WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Аналіз сучасного стану розвитку системи споживчої кооперації (пошукова робота) - Реферат

Аналіз сучасного стану розвитку системи споживчої кооперації (пошукова робота) - Реферат

кооперації.
Споживчі товариства та їх спілки, виходячи з статутних вимог, мають право:
" створювати (реорганізувати, ліквідувати) для здійснення своїх статутних завдань будь-які підприємства, установи, організації, біржі, комерційні банки, фінансово-розрахункові центри, страхові товариства та інші об'єкти, діяльність яких не суперечить законам України;
" стати як засновником або учасники до господарських товариств, спільних підприємств, асоціацій та інших об'єднань для розв'язання економічних і соціальних завдань;
" придбати майно державних підприємств та підприємств,створених на інших формах власності, а також інше майно і майнові права;
" оформити земельні ділянки у володіння та користування.
Організації та підприємства споживчої кооперації формують товарні та матеріально-технічні ресурси за рахунок закупівель на договірних засадах у виробництв, валовій торгівлі, на біржах, аукціонах, заготівель сільськогосподарської продукції і сировини у громадян. Фермерських господарств, КСП, виробництва товарів на власних підприємствах.
Доходи споживчих товариств та їх спілок формуються за рахунок коштів, одержуваних в результаті господарської діяльності, продажу цінних паперів та інших надходжень.
Після платежів у бюджет та інших обов'язкових відрахувань прибуток розподіляється загальними зборами членів споживчого товариства та іншими колективними органами управління.
Споживчі товариства, спілки та їх підприємства самостійно або на договірних засадах встановлюють вільні ціні і тарифи на товари і продукцію, що виробляються і закуповуються ними, надані послуги; виходячи з попиту і пропозиції.
Споживчі товариства і спілки та їх підприємства мають право відкривати на свій вибір у будь-якій установі банку розрахункові та інші рахунки, включаючи валютні, вільно розпоряджатися коштами, що є на цих рахунках.
Списання коштів з рахунків споживчого товариства, спілок та їх підприємств може проводитися тільки за їх згодою або за рішенням судових органів.
Споживчі товариства, спілки та їх підприємства мають право одержувати в установах банків, у підприємств і організацій позички та несуть повну відповідальність за додержання кредитних договорів та розрахункової дисципліни.
Прийнятий Закон сам по собі не забезпечував суттєвих змін у діяльності споживчої кооперації. Був потрібний чіткий механізм його реалізації.
В короткий термін були розроблені і затверджені ряд важливих документів, зокрема "Про удосконалення діяльності кооперативних підприємств і організацій відповідно до Закону України "Про споживчу кооперацію"; "Про основні принципи закріплення внутрісистемних відношень права власності в споживчій кооперації України"; "Про затвердження примірних статутів кооперативних організацій"; "Про договірні взаємовідносини між організаціями споживчої кооперації"; "Про спільні підприємства споживчої кооперації України" тощо. Цей процес не припиняється і в наш час, про що буде іти мова в подальших розділах дипломної роботи.
Можна з певністю стверджувати, що Закон України "Про споживчу кооперацію" повернув поняттю кооперації той зміст, який вбачає у ньому міжнародна спільнота і МКА зокрема.
Це дозволи споживчій кооперації України стати повноправним учасником світового кооперативного руху. 27-30 жовтня 1992 року у роботі ХХХ конгресу МКА в Токіо взяла участь делегація України. На засіданні Виконкому МКА Центральні спілку споживчих товариств України було прийнято до МКА, який об'єднував на той час 194 національні і 9 міжнародних спілок із 82 країн, нараховуючи понад 660 млн. індивідуальних членів. Вступ до Альянсу відкрив кооператора України шлях до міжнародних зв'язків. Одночасно Укоопспілка взяла зобов'язання дотримуватися основних принципів світового кооперативного руху.
Закон України "Про споживчу кооперацію" цілком відповідає вимогам МКА. Він порвав з радянською спадщиною трактування кооперативного руху як додатна до державної економіки і гармоніює з загальними принципами кооперації.
На відміну від колишньої Концепції Кооперації Радянського Союзу, Закон "Про споживчу кооперацію" не дозволяє державним чиновникам втручатися у справи кооператорів. Роль держави обмежується контролем за дотриманням кооперативами чинного законодавства України.
Власність споживчої кооперації України перебуває під контролем держави і має статус "колективної", а не приватної, що, втім також допускається МКА. Так, у листі від 3 листопада 1994 р. організаціями споживчої кооперації країн СНД і Балтії Президент МКА пан Ларс Маркус писав:"... кооперативна власність створена зусиллями кількох поколінь в інтересах загального блага. Тому належить виявляти особливу турботу в тому, щоб зберегти і примножити неподільні фонди кооперації як загальне надбання" .
З метою забезпечення ефективного функціонування кооперативної власності, захисту майнових прав та інтересів пайовиків у повній відповідності до одного із основних принципів міжнародного кооперативного руху щодо формування колективного громадського капіталу ХVІ з'їзд споживчої кооперації України (березень 1994 р.) затвердив концепцію розмежування власності в споживчій кооперації.
На основі Концепції вищі органи управління закріпили неподільну частину статутних фондів споживчих товариств і спілок (не менше 51% загальної їх суми), тобто Колективний громадський капітал за юридичними особами системи. Він виступає гарантом цілісності споживчої кооперації і використовується на зальні блага всіх пайовиків, як нинішніх, так і майбутніх.
Подільна ж частина статутного фонду підприємств Укоопспілки, Кримспоживспілки, обласних, районних споживспілок, споживчих товариств була закріплена за пайовиками, які отримали відповідні свідоцтва на свою частку в майні товариств.
Перед споживчими товариствами та спілками гостро стоїть питання відновлення втрачених в результаті інфляційних процесів обігових коштів і пайового капіталу, формування нових фінансових ресурсів.
З метою суттєвого розширення майнових прав пайовиків, підвищення їх економічної зацікавленості і залучення до активної участі в управлінні кооперативною економікою Рада Укоопспілки внесла зміни і доповнення до Положення про порядок розмежування і закріплення власності, а також прийняла ряд якісно нових нормативних документів стосовно діяльності господарюючих суб'єктів системи.
Зокрема було врегульовано механізм залучення задов________ пайових внесків для:
" участі в другому етапі розмежування і закріплення власності споживчої кооперації;
" формування фінансових ресурсів кооперативних підприємств і організацій;
" поновлення статутного капіталу діючих підприємств пайовиками, які прийняли рішення стати їх співвласниками;
" створення нових кооперативних підприємств та госпрозрахункових відособлених підрозділів (ГВП).
Водночас
Loading...

 
 

Цікаве