WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Трансформаційні процеси агроформувань Миколаївської області - Реферат

Трансформаційні процеси агроформувань Миколаївської області - Реферат


Реферат на тему:
Трансформаційні процеси агроформувань Миколаївської області
Вступ. На сучасному етапі стратегія і тактика подальшого розвитку сільського господарства і супутніх галузей повинні концентруватися на трьох взаємопов"язаних напрямах: формування ефективного господаря - власника; створення сприятливого економічного середовища ("правил гри") на ринку; активний пошук шляхів підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Головною метою цього процесу є побудова конкурентноспроможного аграрного сектора економіки за рахунок становлення ефективної діяльності господаря-власника. Вирішенню проблемних питань та шляхам оптимізації економічних взаємовідносин суб"єктів підприємницьких структур в ринковому середовищі по забезпеченню сталого розвитку аграрного сектора економіки держави присвячено цілу низку робіт теоретичного та практичного характеру дослідників в сфері АПК, зокрема Березівської О.Й., Зубця М.В., Мармуль Л.О. та Гончарової А.Ж., Павлишенка М.М., Саблука П.Т. та ряду інших.
Мета та обговорення дослідження. Зміна організаційно-правових форм в аграрному секторі сприяла створенню умов для формування класу приватних власників на селі, які спроможні будуть залучати інвестиції, запроваджувати прозорі ринкові відносини. Світовій практиці відомі різні форми господарювання, які одночасно є господарськими суб"єктами, зокрема індивідуальна трудова діяльність, державні підприємства, кооперативи, колективні підприємства, фермерські господарства, орендні підприємства, акціонерні товариства, народні підприємства, малі підприємства, корпорації та об'єднання, господарські товариства, асоціації, консорціуми, спільні (змішані) підприємства.
З врахуванням зазначеного та з метою проведення аналізу становлення та прогнозування розвитку агроформувань різних організаційно-правових форм є потреба у подальшому вивченні їх економіко-виробничої діяльності, що і обумовило мету цього дослідження.
Як зазначають Мармуль Л.О. та Гончарова А.Ж. сучасна модель сільського господарства зорієнтована на три сектори. Перший - підприємницький - представлений крупними організаційними структурами (господарські товариства, виробничі кооперативи, приватні підприємства) зі стратегічною орієнтацією на одержання максимального прибутку і вирішення проблеми забезпечення продовольством на національному рівні . Другий - класичний - селянський сектор, особисті підсобні господарства населення стратегічно зорієнтовані на виживання, не є основними місцем роботи для основної частини їх власників, хоча за доходами вони займають провідне місце. Третій - селянське (фермерське) господарство. На перехідному етапі він займає проміжне місце між вказаними секторами [3]. Тут слід зазначити, що в країні відійшли від монопольної державної власності на землю , утворилося різноукладне володіння і користування землею. Замість колгоспно-радгоспної форми організації та ведення сільського господарства виникли різноманітні агроформування на засадах приватної власності. Намітився чіткий перехід агропромислового виробництва до ринкової економіки та майже повністю задовольняються потреби населення в землі для особистих господарств, городництва та дачного господарства.
Серед основних якісних змін аграрного виробництва стала трансформація основних форм господарської діяльності сільгоспвиробників. Якщо в першій половині 90-х років основними організаційними формами господарювання були колективні сільгосппідприємства та селянські (фермерські) господарства, то на сьогоднішній день ситуація змінилася. Реформування колективного сектора призвело до виникнення цілої низки нових типів підприємств, запровадження орендних відносин, ринкових принципів розподілу продукції тощо [1,2,6]. Водночас, як показують результати дослідження, питома вага різних типів реорганізованих підприємств у загальній кількості є неоднаковою.
На початок 2000 року в Миколаївській області функціонувало 356 колективних сільськогосподарських підприємств, з яких протягом року 354 перетворені на господарства, в основі яких лежить приватна форма власності на засоби виробництва. На їх базі створено 412 нових агроформувань, з яких 11 селянські (фермерські) господарства , 26 - приватні, 132- господарські товариства, 243 - сільськогосподарські кооперативи та інші формування. Подальша трансформація складу сільськогосподарських підприємств області за формами господарювання на протязі 2001 - 2004 років наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Динаміка створення різних організаційно-правових форм агроформувань в 2001-2004 роках, одн.
Показники 2001 2002 2003 2004
Кіль-кість в % Кіль-кість в % Кіль-кість в % Кількість в %
Створено агро формувань, в тому числі: 457 100 538 100 541 100 458 100
- товариства з обмеженою відповідальністю 158 34 172 32 174 32 155 34
- приватні підприємства 156 34 154 29 155 29 136 30
- відкриті акціонерні товариства 64 14 39 7 37 7 26 6
- закриті акціонерні товариства 43 9 62 11 62 11 41 9
- сільськогосподарські виробничі кооперативи 17 4 16 3 16 3 10 2
- інші 19 4 95 18 97 18 90 20
Результати дослідження свідчать , що найбільшу питому вагу за наслідками реформування займають товариства з обмеженою відповідальністю (32-34%) та приватні підприємства (29-30%). Надання пріоритетності створення товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) обумовлено тим, що підприємство створюється на засадах угоди між юридичними особами і (або) громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. ТОВ створюється, як правило, при наявності відносно малочисленої (близько 10-20 осіб) групи власників, для якої характерна певна єдність інтересів, достатня для прийняття одностайного рішення з провідних питань спільної підприємницької діяльності. Зазначене підприємство є зручною формою організації сільськогосподарського товариства, насамперед для груп людей, які довіряють один одному та готові нести однакову, але не повну відповідальність за діяльність свого підприємства.
Приватне підприємство (ПП) засновується на власності окремого громадянина України з правом наймання робочої сили. Правом наймання робочої сили ПП відрізняється від індивідуального підприємства, яке не залучає сторонніх працівників. Однією із найістотніших особливостей ПП є схильність співпрацювати з ним комерційних банківських структур, вітчизняних і зарубіжних інвесторів, які надають йому кредити, вкладають у нього власний капітал з більшою зацікавленістю, ніж це має місце щодо реформованих колективних та інших недержавних сільськогосподарських підприємств.
В умовах ринкового середовища стале функціонування нових типів агроформувань базується на тому, що теорія орендних відносин являє собою взаємозв"язок і сукупність основоположних ідей, що спираються на позитивну практику, закономірності розвитку та життєдіяльності селянських громад щодо економічних і соціальних відносин у
Loading...

 
 

Цікаве