WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Проведення топографо - геодезичних робіт при розпаюванні земель колективної власності - Дипломна робота

Проведення топографо - геодезичних робіт при розпаюванні земель колективної власності - Дипломна робота

більше 1:25000 1:10000 1:5000
Середня квадратична помилка виміряного кута (за нев'язками у ходах і в полігонах), кутові секунди, не більше 3 5 10
Кутова нев'язка ходу або полігона, кутові секунди, не більше, де п+1 - кількість кутів у ході
Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, см: до 500 м від 500 до 1000м понад 1000м 1
2
1:40000 1
2
----- 1
----
----
3.6. Рекогностування полігонометричних ходів
Рекогностування полігонометричних ходів - це уточнення проекту ходів на місцевості і остаточний вибір місць закладання пунктів.
При рекогностуванні перевіряють взаємну видимість між пунктами і якщо вона відсутня, здійснюють заходи для її забезпечення шляхом усунення перешкод на шляху візирного променя, зміни місця закладання пункту тощо.
Місця для закладання пунктів вибирають так, щоб забезпечувалась їхня непорушність і довготривала збереженість. Тому не можна вибирати місця на зсувних ділянках, на ріллі, на штучних насипах, на проїжджих частинах доріг, на територіях, які підлягають забудові тощо. Пункти повинні бути закладені в таких місцях, щоб візирний промінь проходив не ближче ніж 0.5 м від перешкоди. Для дотримання вимог техніки безпеки пункти полігонометрії не повинні знаходитись дуже близько до колії, ліній електропередач високої напруги тощо.
При виборі місць закладання ґрунтових центрів враховують наявність підземних і наземних комунікацій і майбутню забудову. На забудованих територіях місця закладання полігонометричних пунктів вибирають переважно в фундаментах і стінах капітальних бетонних або цегляних споруд, передбачаючи закріплення їх стінними центрами.
Вибрані на місцевості місця закладання пунктів закріплюють тимчасовими центрами: кілками, металічними стержнями тощо і складають на них абриси з прив'язкою до постійних предметів місцевості.
3.7. Виготовлення і закладання центрів
Пункти полігонометричних мереж закріплюються на місцевості центрами. Центри служать для точного позначення місця розміщення пункта і довготривалого його збереження. Центри можуть мати різну конструкцію, в залежності від фізико-географічних умов їх закладання. Пункти планових мереж закріплюються ґрунтовими, скельними, стінними центрами, а також пунктами на будівлі.
Типи центрів геодезичних мереж регламентуються "Інструкцією про типи центрів геодезичних пунктів" (ГКНТА - 2.01, 02-01-93), ГУГК і К, Київ, 1994 [6]
Зокрема, вузлові пункти полігонометричних мереж 4 класу та суміжні з ними пункти 4 класу закріплюються центрами типу 160 (рис. 3.3).
Ці центри закладаються на глибину, що знаходиться нижче межі промерзання ґрунту на 50 см. Таким чином, висота залізобетонного моноліту становить не менше 120 см.
Рис. 3.3 Центр пункту полігонометрії 4 класу (тип 60)
Зовнішнє оформлення центру типу 160 виконують обкопуванням квадратної форми з канавою, розміри якої приведені на рис. 3.4
Рис. 3.4 Зовнішнє оформлення центру типу 160
Інші пункти полігонометричних мереж 4 класу (тобто не вузлові і не суміжні з вузловими), а також пункти полігонометрії 1 і 2 розрядів закріплюються менш капітальними монолітами, висота яких становить 70-75 см. На незабудованих територіях закладають центр типу У15Н, на забудованих - типу У15 або У15к (див. рис.2.17, 2.18,2.19). Про виготовлення і закладання вказаних типів центрів розповідалось в п.2.3.1.
На забудованих територіях пункти полігонометрії також можуть бути закріплені стінними знаками. Загальний вигляд стінного знаку типу 143 показано на рис 3.5.
Рис. 3.5 Стінний знак типу 143
В стіні або фундаменті капітальної будівлі видовбують отвір, у який на цементному розчині встановлюють стінний знак. Використовувати його для роботи можна не раніше ніж через два дні після закладання.
На забудованих територіях пункти планових мереж усіх класів і розрядів встановлюють також на будівлях. .
3.8 Загальні принципи розрахунку точності кутових і лінійних вимірювань в полігонометрії.
Чинними інструкціями з побудови Державної геодезичної мережі чітко визначенні вимоги до точності вимірювання кутів і ліній в усіх класах і розрядах мереж. При побудові інженерно - геодезичних мереж полігонометрії часто доводиться через місцеві умови порушувати ці вимоги. Прикладом цього може бути необхідність прив'язки запроектованої мережі до пунктів вищого класу, які знаходяться на значній відстані. При цьому збільшуються довжини сторін прив'язувального ходу. Це знижує точність прив'язки але цього не можна допустити для запроектованої мережі. Щоб цього не сталось, необхідно розрахувати для цих конкретних умов точність кутових і лінійних вимірювань. Впровадження в геодезичне виробництво нових високоточних світловіддалемірів робить вимірювання значно точнішим, ніж цього вимагає інструкція, що дає змогу переглянути точність вимірювання кутів. На будівельних майданчиках може виникнути необхідність створення мережі підвищеної точності при збереженні невеликих довжин сторін тощо. В подібних випадках виникає необхідність розрахунку точності полігонометричних ходів. Вміння розрахувати точність полігонометричних ходів потрібно і кожному майбутньому інженерів, який складатиме інструкції, визначатиме допуски тощо.
Розрахунки точності кутових і лінійних вимірювань базуються на значеннях середніх квадратичних помилок ходів, тощо:
(3)
де Тс - знаменник середньої відносної помилки ходу;
Т - знаменник граничної відносної помилки ходу.
Виходячи з принципу однакового впливу помилок кутових і лінійних вимірювання для витягнутого полігонометричного ходу можна записати
(4)
де mu - поперечна середня квадратична помилка положення кінцевої точки ходу;
mt - поздовжня середня квадратична помилка положення кінцевої точки ходу .
Спираючись на цей принцип, перейдемо безпосередньо до розрахунків кутових і лінійних вимірювань.
3.8.1 Розрахунок точності кутових вимірювання.
Для прикладу розрахуємо точність кутових вимірювань у полігонометрії першого розряду. В ході першого розряду 1: Т=1:10000, а n не повинна перевищувати 15. Тоді
(5)
Інструкцією з деяким запасом точності передбачено що m? = 5"
Уявимо собі, що полігонометричний хід І - розряду запроектовано для розмічувальних робіт. В зв'язку з цим необхідно підвищити його точність до 1:15000. Тоді Тс = 2Т = 30000
(6)
При кутових вимірюваннях основними ждерелами помилок є: центрування теодоліта (mц), редукція (mр), помилки приладу (mп), вплив довкілля (mд), помилки власне вимірювання кутів (m?), а також помилки вихідних даних (mвих).
Приймаючи, що всі джерела помилок випадкові і дотримуючись принципу однакових впливів, отримаємо:
При mц = mр = mп = mд = m?= mвих = m?вип (7)
(8)
Звідки
(9)
Для полігонометрії І розряду матимемо
(10)
Граничне значення буде
Loading...

 
 

Цікаве