WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Агроекологічна оцінка застосування калійних добрив - Реферат

Агроекологічна оцінка застосування калійних добрив - Реферат


Реферат на тему:
Агроекологічна оцінка застосування калійних добрив
В останні роки до оцінки ролі мінеральних добрив формується новий підхід - агроекологічний. В ньому передбачається не тільки вплив добрив на врожайність та якість рослин, але і їх вплив на властивості грунту. Так, добрива можуть покращувати чи погіршувати агрохімічні властивості грунтів; посилювати чи послаблювати дію інших хімічних елементів в грунті або добривах; мобілізувати чи іммобілізувати поживні елементи грунту; сприяти обмінному поглинанню іонів чи витісняти їх в грунтовий розчин; сприяти чи перешкоджати хімічному поглинанню катіонів (біогенних та токсичних елементів); викликати антогонізм чи синергізм поживних елементів і відповідно суттєво впливати на їх поглинання та метаболізм в рослинах; сприяти мінералізації чи синтезу гумусу грунту або ж змінювати його якісну характеристику; викликати зміни в біоті грунту; через зміни показників родючості грунтів, покращувати чи погіршувати якість сільськогосподарської продукції та підвищувати або знижувати величину врожайності.
Інтенсивне сільськогосподарське використання та удобрення дерново-підзолистих грунтів Західного Полісся України в останні роки привело до помітного росту продуктивності виробництва та зміни властивостей і ефективної родючості оброблюваних грунтів.
Дерново-підзолистий грунт легкого механічного складу характеризується недостатньою насиченістю основами і кислою реакцією грунтового розчину, невеликим запасом поживних речовин, пониженим вмістом гумусу, а також несприятливими фізичними властивостями, які пов'язані з слабкою оструктуреністю і значною пилуватістю орного шару.
Водний режим дерново-підзолистих грунтів нестійкий і в основному залежить від кількості і частоти атмосферних опадів, тобто в значній мірі має стихійний характер. Тому в умовах перезволоження цей грунт розпиляється і ущільнюється, а при нестачі опадів - швидко пересихає і утворює міцну кірку. При висиханні грунту умови для дифузії елементів живлення погіршуються.
Незважаючи на помітне підвищення вмісту поживних елементів, при застосуванні мінеральних добрив, приблизно 32% грунтів характеризуються низьким та дуже низьким вмістом калію, що пояснюється легким гранулометричним складом та низьким вмістом гумусу. Середня забезпеченість грунтів калієм складає 5,7 - 8,5 мг/100 г грунту.
Екологічно безпечне та економічно доцільне використання і регулювання грунтової родючості можливе лише при дотриманні основних законів екологічного землеробства, тобто антропогенний вплив на грунт, рослини та оточуюче середовище не повинен перевищувати межі за котрими порушується стабільність та стійкість її функціонування; підвищення продуктивності агроекосистем може бути забезпечене лише синхронним вдосконаленням всіх її компонентів під дією системи землеробства.
Екологічні аспекти застосування калійних добрив передбачають вивчення акумуляції елементів, що вносяться з добривами, мобілізації їх з важкорозчинних форм грунтового комплексу, перерозподілу по профілю в результаті виносу рослинами та вимивання за межі кореневмісного шару, дослідження факторів, що впливають на інтенсивність цих процесів.
Міграція біогенних елементів в грунті, насамперед, пов'язана з застосуванням калійних добрив, з режимом калію в грунті. З внесених калійних добрив 70 - 80% дози фіксується в грунті в необмінній формі, що є позитивним моментом. Проте, в умовах дерново-підзолистих грунтів з достатньою кількістю опадів це може спричинювати посилене вимивання калію з грунту та йогонепродуктивне використання рослинами. На цей процес можуть впливати також такі фактори: механічний склад грунту, інтенсивність зрошення, опади, дози та сроки внесення добрив, особливості вирощування сільськогосподарських культур, характер використання угідь (суцільні посіви, просапні культури, тощо).
На дерново-підзолистих грунтах Західного Полісся процеси інфільтрації грунтової вологи найбільш інтенсивно протікають в пізньоосінній та ранньовесняний періоди, коли грунт не зайнятий рослинністю. Втрати калію, при цьому, можуть складати 65 - 75% вимитих в річному циклі. Це відноситься і до кальцію та магнію, втрати яких значні і найбільш негативно відбиваються на властивостях грунтів. Так, середні втрати по калію складають 3 - 20 кг/га, по магнію - 18 - 25, по кальцію - 350 - 450, а на сильнокислих грунтах з орного шару втрати по кальцію сягають до 400 - 500 кг/га за рік (в перерахунку на СаСО3).
Для орних дерново-підзолистих грунтів властива диференціація хімічних і фізичних властивостей, яка полягає в концентрації фосфору, азоту і калію в верхній частині орного шару, зміни реакції грунту і збільшення рухомого алюмінію. Міграція калію в товщу грунтового профілю пов'язана із застосуванням калійних добрив, а саме, з підвищенням доз калійного та азотного живлення. Тому одностороннє застосування мінеральних добрив прзводить до більш високих втрат калію у зв'язку з вимиванням калію з внесених калійних добрив.
Одним із важливих факторів екологічної оцінки систем удобрення є баланс мінеральних речовин. Дослідження показують, що на дерново-підзолистих грунтах величини балансу основних елементів живлення: N - 110%, Р2О5 - 200% і К2О - 110% - забезпечують еколгічну чистоту агросистем і їх високу продуктивність.
Що стосується балансу калію в землеробстві він займає друге місце після азоту, а в ряді випадків стоїть на першому місці. Наявний фактичний матеріал абсолютних показників річного дефіциту калію, за різними дослідженнями, показує його коливання від 30 до 100 і навіть до 180 кг/га К2О, що не може не викликати тривогу, оскільки від'ємний баланс калію свідчить про небезпеку виснаження грунтів, тобто різкого зменшення грунтових резервів цього елементу. А це може призвести до падіння врожаїв і необхідності введення менш вимогливих видів рослин по відношенню до калію.
Залежно від біологічних особливостей культур вміст калію в основній і побічній продукції відрізняється. Так, для картоплі він складає 2,0 - 2,7%, а для ячменю - 0,5 - 0,7% (на суху речовину). Коефіцієнт використання калію із добрив при цьому складає для картоплі 15 - 40%, а для ячменю - 25 - 90%. Внесення калійних добрив під ці культури від 120 до 360 кг/га К О покривало винос калію із грунту на 100 - 145%, що забезпечувало позитивний його баланс.
Дослідження зміни агрохімічних показників грунту під дією мінеральних добрив, в тому числі калійних показує, що при вирощуванні сільськогосподарських культур відбувається зниження потенційних запасів калію при одночасному збільшенні кількості його обмінної форми в грунті.
Значне зниження легкорухомих і необмінних форм калію в грунті спостерігається при односторонньому застосуванні добрив, особливо азотних, що в кінцевому рахунку призводить до нестачі калію.

 
 

Цікаве

Загрузка...