WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Живлення і формування урожайності культур зерно-бурякової сівозміни на лучно-чорноземному карбонатному грунті лісостепу України - Реферат

Живлення і формування урожайності культур зерно-бурякової сівозміни на лучно-чорноземному карбонатному грунті лісостепу України - Реферат


Реферат на тему:
Живлення і формування урожайності культур зерно-бурякової сівозміни на лучно-чорноземному карбонатному грунті лісостепу України
Довгострокові досліди дають можливість вивчити умови формування врожаю, продуктивність культур, зміну родючості грунту за різних систем застосування засобів хімізації, погодних умов, рівня агротехніки та інших факторів. Їх проведення, узагальнення, розробка систем застосування добрив і засобів підвищення продуктивності культур і охорони природного навколишнього середовища має практичне і теоретичне значення [4] Узагальнення результатів досліджень за 1964-2004 рр. проведено за даними польових і лабораторних дослідів, виконаних у зерно-буряковій сівозміні на лучно-чорноземному карбонатному грубопилувато-легкосуглинковому грунті (перша ротація - 1964-1974 рр.; друга ротація - 1974-1984 рр.; третя ротація 1985-1994 рр.; четверта ротація - 1995-2004 рр.) з таким чергуванням культур:
1. багаторічні трави;
2. озима пшениця;
3. цукровий буряк;
4. кукурудза на силос;
5. озима пшениця;
6. горох;
7. озима пшениця;
8. цукровий буряк;
9. кукурудза на зерно;
10. ячмінь з підсівом багаторічних трав.
Насичення сівозміни добривами становило : у 1964-1966 рр.- 4 т/га гною і 59 кг/га N, Р2О5, К2О; у 1966-1974 рр.- 6 т/га гною і 78 кг/га N, Р2О5, К2О; у 1974-1979 рр.- 6 т/га гною та 125 і 239 кг/га N, Р2О5 і К2О. З 1979 р. до 1997 р. насичення сівозміни добривами становило: 13 т/га гною (варіант 1), 252 кг/га N, Р2О5, К2О (одинарна норма на фоні гною, варіант 3) та 375 кг/га N, Р2О5, К2О (полуторна норма на фоні гною, варіант 4); 252 кг/га N,Р2О5, К2О (мінеральні добрива, варіант 5). З 1997 р. насичення сівозміни гноєм і мінеральними добривами була зменшена відповідно до 12 т/га, 238 кг і 359. кг/га N, Р2О5, К2О. Методика роботи і схема досліду описана раніше.
Сільськогосподарське використання зерно-бурякової сівозміни без застосування добрив (контроль) протягом 1979-1999 рр. зумовило зниження вмісту гумусу, загального азоту, фосфору і калію в метровому шарі лучно-чорноземного карбонатного грунту. Внесення 252 і 375 кг/га у рік N, Р205 і К2О і 13 т/га гною підвищило вміст гумусу. Застосування мінеральних добрив на фоні гною збільшило вміст гумусу в орному і підорному шарі грунту. Накопичення гумусу в орному шарі грунту відбувається за рахунок гумусових речовин, детриту, пухкозв'язаних гумусових речовин. Внесення 13 т/га гною і 252 кг/га і 375 N, Р2О5 і К2О мінеральних добрив зумовило позитивний баланс гумусу в сівозміні протягом 1979-1994 рр. Зменшення насичення сівозміни добривами з 1997 р. зумовило негативний баланс гумусу в варіантах з внесенням одних мінеральних і органічних добрив [ 3].
Досліджувана система застосування добрив у другій, третій і на початку четвертої ротації сівозміни сприяла збільшенню вмісту загального азоту в метровому шарі грунту порівняно з контролем. Систематичне застосування у сівозміні окремо гною або мінеральних добрив підвищило вміст загального азоту в орному шарі грунту. Внесення фосфорно-калійних добрив на фоні гною призвело до незначного зниження загального азоту порівняно з варіантами, де окремо вносили гній чи повне мінеральне добриво.
