WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-імунолоґічне обґрунтування застосування флуренізиду в комплексному лікуванні хворих на реактивні артрити, поєднані з хронічним уроґенітальним - Реферат

Клініко-імунолоґічне обґрунтування застосування флуренізиду в комплексному лікуванні хворих на реактивні артрити, поєднані з хронічним уроґенітальним - Реферат

Вперше досліджено ефективність флуренізиду в комплексному лікуванні реактивних хламідій-асоційованих артритів, в результаті чого встановлено його виражений антихламідійний ефект, а також позитивний вплив на перебіг суглобового синдрому у хворих на РеА, поєднані з хронічним уроґенітальним хламідіозом.

Розроблено нову методику лікування РеА поєднаних з хронічним уроґенітальним хламідіозом. Спосіб лікування захищено патентом на винахід України № 67138А та інформаційним листом про нововведення в системі ОЗ № 17. Удосконалено методолоґічний підхід до діаґностики та лікування РеА, поєднаних з хронічним уроґенітальним хламідіозом. Розроблено загальний комплексний показник у балах для оцінки ефективності лікування. Розширено спектр показань для нового українського препарату флуренізиду.

Практичне значення отриманих результатів.

Модифіковано і вдосконалено алґоритм обстеження хворих на хламідіє-асоційовані РеА.

Розроблено критерії оцінки ефективності лікування у хворих на РеА, поєднані з хронічним уроґенітальним хламідіозом.

У практичну охорону здоров'я впроваджено новий метод і спосіб лікування хворих на хламідіє-асоційовані РеА за допомогою українського протимікробного засобу флуренізиду.

Для студентів, лікарів-інтернів, лікарів ревматологів і терапевтів, науковців розроблено методичні рекомендації „Реактивні артрити хламідійної етіолоґії: етіолоґія, класифікація, діаґностика та лікування", узгоджені з Департаментом організації та розвитку допомоги населенню МОЗ України.

Впровадження результатів дослідження. Результати впроваджено у практику роботи терапевтичного і ревматолоґічного відділень Львівської обласної клінічної лікарні, а також використовуються у навчальному процесі на кафедрі шпитальної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно проводив обстеження та комплексне диференційоване лікування хворих на РеА, поєднані з хронічним уроґенітальним хламідіозом, розробив критерії оцінки ефективності лікування. Самостійно розробив індивідуальну статистичну карту хворого, створив комп'ютерний банк інформації, провів її статистичний аналіз, сформулював основні положення та висновки роботи.

Апробація результатів дисертації. Апробація дисертації проведена на міжкафедральному засіданні кафедри шпитальної терапії та кафедри фармацевтичної хімії ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол №4 від 05.12.2006 р.). Основні положення роботи повідомлені на наукових заходах: VII Міжнародному медичному конґресі студентів і молодих учених (2003 р., Тернопіль); IV Міжнародній медичній конференції студентів і молодих вчених "Медицина – здоров'я XXI сторіччя" (2003 р., Дніпропетровськ); 65-й науковій конференції студентів і молодих вчених з міжнародною участю (2004 р., Львів); X Конґресі Світової федерації українських лікарських товариств (2004 р., Чернівці); Пленумі правління Асоціації ревматолоґів України „Стан хрящової та кісткової тканини при ревматичних захворюваннях: можливості профілактики та лікування" (30 листопада – 1 грудня 2004 р., Київ), ІV Національному Конґресі ревматолоґів України (18–21 жовтня 2005 р., Полтава).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 робіт, серед яких 5 статей у наукових фахових журналах, рекомендованих ВАК України, отримано 1 патент на винахід України, 1 Інформаційний лист і 1 методичну рекомендацію, узгоджену з Департаментом організації та розвитку допомоги населенню МОЗ України, 6 тез конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 204 сторінках друкованого тексту, складається із вступу, 7 розділів, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, який містить 211 найменувань (138 кирилицею, 73 латиницею). Дисертація ілюстрована 52 рисунками, містить 116 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 75 хворих на РеА, поєднані з хронічним уроґенітальним хламідіозом, які знаходилися на амбулаторному й стаціонарному лікуванні у ревматолоґічному, терапевтичному відділеннях Львівської обласної клінічної лікарні, клініці шпитальної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Усім 75 хворим проведені загальноприйняті клініко-лабораторні й інструментальні обстеження, які відповідають вимогам сьогодення. Визначали клінічні показники: тривалість відчуття ранкової скутості, кількість уражених суглобів, больовий індекс, суглобовий індекс, запальний індекс, ступінь функціональної недостатності суглобів, клінічні симптоми (артрит [із зазначенням ураженого суглоба], уретрит, цистит, у чоловіків – простатит, у жінок – кольпіт і ендоцервіцит, кон'юнктивіт, дерматит). Визначені лабораторні показники: загальний аналіз крові (ШОЕ), біохімічний аналіз крові (СРП, альбуміни, б2-ґлобуліни, г-ґлобуліни, загальний фібриноґен, фібриноґен "Б"). Для оцінки ефективності лікування, зокрема впливу антибактерійних препаратів на характер перебігу суглобового синдрому, нами було оцінено кількість уражених суглобових зон і бали уражених суглобових зон (для розрахунку загального комплексного показника) до і після лікування. Кількість уражених суглобових зон визначали для кожного хворого за такими суглобами (гомілковостопний, колінний, хребет, плесно-фаланґовий, суглоби пальців стопи, кульшовий, плесновий, суглоби пальців кистей рук, плечовий, ліктьовий, п'ястково-фаланґовий, променево-зап'ястковий), пізніше вираховували суму і зміну кількості уражених суглобів, а також середній показник кількості уражених суглобових зон у кожній групі до і після лікування.

