WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Санітарна оцінка букових лісостанів Північної Буковини - Реферат

Санітарна оцінка букових лісостанів Північної Буковини - Реферат

правило, з віком дерев.
У молодих букових деревостанах до 30 років поодиноко зустрічаються дерева з "кучерявою" корою. Вона нагадує кору деяких плодових дерев. На думку М.П. Мальцева і П.І. Молоткова в майбутньому кора такого бука могла б стати тріщинуватою [11,12].
Ми звернули увагу на цю форму бука через те, що навіть за візуальними спостереженнями бук з такою корою бувморозостійкішим і більш стійким проти цілого ряду небезпечних хвороб.
Різниця в сезонних фенофазах бука з гладенькою корою та тріщинуватою суттєва (табл.).
Календар сезонних фенологічних фаз бука лісового (європейського) гладкокорого та тріщинуватокорого в лісостанах Північної Буковини.
Середня частина схилів, 2003 - 2004 рр.
Основні фенологічні фази Строки фенофаз бука Основні феноознаки
гладко-корого Тріщинувато-корого
Набухання бруньок 25.03-4.04 2.04-20.04 Зацвітає анемона дібровна (Anemone nemorosa L.), медунка темна (Pulmonaria abskura Dumort)
Облистяність 10.04-20.04 18.04-3.05 Зацвітає ряст Галлера (Coryolalis solida L.)
Цвітіння 15.04-25.04 20.04-5.05 Зацвітають фіалка собача (Viola canina L.), зірочник (Stellaria holostea L.)
Дозрівання плодів 5.09-25.09 20.09-5.10
Опадання плодів 5.09-18.09 19.09-30.09
Пожовтіння листя 20.09-10.10 5.10-20.10
Листопад 5.10-25.10 20.10-12.11
Таким чином, різниця в строках основних фенологічних фаз цих форм бука сягає 15 днів. Особливо це помітно було в 2004 р., коли весна поступово змінювала зиму. Є дані, що належність до відмічених форм дерева зберігають постійно [12,18].
Видовий склад шкідників та збудників хвороб, виявлених при обстеженні.
Плоди та насіння
Збудники хвороб:
" гниль плодиків бука (Botriosporium difusum Cdа);
" загнивання плодиків бука (Xylaria carpophila Fr.).
Шкідники:
" п'ядун зимовий (Operophthera brumata L.);
" листовійка-частушка (Cacoecia crataegana Hb.);
" довгоносики (видовий склад уточнюється);
інші (миші, дикі кабани).
Сіянці та самосів у лісі
Збудники хвороб:
" гниль сіянців (фітофтороз) (Phytophthora omnivora de Bary.);
" вилягання (дитяча хвороба) сіянців (Pythium debarianum H.);
" фузаріоз (Alternaria tenuis Nees.);
" сіра пліснява (Botrytis cinerea Pers.);
" задушення сіянців (Thelephora terrestris Ehrenb.);
" борошниста роса (Mycrosphaera alphіtoides G.);
" песталоціоз сіянців (Pestalotia hartigii Tub.).
Шкідники (хрущі):
" травневі - західний (польовий) (Melolontha melolontha L.) та східний (лісовий) (M. hippocastani F.);
" червневий (Amphimallon solstitiales L.);
" квіткоїд (Anomala dubia Scop.).
Гілки
Збудники хвороб:
" вюйллемінія з'їдаюча (Vuilleminia comedens Nees.);
" імпекс молочно-білий (Impex lacteus Fr.);
" усихання гілок (нектріоз) (Nectria cinnabarina Fr.);
" нуммулярієвий некроз гілок і стовбурів (Nummularia bulliardi Tul.).
Шкідники:
букова пагонова попелиця (Lachnus exicator Alt.).
Бруньки та листя
Збудники хвороб:
" бура плямистість листків (Gloeosporium fagi West.);
" борошниста роса (Mycrosphaera alphitoides Griv.).
Шкідники:
" зимовий п'ядун (Operophthera brumata L.);