Щорічне внесення 13 т/га гною і 252 кг/га NPК у сівозміні сприяло підвищенню вмісту в орному шарі грунту легкогідролізованого і мінерального азоту. Збільшення вмісту мінерального азоту відбувається за рахунок мінералізації легкогідролізованих сполук. Одинарна і полуторна норми мінеральних добрив на фоні застосування 13 т/га гною у сівозміні зумовлює стабілізацію процесів мінералізації та іммобілізації у грунті, а ткож підвищує вміст загального, легкогідролізованого і мінерального азоту. Збільшення вмісту мінеральних сполук азоту в орному і підорних шарах грунту відбувається завдяки застосуванню добрив і мобілізації легкогідролізованих сполук.
Встановлено, що застосування добрив поряд з накопиченням органічних і мінеральних сполук азоту в грунті збільшує газоподібні виділення азоту (сума азоту аміаку і NO2).За вегетаційний період озимої пшениці при застосуванні добрив газоподібні виділення азоту становили 5,3-10,9 кг/га (1979 р.) і 7,8-12,1 кг/га (1980 р.). Виділення газоподібного азоту в варіантах без внесення азоту становили відповідно 3,0-3,3 кг/га. Під кукурудзою виділення азоту відбуваються більш інтенсивно. Вони становили 4,0-5,8 % від внесеного азоту порівняно з 2,8-4,2 % у полі з озимою пшеницею. За допомогою методу мічених атомів встановлено,що рослини озимої пшениці використовують 42,8% азоту добрив, кукурудзи на силос - 31% від внесеного, поглинається грунтом 38,5 і 40,7% азоту, невраховані втрати складають відповідно 18,7 і 28,3%.
Газоподібні втрати внесеного і накопиченого азоту знижують інгібітори нітрифікації. Вони збільшують коефіцієнт засвоювання азоту рослинами. Інгібітори нітрифікації покращують умови азотного живлення рослин переважно амонійною формою азоту завдяки чому зростає урожайність і поліпшується якість продукції рослинництва. Мічений азот амонійної селітри за вегетаційний період може переміщуватись під озимою пшеницею до 75 см, а під кукурудзою - до 100. Значна частина цього азоту піднімається до орного шару і поглинається наступними культурами сівозміни. Рослини озимої пшениці засвоювали 54,1% азоту від внесеного.
Розроблені моделі, за результатами досліджень, дають можливість прогнозувати урожайність озимої пшениці залежно від вмісту азоту амонію і азоту нітратів у грунті, азоту в листках у фазу кущення, трубкування і колосіння.
Трансформація сполук фосфору в грунті значною мірою визначається системою застосування добрив, дією і післядією їх,вирощуваними культурами, активністю фосфатаз і мікроорганізмів.
Разом з М.В.Правіловим [5] встановлено, що прийнята для дослідження система застосування добрив зумовила збільшення вмісту загального фосфору в метровому шарі грунту. Достовірне збільшення його вмісту в орному і підорному шарах грунту відбувається за рахунок фосфору добрив і біологічної діяльності кореневої системи, накопичення органічних сполук вуглецю та азоту, до складу яких входить фосфор. Зменшення насичення сівозміни добривами, особливо гноєм, з 1997 р. зумовило менший вміст загального фосфору в грунті, що значно вплинуло на динаміку його рухомих сполук і зростання негативного балансу фосфору. Встановлено збільшення ефективності фосфорних добрив на фоні азотно-калійних за вмістом рухомого фосфору, більшому за 8 мг Р2О5 на 100 г грунту.
Стабілізація вмісту загального фосфору в грунті вимагає значних затрат фосфорвмісних добрив і впливає на фракційний склад органічних і мінеральних сполук фосфору. Органічні і мінеральні добрива зумовлюють збільшення накопичення в лучно-чорноземному карбонатному грунті органічних і мінеральних сполук фосфору.
Вивчення фракційного складу фосфорорганічних сполук фосфору у лучно-чорноземному опідзоленому грунті показало, що мінеральні добрива сприяють накопиченню у грунтізагального кислоторозчинного фосфору органічних сполук і ліпоїдного фосфору.
Loading...

 
 

Цікаве