Усім хворим проведені лабораторні тести для виявлення ХІ до, після і через 6 місяців після лікування. За 2 тижні до проведення дослідження хворі не приймали жодних антибактерійних препаратів з антихламідійною активністю. Матеріал для дослідження забирали ложечкою Фолькмана. У чоловіків – зішкряби зі слизової оболонки уретри, у жінок – з уретри або цервікального каналу шийки матки, або нижнього склепіння піхви. Матеріал для дослідження доставляли у спеціальному термоконтейнері у науковий медично-діаґностичний центр „Астар" для дослідження. Визначали хламідійні антитіла класу IgA та IgG до Chl. trachomatis (імуноферментний метод, реактиви Sero CТ IgA та CТ IgG, "Savyon", Ізраїль). Матеріал (кров) забирали шприцом, відсепаровували сироватку і доставляли у лабораторію на дослідження. За пороговий вважали титр 1/32 для IgG і 1/8 для IgA. Хламідійний ґенез РеА вважався тоді, коли у хворого були уроґенітальні симптоми і виявлена ДНК Chl. trachomatis, підвищений титр IgG або IgA до Chl. trachomatis вище порогового. В усіх хворих визначали антиґен гістосумісності HLA B27. Для виявлення офтальмолоґічних симптомів, хворі були консультовані офтальмолоґом, для виявлення уролоґічних симптомів, в уролоґа (чоловіки) або ґінеколоґа (жінки). Обстежені були також статеві партнери і у разі потреби ліковані. Діаґноз РеА хламідійної етіолоґії визначали за критеріями Е.Р. Агабабової (1997).

Було сформовано 3 групи: група №1 (дослідна) – 25 хворих, які у комплексному лікуванні, окрім основних препаратів (НПЗП [диклофенак натрію 0,1 г 2 рази на добу після їди протягом 20 днів], пробіотики [біфі-форм по 1 капс. 3 рази на добу до їди протягом 10 днів], імуномодулятори [імунофан 0,005%-1,0 мл внутрішньом'язово через 2 дні, 10 ін'єкцій], антигістамінні [кларитин по 1 табл. 1 раз на добу протягом 7 днів], вітаміни [супрадин по 1 табл. 1 раз на добу протягом 30 днів]), отримували флуренізид (протягом 20 днів перорально 0,3 г 2 рази на добу через 1 год після їди о 800 і 2000); група №2 (група порівняння) – 25 хворих на РеА хламідійної етіолоґії, які в комплексному лікуванні, окрім базових препаратів, отримували роваміцин (протягом 14 днів перорально 3 млн. МО за 30 хв. до їди 2 рази на добу, кожних 12 годин); група №3 – хворі, які в комплексному лікуванні, окрім базових препаратів, отримували комбінацію роваміцину і флуренізиду в вище зазначених дозах, протягом 14 днів – 25 осіб. Усі антибактерійні препарати призначали двома курсами з інтервалом 3 тижні.

Loading...

 
 

Цікаве