WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Інтрогресивна гібридизація як джерело створення вихідного матеріалу для селекції озимої пшениці на комплексну стійкість до фітопатогенів - Реферат

Інтрогресивна гібридизація як джерело створення вихідного матеріалу для селекції озимої пшениці на комплексну стійкість до фітопатогенів - Реферат


Реферат на тему:
Інтрогресивна гібридизація як джерело створення вихідного матеріалу для селекції озимої пшениці на комплексну стійкість до фітопатогенів.
Прогрес в селекції пшениці на даний час неможливий без використання генетичного пула споріднених видів та родів злаків. Вчені різних країн світу намагаються якомога повніше застосовувати інтрогресивні схрещування для поліпшення існуючих сортів за генами, які визначають дефіцитні для селекції ознаки.
Сучасні методи генетики дозволяють підвищити ефективність віддалених схрещувань шляхом подолання бар'єрів несумісності і стерильності гібридів ранніх поколінь. Досить часто з метою підвищення рівня рекомбінаційних процесів використовують ефекти генів Ph i Kr, що впливають на процеси кон'югації хромосом схрещуваних видів. В останній час важливим напрямком на шляху підвищення ефективності інтрогресивних процесів є застосування в схрещуваннях з культурними видами штучно створених амфідиплоїдів, що вдало поєднують геноми різних видів пшениці, егілопса, інших злаків, які традиційним шляхом схрестити майже неможливо.
Віддалені гібриди були одержані нами на основі рецесивної за ph геном форми озимої м'якої пшениці Favorit, а також сортів Миронівська 65, Миронівська 61, Миронівська ранньостигла, Київська 8, Лелека, Експромт, Перлина Лісостепу та інших. Запилювачами в різні роки були представники видів пшениці - T.poloniсum L., T.turanicum, Jakubz., T.durum Desf., T.dicoccum Schuebl., T.turgidum L., T.spelta L., штучно створені види T.kiharae Dorof. еt Migusch., T.miguschovae Zhir., синтетичні амфідиплоїди АД 217, ПЕАГ, геномнозаміщена форма Авротіка (більшість з них одержано з Національного центру генетичних ресурсів рослин України м.Харків).
Стерильне колосся F1 гібридів беккросували пшеницею, а ті, що мали хоч незначну кількість фертильного пилку, підлягали самозапиленню. Високий рівень стерильності ранніх поколінь гібридів супроводжувався вищепленням значної кількості морфологічно неповноцінних форм.
Суттєвий діапазон мінливості простежувався практично за всіма морфологічними ознаками: висоті рослин, довжині, формі, щільності, забарвлення колосу; ступеню прояву остистості; форми листя і зернівок; опушення, жорсткості колоскових і квіткових лусочок; довжині вегетаційного періоду; продуктивності. У більш пізніх поколіннях вищеплювалися надзвичайно цікаві генотипи, на основі яких створені стабільні лінії.
Важливим аспектом використання інтрогресивної гібридизації в селекції є виявлення джерел цінних господарсько-важливих ознак серед величезного різноманіття форм, а іноді і фенотипово схожих генотипів із застосуванням різних методів ідентифікації матеріалу за кількісними і якісними ознаками.
Створення сортів пшениці, стійких до найбільш розповсюджених шкодочинних збудників хвороб дозволяє повніше забезпечити реалізацію спадкового потенціалу продуктивності пшениці без застосування засобів захисту посівів. Відомо, що основним джерелом ефективних генів стійкості до хвороб комерційних сортів переважно були споріднені види і роди триби Triticeae. Поряд з тим, багато родичів пшениці характеризуються високим вмістом білкав зерні, стійкістю до несприятливих умов довкілля, тому інтрогресивна гібридизація все частіше застосовується для створення вихідного матеріалу в селекції. Близько 15 років така робота проводиться нами в лабораторії генетики пшениці.
Одержано великий за обсягом матеріал на основі міжвидових і міжродових гібридів різних поколінь. Різнобічне дослідження такого матеріалу дозволило визначити лінії, що суттєво перевищують стандарт за продуктивністю, мають показники якості зерна і борошна на рівні "сильних" пшениць.
1. Кількісна характеристика ліній озимої пшениці, отриманих за участю віддалених схрещувань за стійкістю до хвороб на штучних інфекційних фонах їх збудників
Назва хвороб Стійкість в балах і % ураження рослин Вивчено ліній по роках, шт. Всього
2001 2002 2004 2005
23 18 22 70 133
Виявлено стійких до хвороб
к-ть
шт. % к-ть
шт. % к-ть
шт. % к-ть
шт. % к-ть
шт. %
Борошниста роса 9-8
7
6 0
18
5 0
78
22 5
13
0 28
72
0 0
2
8 0
9
36 3
11
31 4
16
44 8
44
44 6
33
33
Бура іржа 9-8
7
6 0
0
0 0
0
0 0
2
16 0
11
89 0
1
5 0
5
23 9
2
9 13
3
13 9
5
30 7
4
23
Септоріоз листя 9-8
7
6 0
2
6 0
9
26 0
3
15 0
17
83 0
0
13 0
0
59 0
6
0 0
9
0 0
11
34 0
8
26
Фузаріоз колосу 9-8
7
6 -
-
-
-
0
4
3 0
22
17 0
3
12 0
14
55 37
10
8 53
14
11 37
17
23 53
15
21
Тверда сажка 0
1-5 0
1 0
4 0
0 0
0 1
2 5
9 8
8 11
11 9
11 7
8
Кореневі гнилі 0
до 5 -
- -
- -
- -
- 3
3 14
14 12
14 17
20 15
17 16
19
Примітка: Дані за 2003 рік відсутні внаслідок вимерзання посівів.
Частину такого матеріалу на протязі п'яти років вивчали на штучних і провокаційних інфекційних фонах, створених у відділі захисту рослин на стійкість до борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу листя, фузаріозу колоса, твердої сажки, церкоспорельозної кореневої гнилі. Всього за цей період було вивчено 133 лінії. Практично до всіх цих хвороб були виявлені лінії зі стійкістю на рівні 7 балів, окремі з них мали стійкість 8-9 балів (табл.1). Такі лінії можуть бути джерелами, а після дослідження на загальну та специфічну комбінаційну здатність, або ідентифікації ефективних генів стійкості, ставати донорами стійкості до відповідних збудників хвороб.
Безперечно особливу цінність являють собою лінії, що мають комплексну стійкість до хвороб. Нам вдалося отримати матеріал, стійкий до трьох, чотирьох і навіть п'яти хвороб (в умовах 2005 року). Для його створення переважно використовувались форми видів T.durum, T.dicoccum, T.compаctum, T.Kiharae, T.miguschovae, амфідиплоїди ПЕАГ, АД-217. Всього за останні 5 років виділено 46 ліній з комплексноюстійкістю, в тому числі до трьох хвороб - 28, до чотирьох - 8 і 3 лінії були стійкими до 5 хвороб. Дослідження таких ліній продовжується.
Таким чином інтрогресивну гібридизацію слід вважати ефективним джерелом створення вихідного матеріалу для селекції озимої пшениці на комплексну стійкість до фітопатогенів.
Loading...

 
 

Цікаве