WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Токсикологічна характеристика регуляторів росту рослин – похідних n-оксид піридину (експериментальні дослідження) (автореферат) - Реферат

Токсикологічна характеристика регуляторів росту рослин – похідних n-оксид піридину (експериментальні дослідження) (автореферат) - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДУ "ІНСТИТУТ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ"

Жмінько Олеся Петрівна

УДК 615.9+547.823+661.162.6+577.122+576.311.347+593.17

Токсикологічна характеристика регуляторів росту рослин – похідних n-оксид піридину(експериментальні дослідження)

14.03.06 – токсикологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України

Науковий керівник

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Проданчук Микола Георгійович, Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя МОЗ України, директор інституту

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Серединська Наталія Миколаївна, ДУ "Інститут фармакології та токсикології" АМН України, головний науковий співробітник відділу фармакології серцево-судинних засобів;

доктор біологічних наук, професор Томашевська Людмила Анатоліївна, ДУ "Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України", завідувач відділу токсикологічних досліджень

Захист відбудеться " _20_ " _лютого_____ 2008 року о 15:00___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.550.01 при ДУ "Інституті фармакології та токсикології" АМН України (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 14).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ "Інституту фармакології та токсикології" АМН України (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 14).

Автореферат розісланий " _11_ " ___січня_____ 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук І.В. Данова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У даний час для захисту рослин від бур'янів, шкідників і хвороб перевага віддається хімічним речовинам. Велику групу з них складають синтетичні регулятори росту рослин (РРР) (Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, 2006). Сфера їх застосування весь час розширюється, оскільки вони виправдали себе в технологіях по виробництву екологічно чистої сільгосппродукції (А.О. Шевченко, В.О. Тарасенко, 1998; С.П. Пономаренко, 1998; В.О. Зінченко та ін., 2000).

Механізм біологічної дії РРР на рослини полягає в активації багатьох фізіологічних процесів: фотосинтезу, фітогормонів, метаболізму, синтезу білку, модифікації геному, мембран та ін.(Б.А. Курчий, 1988; В.В. Полевой, 1982; О.Н. Кулаева, В.В. Кузнецов, 2004). Зокрема, похідні N-оксид піридину підвищують проникність мембран, активний і пасивний транспорт речовин, прискорюють процеси транскрипції, інтенсифікують синтез білку в клітині (С.П. Пономаренко, 1999, 2003). Показано, що за дії деяких РРР не спостерігається лінійної залежності "доза-ефект". Так, у найпростіших, у залежності від діючої концентрації РРР, виявлено як стимуляцію, так і пригнічення їх росту й розвитку (С.Ю. Буслович, А.С. Богдан, 1981). Стимулююча дія на ріст і розвиток рослин має бімодальний характер (С.П. Пономаренко, 2003).

За гострою токсичністю для тварин синтетичні РРР відносяться до помірно- або малотоксичних речовин, слабко кумулятивні, не мають резорбтивно-токсичної й сенсибілізуючої дії. Більшість із них чинять гепатотоксичну дію, пригнічують функції центральної нервової системи (В.С. Шевелуха, 1992; Л.А. Любинская, Л.И. Повякель, 2000). Для деяких РРР установлені неадекватні співвідношення верхніх і нижніх параметрів токсичності, виявлені зміни спрямованості ефекту (пригнічення або стимуляція різних ферментних систем), несприятливий тип накопичення функціональних змін (менша сумарна доза викликає той же ефект, що і велика сумарна доза) тощо (В.Н. Ракитский та ін., 1991; В.С. Богорад, 1991; Л.И. Повякель та ін., 1998).

На основі похідних N-оксид піридину в практику сільського господарства впроваджена значна кількість РРР. Однак, недостатність інформації щодо механізму токсичної дії РРР на тварин ускладнює прогноз їх шкідливих ефектів та оцінку небезпечності для людини. У зв'язку із цим, важливим є вивчення токсичних ефектів РРР на тест-системах різного рівня організації й розвитку, установлення загальних механізмів їх впливу на організм, дослідження залежності "доза-час-ефект", оцінка потенційної небезпеки виявлених змін для організму на рівні низьких і наднизьких доз, тобто доз, реально існуючих у довкіллі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У роботі узагальнено результати досліджень (1999-2002 рр.), проведених згідно із планом аспірантури, НДР: "Розробити методологічні основи комплексної медико-екологічної оцінки пестицидів, агрохімікатів, полімерних та синтетичних матеріалів і виробів із них; інформаційного, правового та нормативного забезпечення їх виконання, як модель управління профілактичними заходами в охороні здоров'я", № держреєстрації 0195U008856; "Наукове обґрунтування безпечності для здоров'я людини нових технологій, речовин, матеріалів, виробів, об'єктів довкілля, харчових продуктів та продовольчої сировини; розробка відповідних медичних критеріїв і показників (санітарних та епідеміологічних); санітарно-хімічна, токсиколого-гігієнічна оцінка, регламентування, нормування", № держреєстрації 0100U000254.

