували достатнього фінансування для ремонту і модернізації обладнання та мереж. Бажаючи покрити свої збитки комунальні енергетичні підприємства змушені підвищувати тарифи на тепло- та електропостачання Миколаївського регіону. Тому проблема забезпечення мешканців енергоресурсами за доступними цінами стоїть досить гостро. Але в Україні існує такий парадокс: з одного боку - ріст цін на паливо, низька ефективність його використання створили передумови для втілення нових енергозберігаючих технологій на практиці, з іншого боку - в країні накопичилось багато нових розробок, втілення яких на практиці могло б суттєво скоротити споживання палива на Україні. Однак, більшість з цих розробок можуть бути не втілені на практиці через брак фінансування.
Опубліковано велику кількість робіт присвячених цій темі. Найбільш радикальним і прийнятним для економіки України шляхом виводу енергетики з кризового стану і вирішення невідкладних проблем реанімації і заміщення відпрацьованих електрогенеруючих потужностей, являється широке впровадження когенераційних технологій, тобто комбінованого виробництва електричної і теплової енергії [1]. Комбіноване виробництво теплової і електричної енергії для постачання споживачам є найбільш економною і перспективною. Для цього можна використовувати установки як з газотурбінними двигунами так і поршневими ДВЗ та водогрійними або паровими котлами. Районні котельні м. Миколаїва в основному обладнані котельними з топочними водогрійними і паровими котлами, значна частина обладнання яких потребує модернізації. Застосування в цих котельних когенераційних установок дозволило б знизити витрати палива на виробництво теплової енергії, замінити частину енергоємного обладнання котельної і отримати додатковий прибуток за рахунок виробництва електричної енергії. Такий досвід вже має ГП НПКГ "Зоря"-"Машпроект" [2]. В ряді випадків доцільне використання і тригенераційних установок.
Метою цієї статті є вивчення способів отримання енергоресурсів альтернативними методами та проведення аналізу впровадження енергозберігаючих технологій в Миколаївському регіоні.
Аналіз корисних копалин показує, що Миколаївський регіон не має власних паливних ресурсів, єдине що є у великій кількості електроенергія, завдяки Южноукраїнській атомній електростанції. Тому необхідно максимально використовувати відновлювані та вторинні види енергоресурсів. Основним шляхом вирішення енергетичної проблеми є розробка і застосування альтернативних джерел енергії: вітру, сонця, тепла Землі, біомаси, малих рік, морів і океанів, низькопотенційного тепла та застосування енергозберігаючих технологій. Про деякі докладніше:
Енергія вітру. Застосовується в Криму, Карпатах, Донбасі. Загалом це 100квт-ні вітряки, які працюють при вітрі від 7м/с. Це перспективний напрямок, хоча сьогодні один "вітрокіловат" дорожче теплового в декілька разів.
Енергія сонця. Від сонця отримують тепло за допомогою "сонячних колекторів" нагріваючи воду на 40-50 град. вище температури повітря (тобто, якщо на вулиці +15, то вода у "котлі" під колектором буде +60).Сьогодні від сонця можна отримувати вже не лише тепло, а й напряму електроенергію через кременеві сонячні батареї. В Європі лідером по використанню сонячної енергії є Австрія. А річна кількість сонячної радіації там така ж як в Україні - 1250 кВт/год на м2.
Енергія хвиль. Вона базується на отриманні енергії від морських припливів-відпливів або від течії рівнинних рік. Такі електростанції вже існують в світі.
Геотермальна енергетика. На теперішній час в Україні розвідано понад 140 геотермальних свердловин. Їх використання може дати економію до 2 млн. т. умовного палива на рік. Однак цей напрям розвивається дуже повільно. Геотермальна енергетика доцільна лише в комплексі з використанням теплових насосів.
Енергія біомаси. Використання цієї енергії здійснюється по декількох напрямках. В тому числі, виробництво біогазу. Отриманий біогаз використовується у побуті, у водонагрівальних і парових котлах, а також в дизель-генераторах, що виробляють електроенергію. Поширення отримали електростанції (США, Данія), на яких спалюються тверді побутові відходи (ТПВ) міст, а також електростанції які працюють на біогазі звалищ ТПВ (Італія).Окремої уваги заслуговує такий напрямок як отримання біогазу з відходів сільськогосподарської сировини, а також при переробці ріпаку. За думкою В.С.Уланчук і О.Г.Шейко [3] оптимальні площі посіву ріпаку та спорудження споруд з виробництва біодизелю дозволять на 21,7% забезпечити потреби аграрного сектору в дизельному паливі, що сприятиме зменшенню залежності сільськогосподарських товаровиробників від різких коливань цін на ринку енергоносіїв, економії коштів.
