WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості мікробіологічних процесів отримання трести розстилом лляної соломи у порівнянні з мочінням - Реферат

Особливості мікробіологічних процесів отримання трести розстилом лляної соломи у порівнянні з мочінням - Реферат


Реферат на тему:
Особливості мікробіологічних процесів отримання трести розстилом лляної соломи у порівнянні з мочінням
Основним способом виділення волокна із лляної соломи є мікробіологічний, при якому в результаті життєдіяльності пектиноруйнівних мікроорганізмів руйнуються пектинові речовини, які з'єднують луб'яні пучки з тканинами стебла, після чого лляне волокно легко віддаляється при подальшій механічній обробці. В даний час в нашій країні найбільш поширеним способом переробки лляної трести є розстил. В зарубіжних країнах, зокрема в Польщі, Румунії, Угорщині лляну солому до трести переробляють на льонозаводах тепловим мочінням, в Нідерландах - мочінням і частково розстилом, в Чехословаччині - розстилом.
Під час росяного мочіння, що відбувається в умовах меншої вологості, ферментативний розклад пектинових речовин здійснюється за допомогою цільових грибів Cladosporium herbarum, Aspergillus та ін. Пектиноруйнівні мікроорганізми інтенсивно розмножуються на лляній соломі в тому випадку, якщо для них створені сприятливі умови вологості, аерації, температури. В різних умовах проявляють активність різні види мікроорганізмів. Але особливо різко відрізняються по активності мікроорганізми, які здійснюють процес мочіння при розстилі соломи на стелищі і які беруть участь у руйнуванні пектинових речовин лляної соломи при її мочінні в рідині. В умовах розстилу, при зволоженні розісланої соломи атмосферними опадами і ви падаючою росою процес розпаду пектинових речовин здійснюється на протязі 20-30 діб. При цьому в аеробних умовах, тобто при вільному доступі повітря і при порівняно невеликій постійній вологості, основна роль належить грибам. При розстилі соломи найбільш поширені гриби слідуючи видів Pullularia pullulans, Cladosporium herbarum, Alternaria tenuis, Epiccocum purpurascens [1,2]. Pullularia проростає в корі стебла; Cladosporium herbarum утворює на стеблах бархатистий наліт від оливкового до темно-зеленого кольору; Alternaria tenuis проростає в корову паренхіму гнучким безбарвним ланцюгом і, без сумніву, грає важливу роль при росяному мочінні. Epiccocum purpurascens утворює колонії на поверхні стебла, його чорне плодоноже добре помітно. Було встановлено, що здатністю синтезувати пектолітичні фермнти володіли гриби виділених видів, дріжджів двох видів і бактерій десяти видів [1].
При розстилі льону-довгунця, в умовах західних областей України спостерігалась зміна видового складу грибів в залежності від строку вилежування соломи. До розстилу льоносоломи переважали гриби Alternaria linicola і Fusarium nivale в незначній кількості зустрічався Cladosporium herbarum. Всього в одному грамі соломи було знайдено 32400 грибних зачатків, які дають колонії на поживному середовищі. На десяту добу після розстилу почав переважати гриб Cladosporium herbarum, багато було Alternaria linicola, значно зменшилась кількість Fusarium nivale. Загальна кількість грибів в цей період підвищилась до 100800-201600 на один грам соломи. В момент підняття трести число грибів зросло до 153600-206400 на один грам, при чому переважним залишився гриб Cladosporium herbarum [1].
При мочінні льону у водоймах або в мочильних камерах на льонозаводах для мікрофлори створюються інші умови чим при розстилі. Тут солома погружається в рідину і середовище збіднюється киснем завдяки його витісненню із стебел рідиною і споживанню аеробними бактеріями, які розмножуються за рахунок легкодоступних корисних речовин, що екстрагуються із соломи. Таки умови сприятливі для розмноження анаеробних, пектиноруйнівних клостридіїв, які відносяться до групи ґрунтових спорових бактерій, яка включає порівняно невелике число видів. Більшість із них відноситься до термофільних мікроорганізмів, тому при мочінні соломи в заводських умовах в підігрітій рідині процес прискорюється і закінчується за 2-4 доби. При більш низький температурі (15-20?С) процес триває значно довше - 10-15 діб.
Збудники процесу мочіння льону попадають в мочильну рідину разом з вимочуванню соломою, але їх перше джерело так само як всієї іншої мікрофлори, є грунт, з якого вони переходять в надземні частини льону, що росте і потім у вигляді спор зберігаються на соломі.
В грунтах широко поширені різні види пектиноруйнівних бактерій - спорових і неспорових грибів і актиноміцетів. Всі вони грають важливу роль в мацерації рослинних залишків в грунті, тобто беруть участь в кругообігу речовин в природі. Ця здатність даних бактерій обумовлена тим, що вони володіють ферментами, які руйнують протопектин рослинних тканин.
Дослідників давно цікавило питання про поширення збудників процесу мочіння на лляній соломі, що зберігається, так як від цього залежало виникнення і перебіг спонтанного процесу мочіння. За повідомленнями S. Soriano на зразках льону аргентинського, чилійського, бельгійського, голландського в 28 випадках із 30 (на 93%) зразків були знайдені анаеробні маслянокислі бактерії, в тому числі і Cl. felsineum.
Проведені дослідження показали, що майже завжди на лляній соломі присутні спори пектиноруйнівних клостридіїв. Ці спори стійкі до зовнішніх впливів і при зберіганні соломи на протязі кількох років зберігають життєздатність. Однак кількість збудників пектинового бродіння невелика, хоч і забезпечує спонтанний перебіг процесу. Слід врахувати, що, крім Cl. felsineum, в процесі мочіння можуть розмножуватися пектинорунівні бактерії і інших видів, якщо їх спори присутні на лляній соломі.
Узагальнення досліджень ряду вчених присвячених біологічним способам одержання трести свідчить, що для уникнення появи на тресті гнильної мікрофлори потрібно контролювати якість трести в процесі її розстилу і вживати в разі необхідності механічні або фізико-хімічні заходи удосконалення технологічного процесу. Такими заходами можуть бути ворушіння, обертання розісланих стрічок соломи або обробка хімічними речовинами. Від організації та керування розстилу лляної соломи залежить вихід і якість одержаної трести, а згодом і льоноволокна. Активна роль у цьому процесі належить технологу, який забезпечує необхідні умови розстилу лляної соломи на стелищі залежно від погодних умов, особливостей сорту розісланого шару лляної соломи та властивостей грунту.
Аналізуючи літературні джерела можна сказати, що волокно, одержане при розстилі, завжди чистіше від волокна, одержаного способом мочіння, і позбавлено неприємного запаху. Але біологічний спосіб отримання трести - розстил - потребує великих затрат, часу, площ і повністю залежить від погодних умов. Тому важливим і актуальним завдання залишається розробка засобів керування та інтенсифікації процесу розстилу.
Список літератури:
1. 1. Тіхосова Г.А. Технологія одержання однотипної трести розстиланням лляної соломи //автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. - 2003. - 27с.
2. 2. Возняковская Ю.М. Микробиология мочки льна. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981. - С.8.
3. 3. Труш М.м. Повышение качества льна-долгунца. -М.: Колос, 1984. - С.130.
Loading...

 
 

Цікаве