WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Організація роботи вантажної станції - Курсова робота

Організація роботи вантажної станції - Курсова робота

маршруту;
- маса брутто состава поїзда, т (див. завдання,пункт 6);
технічні норми завантаження 4- і 8-вісних вагонів у тоннах для конкретних вантажів, які перевозяться у відправницьких маршрутах (див. таблицю 1.1);
маса тари 4- і 8-вісних вагонів, в яких здійснюється перевезення вантажів відправницькими маршрутами, т (див. таблицю 1.1).
Маса нетто відправницького маршруту , т, для кожного з вантажів, які розглядаються, дорівнює
. (3.3)
Результати розрахунків по визначенню состава і маси нетто відправницьких маршрутів, а також рівень відправницької маршрутизації наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 - Показники з відправницької маршрутизації
З/НА Найменування вантажу Розрахунковий добовий вантажопотік Склад відправницького маршруту Маса нетто ВМ Кількість ВМ за добу Залишок вантажу, т Рівень відправницької маршрутизації, %
m4м m8м mдм для вантажу Кв для станції Кс
З А на Ов Вугілля антрацит 3945 21 3 24 1824 2 2121 92 42
З Б на Ов Гравій 3616 21 3 24 1824 1 1792 50
З Ов на А БЛ-3 2466 52 - 52 1125 2 1341 91 50
45
З Ов на Б БЛ-3 2466 52 - 52 1125 2 1341 91
45
По відправленю зі станції Ов склад відправницького маршруту прийнятий 45 вагонів.
Відправницькими маршрутами передбачено перевезення масових вантажів, яких щодоби забезпечується прибуття або відправлення не менше одного маршруту.
Якщо для розглядуваного вантажу, охопленого маршрутизацією, не дорівнює цілому числу відправницьких маршрутів то залишок вантажу потрібно перевозити в передаточних поїздах.
Рівень відправницької маршрутизації для окремих вантажів, %, визначають як
, (3.4)
де щодобове надходження або відправлення конкретного вантажу відправницькими маршрутами, т;
загальне добове надходження або відправлення того ж вантажу, т.
Рівень замаршрутизованих вантажів по надходженню або відправленню в цілому для станції, % визначають як
, (3.5)
де надходження або відправлення усіх вантажів у відправницьких маршрутах за максимальну добу, т;
загальне надходження або відправлення усіх вантажів за максимальну добу, т ( таб. 2.1).
По прибуттю на станцію Ов
m4м = (0,80*2430)*(69+22)=21
m8м = (0,20*2430)*(125+45)=3
mдм = 21 + 3 = 24
Qн = 69*21+125*3=1824
m4м = (0,80*2430)*(69+22)=21
m8м = (0,20*2430)*(125+45)=3
mдм = 21 + 3 = 24
Qн = 69*21+125*3=1824
По відправленю зі станції Ов
m4м = (1,00*2430)*(25+22)=52
Qн = 25*45=1125
Kв=(2*1125*100)/2466=91
m4м = (1,00*2430)*(25+22)=52
Qн = 25*45=1125
Kв=(2*1125*100)/2466=91
Рівень відправницької маршрутизації
Kc=((1824*2+1824*1)*100)/13110=42
Kc=((1125*2+1125*2)*100)/8962=50
4 Розробка вагонопотоків станції за окремими пунктами навантаження та вивантаження
Вагонопотоки окремих пунктів навантаження-вивантаження встановлюють за даними таблиці 2.1 (графа 28), а результати заносять в таблицю 4.1. Порядок її складання такий.
З додатку Г завдання в графу 1 таблиці 4.1 заносять пункти навантаження-вивантаження (усі під'їзні колії та вантажний район) з переліком в графі 2 вантажів, що прибувають на них та відправляються.
Приводом для занесення того чи іншого вантажу в графу 2 є заданий в додатку Г завдання відсоток його надходження або відправлення ? по даному пункту навантаження-вивантаження.
Недостачу порожніх вагонів по тому чи іншому вантажному пункту компенсують за рахунок лишку порожніх на інших пунктах. Внутрішньостанційне регулювання порожніх вагонів вказуємо стрілками. середстанційного регулювання порожніх і встановлення лишку недостачі в цілому по станції наведений в таблиці 4.1.
Якщо після середстанційного регулювання в кінцевому рахунку сума прибулих завантажених і недостачі порожніх дорівнює сумі відправлення завантажених та лишку порожніх вагонів , тобто , тоді таблиця 4.1 складена вірно. Ця залежність справедлива як для станції, так і для кожного вантажного пункту.
Розрахунковий вагонообіг станції або вантажного пункту (графа 28) дорівнює сумі прибулих та відправлених завантажених і порожніх вагонів за максимальну добу
. (4.1)
При встановленні вагонообігу вантажних пунктів значення і приймають до здійснення внутрішньостанційного регулювання порожніх вагонів.
Після закінчення складання таблиці 4.1 потрібно зробити висновки (дати характеристику) про обсяг під'їзних колій, вантажного району і станції взагалі.
5 Розподіл завантажених та порожніх вагонопотоків за дільницями та напрямками
На підставі підсумкових даних таблиці 4.1 ("В тому числі з А і Б та на А і Б") складаємо завантажених і порожніх вагонопотоків по станції Ован (рисунок 5.1), на якій по кожному заданому напрямку А. Б і ст. Ован наводимо кількість завантажених та розвантажених вагонів. На цій схемі встановлюють лишок та недостачу порожніх вагонів за напрямками і станції Ован.
Крім того, отриманий на схемі лишок або недостача порожніх для ст. Ован повинен відповідати цим же даним в таблиці 4.1.
Вагонопотоки на схемі (див. рисунок 5.1) подані по роду вагонів та їх станом (завантажені і порожні, кількісне значення останніх вказується у знаменнику).
Правильність побудови схеми перевіряємо за допомогою порівняння загальних вагонопотоків у парному та непарному напрямках для кожної дільниці: А-К , Б-К, К-Ован.
Після перевірки транзитні струмені порожніх вагонопотоків включають з подальших розрахунків, тому що вони можуть перевозитись у поїздах, що не проходять ст. Ован.
Рисунок 5.1 Схема завантаження і порожніх вагонопотоків по станції Ов та напрямкам А-К і К-Б
6 Визначення середньозважених статичного навантаження та маси тари вагона за напрямками.
Щоб встановити у подальшому розміри передаточного руху по ст. Ован, середньозважені статичне навантаження , т/ваг, та масу тари вагона, т/ваг, визначають без урахування замаршрутизованих тонн і вагонів окремо для парного і непарного напрямків дільниці К-Ован за формулами:
; (6.1)
; (6.2)
;
(6.3)
,
де загальне надходження або відправлення всіх вантажів за середню добу максимального місяця, т і ваг;
надходження або відправлення вантажів, охоплених відправницькими маршрутами, за середню добу максимального місяця, ваг.;
фактична маса тари відповідних 4- і 8-вісних вагонів, т;
кількість 4- і8-вісних вагонів по надходженню або відправленню (скореговані дані граф 12 і 13, 18 і 19, 24 і 25 таблиці 2.1).
Маса тари вагонів
q4ср=(24,7+22,0+22,0+23,2)/4=22,98 т
q8ср=(45,17+48,8)/2=46,99 т
По прибуттю на станцію Ов середня маса тари та статичне навантаження
Loading...

 
 

Цікаве