WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Основні поняття та визначення в галузі стандартизації - Реферат

Основні поняття та визначення в галузі стандартизації - Реферат

науки і техніки,впровадження прогресивних еколо-гічно чистих і безвідходних технологій, підвищення вимог до якості продукції, а також встановлення ступеня їх відповідності чинному законодавству, вимогам міжнародних, регіональних стандартів і національних стандартів інших країн.
Перевірку чинних стандартів здійснюють принаймі один раз на п'ять років. Строки проведення перевірок та їх періодичність зазначають для кожного стандарту при його затвердженні, про що і вказують в інформаційних даних стандарту. Перелік стандартів, які підлягають перевірці, враховують при плануванні робіт зі стандартизації. Перевірку стандартів здійснюють ТК або організації-розробники стандарту. Під час перевірки стандартів визначають відповідність показників, норм та вимог стандартів передовим досягненням науки, техніки, виробництва, безпеки, вимогам споживачів і взаємопов'язаних з ними нормативних документів. За результатами перевірки стандарту готують пропозиції щодо доцільності подальшого його застосування або про його перегляд, внесення змін чи скасування. Ці пропозиції подаються до органу, що затвердив стандарт.
Якщо у процесі перевірки потрібно внести зміни до важливих показників технічного рівня й якості продукції, які встановлені у стандарті, такий стандарт підлягає перегляду. Перегляд стандартів здійснюється шляхом розробки нових стандартів. При цьому переглянутий стандарт скасовують, а у новому зазначають, замість якого стандарту його розроблено. Під час перегляду стандарту одночасно повинні бути надані пропозиції щодо перегляду чи зміни взаємопов'язаних з ним нормативних документів зі стандартизації. У позначенні переглянутого стандарту номер його залишається, а змінюють дві останні цифри - рік його затвердження.
Зміни у стандарти вносять за потребою коректування окремих значень показників і параметрів чи їх вилучення, а також введення додаткових параметрів і вимог, якщо це не пов'язано зі зміною основних технологічних і експлуатаційних характеристик об'єкта стандартизації. Побудову, виклад та оформлення змін здійснюють згідно з ДСТУ 1.5.
Розроблення, узгодження, подання на затвердження, затвердження та державна реєстрація змін до стандарту здійснюється згідно з ДСТУ 1.2. Кожній затвердженій зміні надається при реєстрації порядковий номер і визначається дата введення її в дію. Інформацію щодо змін у стандарті та текст цих змін публікують у щомісячному інформаційному покажчику державних стандартів України, не пізніше ніж за 6 місяців до терміну надання йому чинності.
Скасовує стандарт орган, що затвердив його, у разі припинення випуску продукції (використання процесу, надання послуги), регламентованої цим НД. Інформацію щодо скасування стандарту публікують в інформаційному покажчику державних стандартів України, не пізніше ніж за 3 місяці до дати його скасування. При цьому стандарт діє до дати його скасування чи до дати введення в дію нового стандарту.
Використання такої системи слідкування за рівнем стандартів, технічних умов та іншої нормативної документації дозволяє забезпечити безперервність і відповідність їх вимог потребам науки, техніки та народного господарства країни.
3. Обробка результатів вимірювань
Результати вимірювань повинні утримувати не тільки значення вимірювальної фізичної величини, але характеристику похибки з показаннями кількості спостережень і достовірною ймовірністю. Для цього отримані дані щодо об'єкта чи явища обробляють за допомогою статистично-математичних методів.
Оброблені результати показують кількісну характеристику фізичної величини об'єкта та її похибку. Результати отриманих вимірювань виражають у вигляді середнього арифметичного значення M і відхилення від середньої величини ± m. Це найчастіше застосовані значення фізичних величин у різних галузях народного господарства. За допомогою середніх величин надається узагальнена характеристика типових розмірів кількісно варіюючих ознак якісно однорідних об'єктів чи явищ. Для отримання більш точних даних результатів вимірювань проводять більш складні розрахунки за визначеними методиками. При цьому визначають достовірну ймовірність і точність, з якою проведено вимірювання.
Багаторазове вимірювання однієї й тієї ж величини постійного розміру може здійснюватися в декілька етапів, різними людьми, в різних умовах, різних місцях, у різний час. Результат такого вимірювання визичається декількома серіями отриманих значень. Серії значень називаються однорідними, якщо складаються із значень, які підпорядковуються одному й тому ж закону розподілу ймовірності. У противному разі серії вважаються неоднорідними.
Перевірка однорідності є обов'язковою при виборі способу спільної обробки результатів декількох серій вимірювань. Організується перевірка на рівні емпіричних моментів:
1. Порівнюються між собою середні арифметичні.
2. Порівнюються оцінки дисперсій в кожній серії.
Серії з незначною відмінністю оцінок дисперсій називають рівно розсіяними, а зі значною відмінністю - нерівно розсіяними. Рівно розсіяні серії з незначною відмінністю між середніми арифметичними вважаються однорідними. Якщо експериментальні результати, які в них, входять, отримані в одних і тих же умовах, це говорить про збіжність вимірювань, якщо в різних умовах - про відтворюваність результатів. Під збіжністю розуміється якість вимірювань, що відтворює близькість один до одного результатів вимірювань, виконаних в однакових умовах, а під відтворюваністю - в різних (у різних місцях, у різний час, різними методами і засобами).
Оптимальний експериментальний матеріал по проведених вимірюваннях намагаються використовувати повністю при розрахунках. Експериментальні дані, які входять до однорідних серій, можна розглядати і обробляти як єдиний масив. При обробці нерівно розсіяних серій, які відрізняються незначно, середні арифметичні дані, враховуються особливо, адже ці вимірювання виконуються з великою точністю, Дисперсія (розсіюваність) у таких серіях менша. Здійснюючи математичну обробку даних, визначають середню зважувальну величину. Середня зважувальна величина визначається із значень варіюючого знака з врахуванням частоти варіантів і показує стандартну помилку.
Метода математичної обробки даних вимірювань викладені у низьці спеціальних робіт. У товарознавстві отримані результати вимірювань обробляють методом варіаційної статистики. До статистичних числових характеристик відносять: (M) - вибіркову середню статистичну величину; S2 - вибіркову статистичну дисперсію і S - вибіркове середнє квадратичне відхилення.
У теорії похибок доведено, що за умов виконання нормального закону (закону розподілення Гауса) при декількох вимірюваннях однакової точності, вибіркове середнє значення результатів при всіх вимірюваннях, є найбільш ймовірним і найкращим значенням вимірювальної величини.
При визначенні достовірності результатів вимірювань визначають помилку середньої величини і нормовані відхилення чи критерій Ст'юдента-Фішера.
Loading...

 
 

Цікаве