" обдирало звичайний (Erannis defoliaria Cl.);
" обдирало оранжевий (Erannis aurentiaria Esp.);
" буковий листовий довгоносик (Phyllobius viridicollis F.);
" букова виємчастокрила міль (Chimabache fagella F.);
" листокрутка дубова серпокрила (Ancylis mitterbacheriana Schif.);
" листокрутка розанна (Cacoecia rosana L.);
" букова міль строкатка (Lithocolletis faginella Z.);
" букова мохната попелиця (Phyllaphis fagi L.);
" буковий кліщик (Monoctenus sulcatus Nal.).
Стовбури.
Збудники хвороб:
" східчастий рак гілок і стовбурів (Nectria galligena Bres.);
" справжній трутовик (біла мармурова заболонно-ядрова стовбурна гниль) (Fomes fomentarius (L.ex. Fr.) Gill.;
" несправжній трутовик (біла смугаста центральна стовбурна гниль) (Phellinus igniarius (L.ex. Fr.) Gоel.);
" біла гниль стовбурів (лускатка струповидна) (Pholiota squarosa (Mull.) Guet.);
" жовто-біла заболонна стовбурова гниль (стереум шерстистий) (Stereum hirsutum (Willd.) Pesc.);
" опеньок осінній (Armillariella melleaе (Fr.ex. Vahl.) Karst.).
Шкідники:
" буковий крифал (короїд буковий) (Ernoporus fagi Fabr., род. короїди);
" західний непарний короїд (Xyleborus dispar F.);
" двокольоровий короїд (Taphrorychus bicolor Hrbst.);
" дубовий деревинник (Trypodendron domesticum L.);
" дубовий заболонник (Scolytus intricatus R.);
" букова дицерка (Dicerca berolinensis , род. златки);
" зелена вузькотіла златка (Aqrilus viridis L.);
" листяний свердлик (Elateroides dermestoides L., род. свердлики);
" дубова бронзова златка (Chrysobothris affinis F.);
" мармуровий скрипун (Saperda scalaris L., род. вусачі);
" булавобедрий вусач (Acanthoderes clavipes Schr.);
" сірий осиковий вусач (Xilotrechus antipole);
" сірий кленовий вусач (Leiopus nebulosus);
" чорна лептура (Leptura scutellata F.);
" великий короткокрилий вусач (Necydalis major L.);
" полосато-строкатий кліт (Anaqlyptus mysticus L.);
" рагій чорноплямистий (Raqium mordax D.);
" шашіль строкатий (Xestobium plumbeum, род. шашелі);
" гребінчастовусий шашель (Ptilinus pectinicornis L.).
Процес відмирання дерев у молодому віці найчастіше починається з заселення їх крони зеленою вузькотілою златкою, крифалом буковим і в завершальній стадії кленовим вусачем та шашелями. Найбільш небезпечні збудники хвороб у цей час - вюйлеміннія з'їдаюча та нектриєвий некроз кори. В деревостанах, краще освітлених сонцем, наприклад після першого прийому поступової рубки, ентомофітопатологічний комплекс є значно чисельнішим, особливою на деревостанах старше 100 років. Першими заселяють дерева буковий крифал, двокольоровий короїд, зелена вузькотіла златка.. Нижню частину стовбурів заселяють дубовий деревинник, сірий кленовий вусач, листяний свердлик. Вусачі, як правило, заселяють дерево тоді, коли воно вже уражене грибами опеньком, справжнім трутовиком та ін.
Висновки
Головною загрозою щодо збереження біорізноманіття букових лісостанів Північної Буковини є антропогенний вплив на лісові екосистеми, що призводить до помітної втрати ними біологічної стійкості. Не зважаючи на те, що бук належить до порід порівняно стійких проти ентомофітопато-логічного комплексу, при проведенні лісопатологічних рекогносцирувальних й
Loading...

 
 

Цікаве