Мета роботи. Визначити характер і особливості токсичної дії регуляторів росту рослин – похідних N-оксид піридину за умов гострих і хронічних інтоксикацій, залежність "доза-час-ефект" та критеріальну значимість установлених ефектів при оцінці їх шкідливої дії.

Задачі роботи: 1. Дослідити гостру та хронічну токсичність регуляторів росту рослин – похідних N-оксид піридину для одноклітинних тест-систем (інфузорій) у широкому діапазоні концентрацій (1Ч10-2 - 1Ч10-28 М).

2. Визначити параметри гострої токсичності похідних піридину й N-оксид піридину для білих щурів і мишей та залежність "структура-токсичність".

3. На основі залежності "структура-токсичність" для інфузорій і лабораторних тварин розробити підходи щодо прогнозування гострої токсичності похідних піридину й N-оксид піридину для скринінгу речовин.

4. Дослідити вплив похідних N-оксид піридину (івіну, триману, тетрану) на білок-синтетичні процеси, мітотичну та мембранотропну активність при субхронічному пероральному надходженні в організм щурів.

5. Установити залежність "доза-час-ефект" при тривалій дії івіну, триману, тетрану на організм щурів за лімітуючими показниками й інфузорій Тetrahymena pyriformis W за чисельністю й ростом популяції.

Об'єкт досліджень. "Структура-токсичність", гострі, підгострі й хронічні інтоксикації, мембранотропна активність, обмін білку, типи залежності "доза-час-ефект" за дії РРР – похідних N-оксид піридину.

Предмет досліджень. Характер впливу похідних N-оксид піридину на функціональний стан мембран мітохондрій і білковий обмін в організмі щурів, на ріст і чисельність популяції інфузорій Tetrahymena pyriformis W. у залежності від дози й часу дії.

Методи досліджень.При виконанні роботи використані токсикологічні, загальноклінічні, біохімічні, біофізичні, цитогенетичні, статистичні методи досліджень. Експериментальні дослідження проводились з використанням тест-систем in vitro та in vivo.

Наукова новизна одержаних результатів. На різних тест-системах (білі щури й миші, інфузорії) і рівнях організації (організменний, клітинний, субклітинний) отримані нові дані щодо токсичних властивостей РРР – похідних N-оксид піридину. Вивчена залежність "доза-час-ефект", розкритий характер і загальні закономірності токсичної дії похідних N-оксид піридину, дана оцінка їх шкідливої дії на організм.

Уперше встановлено, що досліджені похідні N-оксид піридину є помірно- або малотоксичними сполуками, не мають вираженої видової чутливості, чинять слабкий кумулятивний ефект на організм білих щурів. N-оксид-2-метилпіридин, N-оксид-2,6-диметилпіридин викликають помірний кумулятивний ефект у мишей; Ди(N-оксид-2-метилпіридин)цинк(II)хлорид (тетран), Ди(N-оксид-2-метилпіридин) цинк(II)йодид чинять виражену кумулятивну дію на організм інфузорій.

Показана залежність токсичності похідних піридину й N-оксид піридину від їх структури. Наявність у молекулі піридину метильного або хлор- радикалу знижує токсичність, нітро- або аміногруп – підвищує токсичність речовин. Введення в молекулу N-оксид піридину метильного радикалу або NO2-групи підвищує токсичність для тварин.

Уперше запропоновано регресійні рівняння для прогнозування гострої токсичності похідних піридину та N-оксид піридину. Виявлена середня кореляція між показниками гострої токсичності похіднихN-оксид піридину для щурів і інфузорійТetrahymena pyriformis W. Удосконалено метод визначення гострої токсичності ксенобіотиків на інфузоріях і екстраполяції отриманих даних на тварин.

Уперше показано, що при хронічній дії на організм інфузорій Tetrahymena pyriformis W. івін, триман, тетран, ди(N-оксид-2-метилпіридин)цинк(II)йодид і N-оксид-2-метилпіридин переважно пригнічують ріст популяції інфузорій; ди(N-оксид-2-метилпіридин)бурштинат – стимулює ріст. Чисельність інфузорій не залежала від концентрації, часу дії РРР та фази розвитку інфузорій, криві росту популяції інфузорій мали моно-, бі- або полімодальний характер.

Loading...

 
 

Цікаве