Наведені вище способи отримання альтернативних джерел палива можуть бути реалізовані і в Миколаївському регіоні, зокрема, використання сонячної енергії, повітряної, геотермальної енергетики та енергії біомаси.
Найбільшу зацікавленість викликає утилізація муніципальних відходів з метою отримання дешевих енергоносіїв. Наприклад, розробка і випробування мобільної газогенераторної установки для переробки побутового сміття. Застосовується для отримання низькокалорійного газу, який може бути використаний як паливо для двигунів внутрішнього згорання [4]. Технологія багатоконтурного піролізу, як екологічно безпечний метод утилізаціїмуніципальних відходів. Ця технологія відрізняється тим, що процес термічної утилізації повністю ізольований від навколишнього середовища і відбувається в герметичному реакторі (без доступу кисню у замкнутому циклі при температурах 500…600OС), що забезпечує ефективний розпад всієї суміші різних по хімічному і фізичному складу відходів, що суттєво спрощує технологію сортування сміття [5]. Розробка конструкції автономного джерела енергії на твердому паливі. Використання хімічних реакцій окислюваннятвердого палива вирішує питання одержання енергії при достатньо малих масі і габаритах енергетичного модуля. Такі джерела можуть знайти застосування там, де неможливе або недоцільне використання рідкого або газоподібного органічного палива. Відсутність полум'яного горіння, яких-небудь викидів у навколишнє середовище визначає екологічну чистоту даних джерел енергії [6].
Таким чином, можна зробити наступні висновки: Україна взагалі і Миколаївський регіон зокрема, мають всі потенційні можливості в найближчі десять років відмовитись від імпорту енергетичних ресурсів. Для цього повинна бути розроблена програма до 2020 року щодо видобутку, використанню і економії енергоресурсів, в якій необхідно врахувати всі джерела енергії, в тому числі відновлювані і вторинні, а також зробити акцент на енергозберігаючі технології. Кожний регіон повинен самостійно вирішувати яким шляхом буде забезпечена його енергетична безпека, кожне підприємство може індивідуально вибрати спосіб енергозбереження, кожне місто або село повинно з'ясувати яким є найкращий спосіб забезпечення теплом його мешканців. Але головним при виборі таких технологій має стати екологічна безпека регіону, а також вибір найоптимальнішого варіанту за економічними показниками.
Література
1. 1. Клименко В. Н. Проблемы когенерационных технологий в Украине// Пром. Теплотехника.-2001.-№ 4-5.-с.106-110.
2. 2. Мовчан С.Н., Рассошанский В.С., Бочкарев Ю. В., Соломонюк Д.Н. Перспективы и проблемы модернизации районных котельных г.Николаева газотурбинными двигателями// Муніципальна енергетика: проблеми, рішення: Матеріали міжнародної науково-технічної конференції. - Миколаїв: НУК, 2005. -с.27-29.
3. 3. В.С.Уланчук, О.Г.Шейко. Вирощування ріпаку - стратегічний напрямок аграрного виробництва//Вісник економічної науки України..-2005.-№1(7).-с127-132.
4. 4. Наливайко В.С. Разработка и испытания мобильной газогенераторной установки для переработки бытового мусора// Муніципальна енергетика: проблеми, рішення: Матеріали міжнародної науково-технічної конференції. - Миколаїв: НУК, 2005. - с.65-66.
5. 5. Рыжков С. С., Маркина Л. Н. Технология многоконтурного пиролиза как екологически безопасный метод утилизации муниципальных отходов// Муніципальна енергетика: проблеми, рішення: Матеріали міжнародної науково-технічної конференції. - Миколаїв: НУК, 2005. - с.83-86.
6. 6. Патлайчук В.М. Розробка конструкції автономного джерела енергії на твердому паливі// Муніципальна енергетика: проблеми, рішення: Матеріали міжнародної науково-технічної конференції. - Миколаїв: НУК, 2005. - с.106-109.
Loading...

 
 

Цікаве