WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Проведення топографо - геодезичних робіт при розпаюванні земель колективної власності - Дипломна робота

Проведення топографо - геодезичних робіт при розпаюванні земель колективної власності - Дипломна робота

плоскопаралельна пластинка з системою штрихів. У зоровій трубі з внутрішнім фокусуванням віддаль між об'єктивом і сіткою ниток не змінюється.
3.10 Обробка геодезичних зйомочних мереж на ПЕОМ
З метою автоматизації процесів математичної обробки результатів польових вимірювань розроблено ряд ефективних алгоритмів, які реалізовані у вигляді програмного забезпечення для різних типів ПЕОМ. При цьому автоматизація і повнота математичної обробки геодезичних вимірювань залежить як від характеру принципового підходу, покладеного в основу розробки програмного забезпечення, так і від типу використовуваної ПЕОМ. Тут можна умовно виділити три рівні. На першому рівні знаходяться алгоритми програм математичної обробки геодезичних вимірюваньзйомочних мереж на програмованих мікрокалькуляторах (ПМК) типу МК-52, МК-61 і т.п. Для ПМК розроблена велика кількість програм розв'язання основних геодезичних задач, у тому числі програми зрівнювання окремих теодолітних і нівелірних ходів, розв'язання кутових і лінійних засічок. Враховуючи широке розповсюдження ПМК у геодезичній практиці, слід відмітити важливу роль таких програм у механізації обчислювальних процесів. Однак вони мають недоліки, властиві в цілому цьому класу програм:
- суттєве обмеження об'єму оброблюваних даних, викликане малими розмірами машинної пам'яті ПМК;
- трудомісткий в від даних у ПМК і неможливість друку результатів;
- низька швидкодія ПМК.
Для усунення вказаних недоліків були розроблені програми другого рівня. Ці програми розроблені для різних типів ЕОМ (ЕОМ EC; персональні ЕОМ; сумісних з IBM PC; мікро-ЕОМ типу "Електроніка" та ін,) Вони мають значно розвинені у порівнянні з першим рівнем можливості оцінювання точності, попереднього розрахунку точності мереж, що проектуються, зрівнювання мереж з вузловими точками і т.д. Більшість з цих програм дозволяють вести ввід і корегування даних, управляти процесом їхньої обробки у режимі діалогу з ЕОМ.
Як приклад однієї з найбільш вдалих програм другого рівня можна навести програму UTRIA, розроблену в НДІ автоматизованих систем планування і управління у будівництві (НДІАСБ м. Київ). Ця програма дозволяє строго зрівнювати мережі тріангуляції, трилатерації, полігонометрії, їхні можливі комбінації, а також виконувати попередній розрахунок точності запроектованих мереж.
Другим прикладом програм другого рівня може служити програма МАРК-2, розроблена на кафедрі геоінформатики та геодезії Донецького державного технічного університету, яка дозволяє вести обробку теодолітних, нівелірних і тригонометричних ходів будь-якої форми і видавати результати обчислень у вигляді документації, прийнятої на виробництві. Програми другого рівня, як правило, є достатньо ефективними, задовольняють потреби виробничників і широко впроваджуються в геодезичну практику завдяки широкому проникненню ЕОМ (особливо персональних ЕОМ).
З точки зору отримання правильних, точних і повних результатів під час розв'язання конкретних задач математичної обробки геодезичних вимірювань наявність програм другого рівня можна було б вважати цілком достатньою для цілей виробництва. Однак науково-технічний прогрес та комп'ютеризація виробництва ставлять перед програмним забезпеченням нові завдання.
По-перше, програмне забезпечення для математичної обробки геодезичних вимірювань повинне бути універсальним, тобто вирішувати досить широкий спектр геодезичних задач. Відповідно повинні бути уніфіковані форми вводу даних в ЕОМ для різних задач і передбачені можливості корегування даних.
По-друге, програмне забезпечення повинно підтримувати можливості роботи з базами геодезичної інформації, добувати з них дані і поповнювати вміст цих баз.
По-третє, програмне забезпечення повинно давати користувачам зручний інтерфейс для спілкування з ЕОМ, можливість вибору різних режимів обробки даних на основі систем меню, постачати користувачеві необхідну довідкову інформацію у будь-якому місці обробки.
По-четверте, програмне забезпечення повинно бути побудоване за модульним принципом і передбачати можливість його розширення і модифікації або заміни окремих модулів.
Для того, щоб задовольнити наведені вище вимоги, розроблюються програми третього рівня. Буде вірніше назвати їх не програмами, а програмними системами, оскільки вони включають у свій склад не тільки велику кількість програм, які реалізують окремі функції, але й файли даних. У сукупності з технічними засобами (ЕОМ або локальна мережа ЕОМ, пристрої передачі і перетворювання даних у мережі і телекомунікаційних каналах і ін.) ці програмні системи отримали назву АРМ (автоматизованих робочих місць).
Однією з перших, найбільш вдалих розробок, що мають гарні перспективи, слід вважати розроблену також в НДІАСБ м. Києва систему ИНВЕНТГРАД (АРМ Іюкенера-Геодезиста - АРМІГ).
Розглянемо можливості систем АРМІГ для того, щоб скласти чіткішу уяву про програмне забезпечення третього рівня. Система ИНВЕНТГРАД - це меню-орієнтована система, тобто така система, в якій користувач управляє ходом процесу обробки даних за допомогою різних меню. При вході у систему (тобто при її запуску) ИНВЕНТГРАД подає вибір з головного меню потрібного класу задач. Одним з пунктів даного меню є "Обробка геодезичних мереж", що відповідає змісту даного розділу.
Під час вибору даного пункту головного меню користувачем картинка на екрані дисплею ПЕОМ заміниться іншою. Тепер користувачу вже запропоновано меню обробки геодезичних мереж .
Пунктами даного меню є:
- обробка мереж полігонометрії і теодолітних ходів;
- обробка нівелірних мереж;
- обробка лінійно-кутових мереж;
- тригонометричне нівелювання;
- маніпулювання даними каталогу пунктів;
- різні інженерні розрахунки.
Припустимо, що користувач вибрав перший пункт даного меню, тобто обробку мереж полігонометрії і теодолітних ходів. У цьому випадку йому буде запропоноване нове меню пунктами його є: в від даних з клавіатури;
Якщо у користувача виникають які-небудь неясності або питання, він може шляхом натискування відповідної клавіші викликати інструкцію, де досить повно описані правила можливих дій користувача і розшифровані деякі дані. При виборі будь-якого з пунктів робочого меню потрібне обов'язково ім'я об'єкта Це ім'я заноситься в базу даних і служить основою для формування різних робочих файлів.
При вводі даних з клавіатури користувачу пропонується заповнити на екрані ПЕОМ три електронні таблиці, що викликаються послідовно і мають вигляд звичайних відомостей для геодезичних обчислень.
4. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК
4.1 Визначення площ земельних ділянок
Залежно від господарського значення ділянок, їх розмірів, конфігурації, наявності, результатів відповідних вимірювань (координати, довжини ліній), якості планово - картографічного матеріалу використовують такі способи визначення площ:
o
Loading...

 
 

Цікаве