WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Глобалізація - Реферат

Глобалізація - Реферат


Реферат на тему:
Глобалізація
Кінець XX сторіччя ознаменувався тектонічними зрушеннями в історії людства, осмислення яких опинилося в центрі уваги вчених-суспільствознавців. Особливості пізнавального процесу на межі 80-90-х років полягали в тому, що ємка і надзвичайно диференційована сфера наукових досліджень була поглинута, через низку об'єктивних причин, могутньою ліберально-апологетичною хвилею, котра поєднувала відносно точне описання структурних змін суспільного поступу з еклектичним свавіллям та суб'єкти-візмом.
У цей період у наукових узагальненнях виділяється переважно "фасадний контур" визначальних явищ міжнародного життя, серед яких: розпад біполярної системи світоустрою, перетворення тенденції глобалізації економіки на магістральний напрям розвитку світового господарства, формування "нового світового порядку", що включатиме не тільки економіку, а й широке коло інших проблем - від глобалізації національних культур до екології та питань безпеки. З числа ж головних ознак економічної глобалізації виокремлюється зростання міжнародної торгівлі, збільшення іноземних капіталовкладень, вільний рух фінансових потоків, а в ролі її головних агентів
визначаються транснаціональні корпорації, міжнародні фінансові інститути та великі держави. Як глобалізаційна ідеологія був визнаний неолібералізм.
Однак уже на середину 90-х років в міру нагромадження різноманітності та варіативності властивостей глобалізаційних феноменів на методологічних підходах до їх пізнання стали позначатися суттєві хиби змістового та формального характеру. Тенденція до створення збірного образу нової світової системи як інтегрованої одиниці у переважно компліментарному для політики великих держав контексті стала давати збої, будучи не в змозі приховати деструктивні наслідки практичної реалізації цієї політики для народів планети.
За межами характеристик міжнародної політики постіндустріальних країн опинилась її головна ознака - прагнення до заснованого на пануванні всеосяжного формування і регулювання життя міжнародного співтовариства. Не давали задовільних відповідей і пошуки цілей та засобів її реалізації, спроби оцінки її інструментальної раціональності та часової перспективи. Нарешті, прагнення осмислити сам процес глобальної інтеграції в умовах відсутності цивілігаційної моделі цієї інтеграції виявилися непродуктивними.
Як відзначали з приводу проблем розвитку теорії глобальних змін спів-робітник Пітсбурзького університету (США) Р.Робертсон та викладач Національного університету Сингапуру Х.Хондкер, попри всі намагання дати визначення глобалізації, досвідчені фахівці з проблем дослідження сучасного світу - як цілісного в історичній перспективі - ледве тямлять, чим вони займаються. Склалася ситуація, коли поняття і теорії, сформульовані в серйоз-ній науці про суспільство, втрачають свою аналітичну цінність.
На суттєві недоліки поточного стану теорії глобальних змін вказує й професор Європейського інституту Лондонської школи економіки Е.Сміт, виділяючи, зокрема, ту обставину, що концепція "постна-ціональної" глобальної ери як мінімум слабує відсутністю глибокої історичної проробки питання про нації та етнічність. Ряд дослідників, намагаючись усунути перешкоди і досягти максимальної точності "лабораторних експериментів" з нормаїивно-дефініційним
блоком глобалізаційних характеристик, доходять висновку про невиправданість прагнення щодо завершеності, статичності та одномірності таких характеристик. Розробляючи власні підходи до дослідження глобалізаційних процесів, вони акцентують увагу на їх динамізмі, віртуальності й синтетичності. Наприклад, співробітники Чиказького університету Д.Комарофф та Дж.Комарофф виокремлюють швидку всесвітню транснаціо-налізацію; зростання планетарної електронної економіки, у якій виробництво та споживання розпорошуються по всьому світу, а звичні соціальні класи розпа-даються; становлення глобального капіталізму як позатериторіального фантома, що миттєво змінюється і про який можна судити, виходячи лише з його проявів.
Нарешті, ряд фахівців виокремлюють як основні такі ознаки розвитку сучасної міжнародної ситуації, які викликають сумнів або в просуванні процесів глобалізації, або в їх благодійному впливі на людство.
У свою чергу директор Форуму третього світу С.Амін, як і згаданий вище професор Європейського інституту Лондонської школи економіки Е.Сміт, висловлює сумнів щодо відповідності сучасних планетарних процесів їх "глобалізаційним визначенням". "Взаємодія суспільств в історії є такою ж старою, як і саме людство", - пише він, але при цьому звертає увагу на деградацію якості зазначеної взаємодії. Якщо раніше, на думку С.Аміна, завдяки "шовковим шляхам", котрі об'єднували локальні культури, поширювались визначальні для еволюції науково-технічні знання та релігійні вірування, то "сучасна модернізація" відображає логіку всесвітньої експансії капіталу і веде до зростання нерівності серед членів світової системи. Ось чому С.Амін вважає, що для подолання відсталості у будь-якої країни залишається тільки одна можливість -"політика розриву з системою", котра забезпечить збереження зв'язків цієї країни з історією.
Де в чому з позицією С.Аміна співзвучна оцінка професора Принстонського університету (США) Б.Льюїса, особливо в плані розвінчування альтруїзму глоба-лізаційного проекту. "У будь-яку еру людської історії сучасність являла собою спосіб життя, норми і стандарти пануючої цивілізації, що поширювалася. Еллінські міста, Римська імперія, середньовічний християнський світ, іслам, а також стародавні цивілізації Індії та Китаю - всі нав'язували свої норми і поширювали вплив далеко за межі імперських кордо-нів". Тепер, продовжує Б.Льюїс, західна цивілізація є панівною, отже, західні країни й визначають стан сучасності.
В цілому ж, як здається, директор Інституту стратегічних досліджень Гарвардського університету С.Хантінгтон досить виправдано врівноважив ідеалістичну картину сучасності неоліберальних дослідників, наведену на початку статті, приземленими реаліями сьогодення, визначивши, таким чином, наближену до об'єктивних параметрів "стартову" дослідницьку позицію. Холодна війна закінчилась, пише С.Хантінгтон, проте міжнародна напруженість не послаблюється. СРСР розпався, але виникають нові центри сили та впливу, котрі можуть стати загрозою для Заходу. США залишились єдиною наддержавою, та опір їх диктатурі зростає. Замість "кінця історії" на шляхах глобалізації, конвергенції та вестернізації світ дедалі більше регіоналізується. Національні держави зберігають своє значення і після розвалу системи "трьох світів", вони "все більше визначають свою прина-лежність і свої групові інтереси в циві-лізаційних категоріях".
Справді, глобалізація виявила багато суперечливих явищ
Loading...

 
 

Цікаве