WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Проведення топографо - геодезичних робіт при розпаюванні земель колективної власності - Дипломна робота

Проведення топографо - геодезичних робіт при розпаюванні земель колективної власності - Дипломна робота

50, а в кінці місяця відбувається стійкий перехід її до мінусових значень.
Загальна тривалість теплогоперіоду 260 - 265 днів, без морозного - 175 днів, вегатаційного - 210 - 215 днів, періоду активної вегетації - 165 днів. Сума активних температур - 2700 - 30000.
Середньорічна кількість атмосферних опадів коливається в межах 500 - 700мм. Основна кількість їх випадає в теплу пору року, максимум - літом. Сума опадів, заперіод коли температура перевищує 100, складає 425 - 450мм. Літні опади короткочасні, але інтенсивні, часто зливові, що негативно позначається на землеробстві. Опади холодного періоду відрізняються меншою інтенсивністю, зате більшою тривалістю.
Не дивлячись на деякі негативні риси, кліматичні умови району в цілому сприятливі для сільськогосподарської діяльності.
1.2. Топографо - геодезичне вивчення.
Вихідними на об'єкті є 8 пунктів полігонометрії 4 класу опис яких додається в таблиці 1.
Вихідні пункти геодезичної основи
Таблиця 1.
Пор. № Назва пункту
1 п.п. Красилів, 3 кл
2 п.п. 31, 3 кл
3 п.п. 62, 3 кл
4 п.п. Кузьмін, 3 кл
5 п.п. 35, 3 кл
6. п.п. Лагодинці, 3кл.
7. п.п. 27, 3 кл.
8. п.п. Кульчинки, 3кл.
Пункти полігонометрії Красилів і 31, 3кл., закріплені на місцевості центрами типу 160 (рис. 1.1)
Рис. 1.1 Центр пункту полігонометрії, тріангуляції і трилатерації 4 класу, 1 і 2 розряду та ґрунтового репера (типу 160).
3. СТВОРЕННЯ ПЛАНОВИХ ГЕОДЕЗИЧНИХ МЕРЕЖ
3.1. Основні положення з побудови геодезичної мережі.
Для правильної організації і постановки топографо-геодезичних робіт у різних частинах великої території земної поверхні і для зведення результатів зйомок місцевості в єдине ціле, ці роботи засновують на геодезичних пунктах з надійно визначеними координатами в загальній для них системі. Сукупність таких геодезичних пунктів називають геодезичною мережею.
Геодезична мережа підрозділяється на державну мережу, що забезпечує поширення системи координат на територію держави і є вихідної для побудови інших геодезичних мереж; мережа згущення, створювану в розвиток мережі більш високого порядку і знімальну мережу, створюваний для виробництва топографічних зйомок.
Така східчаста побудова геодезичних мереж полягає в тому, що спочатку будується висока по точності мережа на великій території з пунктами, розташованими на значній відстані один від одного, а на основі цих пунктів будується наступна ступінь нижче по точності, але з більш частішим розташуванням пунктів і т.д.
Єдина геодезична мережа забезпечує можливість проведення топографо-геодезичних робіт у різних частинах території незалежно за часом і зведення результатів цих робіт у єдине ціле, а також забезпечує надійний контроль усіх геодезичних вимірів і рівномірний розподіл неминучих погрішностей вимірів по всій території.
Державні геодезичні мережі підрозділяють на планові і висотні. Планова мережа розвивається методами тріангуляції, полігонометрії, трилатерації і їхніми сполученнями, висотна - методом геометричного нівелювання. Планову державну геодезичну мережу України поділяють на 1, 2, 3 класи, що розрізняються між собою довжиною сторін і точністю кутових і лінійних вимірів.
Геодезична мережа згущення розвивається на основі пунктів геодезичної мережі більш точної ступіні. На територіях сільськогосподарських підприємств, населених пунктів, будівельних об'єктів і ін. створюється геодезична мережа згущення спеціального призначення. Планові мережі згущення підрозділяють на 4 клас, 1 і 2 розряди і створюють методами тріангуляції, полігонометрії, трилатерації і їх сполученнями. Висотні (нівелірні) мережі розвиваються методом геометричного нівелювання III й IV класів і додатком ходів технічного нівелювання.
Пункти мереж згущення, як і пункти державних геодезичних мереж, закріплюють на місцевості постійними знаками.
Наступною ступінню мережі згущення є знімальна мережа, що відрізняється меншою точністю (у 2-3 рази) і великою кількістю геодезичних пунктів (точок) на одиницю площі (у 3-10 рази). Знімальна мережа використовується не тільки для топографічних зйомок, але і для інших робіт, наприклад, - перенесення на місцевість проектів міжгосподарського і внутрішньогосподарського землевпорядження, меліоративних систем, відводів земельних ділянок і ін.
На території колективних господарств та інших землекористувачів пунктами знімальної мережі можуть служити межові знаки по границях землекористування з відомими координатами. Визначення положення пунктів знімальних мереж виконують прокладанням теодолітних чи ходів побудовою мікро тріангуляції, прямими, зворотними і комбінованими засічками, або графічними методами при мензульній зйомці. Висоти цих пунктів визначають геометричним чи тригонометричним нівелюванням.
Вибір методу створення знімальних мереж залежить від топографічних, техніко-економічних умов місцевості й ін.
3.2. ПЛАНОВІ ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ
Планові геодезичні мережі, які функціонують нині на території України (державні, мережі згущення, спеціальні мережі), створювалися такими основними методами: тріангуляції, полігонометрії і трилатерації.
Тріангуляція - побудова на місцевості у вигляді мережі трикутників, у кожному з яких вимірюються три кути (рис. 2.1). Крім того, в деяких трикутниках вимірюються сторони, які називаються базисними. Базисних сторін в мережі має бути не менше двох. На основі першої з використанням теореми синусів обчислюються довжини усіх інших сторін. Друга та наступна базисні сторони служать для контролю обчислень. На кінцях базисних сторін виконують астрономічні спостереження, з яких знаходять координати вихідних пунктів та азимути (а потім дирекційні кути) базисних сторін. Дирекційні кути інших сторін знаходять з обчислень. На основі довжин сторін і їх дирекційних кутів знаходять приростки координат по кожній стороні і координати усіх пунктів тріангуляції.
Рис.3.1. Мережа тріангуляції
Полігонометрія - побудова на місцевості у вигляді системи ламаних ліній, у яких вимірюються сторони і кути при вершинах (рис. 2.2). Полігонометричні ходи опираються на вихідні сторони АВ і CD. На початку А і в кінці С ходу виконують астрономічні спостереження, з яких визначають координати цих пунктів та азимути, а потім дирекційні кути вихідних сторін АВ і CD.
Рис. 3.2. Мережа полігонометрії
Основні технічні характеристики державних мереж полігонометрії, побудованих згідно з "Основними положеннями 1954-1961 pp."
Таблиця 2
Назва показника Клас полігонометрії
1 2 3 4
Довжина ходу, км
Довжина сторони, км
Сер. кв. помилка вимірювання кутів
Відносна помилка вимірювання сторін
Кількість сторін в ході, не більше
200
20-25
0."4
1:300000
- За спеціально розробленою програмою
1"
1:250000
-
-
не менше
Loading...

 
 

Цікаве