WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Санітарна оцінка букових лісостанів Північної Буковини - Реферат

Санітарна оцінка букових лісостанів Північної Буковини - Реферат


Реферат на тему:
Санітарна оцінка букових лісостанів Північної Буковини
На прикладі букових лісостанів природно-заповідного фонду Чернівецької області в результаті рекогносцирувальних та детальних обстежень встановлені суттеві зміни в ентомофітопатологічному комплексі названих деревостанів під впливом антропогенного фактора.
Букові лісостани,ентомофітопатологічний комплекс, антропогенні фактори.
Буковий ліс - це складний комплекс, що складається з різноманітних компонентів живої і неживої природи, які знаходяться в постійній взаємодії та розвитку. Порушення функцій одного із компонентів спричиняє негативні зміни у взаємовпливах між іншими компонентами. Звичайно, це не може не вплинути як на загальнобіологічну стійкість лісового біоценозу в цілому, так і на стійкість його проти деяких негативних чинників, зокрема шкідливих комах та збудників хвороб.
Народногосподарське значення букових лісів дуже велике і з часом буде зростати [25,26]. Завдяки високотехнічним і декоративним якостям, деревина все ширше використовується, особливо в меблевій, хімічній, будівельній промисловостях, літакобудуванні. З букової деревини виробляють паркет, музичні інструменти, ложа для рушниць, колодки для чобіт, сувеніри тощо [11].
Покриваючи підвищені участки рельєфу чисті букові і мішані з участю дуба звичайного (Quercus robur L.), граба (Carpinus betulus L.), липи (Tilia cordata Mill.) та інших порід ліси відіграють величезну ґрунтозахисну, водоохоронну, водорегулюючу роль. Вони сприяють переведенню поверхневого стоку у внутрішньогрунтовий, забезпечуючи рівномірне надходження опадів у річки, охороняють природні та штучні водойми від замулення [9]. За останні десять років значно скоротилися площі букових лісів у Карпатах і як наслідок - повені [30,31].
Нині бук (Fagus sylvatika L.) у лісах зберігся тільки на більшій частині Західної Європи [1,2,10,13]. В низинних районах Притисся і Придністров'я, де знаходиться значна частина лісів природно-заповідного фонду Чернівецької області, чисті букові та мішані з дубом, ялицею насадження розташовані головним чином на горбистих підвищеннях. Різко вираженої поясності в звязку з низькими абсолютними висотами над рівнем моря тут не має.
Основні типи лісу - свіжі буково-грабові діброви та судіброви.
Найбільш високопродуктивні насадження мішані - бука з дубом звичайним, липою сердцелистою в грудових свіжих і вологих типах умов місцезростання [7,19]. Їх характерною особливістю є хороше природне поновлення та різновікова структура.
Метою досліджень було встановити сучасний санітарний стан букових насаджень регіону та виявити зміни, що відбулися в них під впливом інтенсивного антропогенного фактора, намітити шляхи подальших досліджень щодо розробки способів захисту їх від шкідників і збудників хвороб, для підвищення біологічної стійкості лісостанів [30, 34].
Матеріал та методи. Місцями проведення лісопатологічних обстежень були: регіональні ландшафтні парки (Чернівецький - Стороженецьке лісництво, квартали 1-35; Кузьминське лісництво, квартали 1-42, 44-45; Ревнянське лісництво, квартали 1-37; Кучурівське лісництво, квартали 1-36), ландшафтні заказники загальнодержавного значення (Цецено - Ревняньське лісництво, квартали 21-25; Петрівецький - Верхньопетрівське лісництво, квартали 55-67), пам'ятки природи місцевого значення (Ревнянське лісництво, квартал 5, виділ 2; Чудейське лісництво, квартал 8, виділ 10), заповідні урочища - Буковий праліс, Бучок, Реліктова бучина, Ринва, Кривка.
Рекогносцирувальні та детальні обстеження лісових масивів проводили в два етапи: весняні (травень) та літні (липень). При цьому застосовувався ділянковий метод [24]. Для порівняння ентомопатофітопатологічної оцінки обстежували деревостани, в яких застосовували поступові та групово-вибіркові рубки [28,29].
Візуально визначали ступінь пошкодження та ураження листя за відомою шкалою[15,27]. При лісопатологічній характеристиці вказувався вид шкідника та збудника хвороби. На пробних площах проводили суцільний облік дерев за категоріями стану: здорові, ослаблені (незаселені стовбуровими шкідниками та незаражені збудниками хвороб), всихаючі (заселені або заражені), сухостійні, суховершинні, уражені дереворуйнівними грибами, вітровальні [24,27].
Для ентомопатофітологічного аналізу брали по три модельних дерева різних вікових груп (50,80,100 років) з числа тих, які всихають або свіжовсохлих. На них визначали видовий склад стовбурових шкідників і райони їх поселення, а також аналогічно - збудників хвороб [3,5,6,14,15,16, 20, 21, 33, 36].
У насадженнях середньої частини схилів відмічали початок і кінець основних фенологічних фаз розвитку гладкокорого та тріщинуватокорого бука: набухання бруньок, облистяність, цвітіння, дозрівання плодів, опадання плодів, пожовтіння листя, листопад.
При підозрі на ураження кореневими гнилями аналізували кореневу система трьох ослаблених дерев, які почали всихати [35].
Для аналізу якості плодоношення та його кількісних показників закладали облікові площадки розміром 3х3 м зі збором горішків через 10 днів. Насіння поділяли на здорове, пошкоджене шкідниками, збудниками хвороб, гризунами, пусте та недорозвинуте. Насіннєвість бука оцінювали за п'яти-бальною шкалою [37].
За санітарним станом сіянці і саджанці розділяли на чотири категорії:
" Перша - рослини з хорошим приростом, з темнозеленим листям, без ознак захворювань та пошкоджень;
" Друга - приріст малий, листя світло-зелене (салатове), є ознаки захворювання або пошкодження;
" Третя - хворі, сильно пошкоджені, починають всихати;
" Четверта - відмерлі.
Результати обстежень та їх обговорення.
Найбільш розповсюдженими морфологічними формами у бука лісового виявились наступні:
" за листовою пластинкою: широколиста, вузьколиста, круглолиста, зубчаста, розрізнолиста, пурпурнолиста.
" за горіхами: довгоплідна та широкоплідна;
" за строками розпускання бруньок та облистяності: ті, що рано і ті, що пізно розпускаються;
" за корою: гладкокора та тріщинокора [18,23].
Для останньої характерна товста кора, яка в 3-4 рази товстіша за звичайну кору бука, з тріщинами, що нагадує скоріше кору дуба (рідше ясеня, вільхи, явора, ялиці). Тріщинуватість розповсюджена на всій стовбуровій частині дерева. Ця форма зустрічалась у всіх лісорослинних районах Карпат і за їх межами в острівних букових насадженнях [11]. Від бука з такою корою слід відрізняти дерева з тріщинуватою корою тільки в нижній частині стовбурів або іноді з однієї їх сторони . Така тріщинуватість пов'язана, як
Loading...

 
 

Цікаве