WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → ІФОФАКБ “Укрсоцбанк» (Звіт) - Реферат

ІФОФАКБ “Укрсоцбанк» (Звіт) - Реферат

під стандартну та нестандартну заборгованість протягом місяця, в якому здійснено кредитну операцію. Формування резервів банки зобов'язані здійснювати щомісячно в повному обсязі незалежно від розміру їх доходів за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом 1 число кожного місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання місячного балансу.
Розмір фактично сформованого резерву за кредитними операціями банків контролюється за даними місячного балансу.
Безнадійна кредитна заборгованість списується банком за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за рішенням правління банку.
Банки зобов'язані розробити та затвердити за рішенням відповідного органу банку внутрішньобанківське положення про порядок проведення кредитних операцій та методику проведення оцінки фінансового стану позичальника.
Ці документи повинні подаватися на вимогу вповноважених працівників НБУ для перевірки достовірності оцінки фінансового стану позичальників, правильності їх класифікації та достатності резервів під кредитні ризики. Відсутність чи неподання цих документів для ознайомлення уповноваженим працівникам НБУ вважається підставою для негативних висновків щодо якості активів та управління банку.
Кредитні операції - вид активних операцій, пов'язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій. Фінансового лізину видачу кредитів у форму врахування векселів, у форму операцій репо. Кредитні операції класифікуються залежно від рівня ризику та поділяються на:
- "стандартна";
- "під контролем";
- "сумнівна";
- "субстандартна";
- "безнадійна"
"Стандартні кредитні операції" - це операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить 2% чистого кредитного ризику.
"Під контролем" - це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитись внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить 5% чистого кредитного ризику.
"Субстандартні кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20% чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.
"Сумнівні" кредитні операції - це операції за якими виконання зобов'язань їх боку позичальника (контрагента банку а повній сумі під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька та становить 50% чистого кредитного ризику.
"Безнадійні" кредитні операції - це операції ймовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника (контрагента банку практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними (100%).
З метою розрахунку обсягу резерву під кредитні ризики та визначення чистого кредитного ризику банк повинен проаналізувати кредитний портфель.
Аналіз кредитного портфеля та класифікація кредитних операцій здійснюється за такими критеріями:
1. оцінка фінансового стану позичальника
2. стан обслуговування позичальником кредитної заборгованості за основним боргом і відсотків за ним у розмірі зі кожної окремої заборгованості та спроможність позичальника надалі обслуговувати цей борг;
3. рівень забезпечення кредитної операції.
Оцінка фінансового стану позичальника
Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних) та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку) з урахуванням вимог цього Положення у яких мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії" економічної оцінки фінансової діяльності позичальників (контрагентів банку) на підставі аналізу їх балансів і звітів про фінансові результати в динаміці тощо. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку), яка розроблена банком, є невід'ємним додатком до внутрішньобанківського положення банку про кредитування.
Оцінку фінансового стану позичальника (контрагента банку) з урахуванням поточного стану обслуговування позичальником (контрагентом банку) кредитної" заборгованості банк здійснює в кожному випадку укладання договору про здійснення кредитної операції", а надалі - не рідше ніж один раз на три місяці, а для банків - не рідше ніж один раз на місяць.
Зазначені в цьому Положенні вимоги щодо оцінки фінансового стану позичальника є мінімально необхідними. Банки мають право самостійно встановлювати додаткові критерії оцінки фінансового стану позичальника, що підвищують вимоги до показників з метою адекватної оцінки кредитних ризиків та належного контролю за ними.
Банки самостійно встановлюють нормативні значення та відповідні бали для кожного показника залежно від його вагомості (значимості) серед інших показників, що можуть свідчити про найбільшу ймовірність виконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань за кредитними операціями.
Вагомість кожного показника визначається індивідуально для кожної" групи позичальників (контрагентів банку) залежно від кредитної" політики банку, особливостей клієнта (галузь економіки, сезонність виробництва, обіговість коштів тощо), ліквідності балансу, становища на ринку тощо.
Клас позичальника (контрагента банку) за результатами оцінки його фінансового стану визначається на підставі основнихпоказників та коригується з урахуванням додаткових (суб'єктивних) показників.
Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника -юридичної особи банк мас враховувати такі основні економічні показники його діяльності:
платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);
фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);
обсяг реалізації;
обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці);
склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки);
собівартість продукції (у динаміці);
прибутки та збитки (у динаміці);
рентабельність (у динаміці);
кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).
Платоспроможність позичальника визначається за такими показниками:
коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1), що характеризує те, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені
високоліквідними активами:
КЛ1= ,
де Ав - високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції,
Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами. Оптимальне теоретичне значення показника КЛІ - не менше ніж 0,2;
коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2), що характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у

 
 

Цікаве

Загрузка...