WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вікові особливості лікування поворотів зубів (автореферат) - Реферат

Вікові особливості лікування поворотів зубів (автореферат) - Реферат

Лікування з використанням фібротомії було проведено у 11 пацієнтів зі скупченістю зубів за 5 тижнів до зняття незнімної апаратури. Інші 12 пацієнтів виступали в якості контрольної підгрупи. Всі пацієнти носили ретейнери у вигляді знімного пластинкового базисного апарата з вестибулярною дужкою та утримуючими кламерами на перших молярах. Бічні цефалометричні телерентгенограми й контрольні моделі щелеп були зроблені на початку (П1) і наприкінці (П2) лікування, через 6 місяців фази ретенції (П3), і через 1 рік після закінчення ортодонтичного лікування (П4).

Дані, отримані в результаті обстеження, обробляли варіаційно-статистичним методом з визначенням критерію Пірсона за рекомендаціями Юнкеровa В.И., Григорьевa С.Г. (2002).

Результати досліджень та іх обговорення.

На підставі клінічних спостережень нами встановлено, що раціонально починати лікування тортоаномалії, не чекаючи повного прорізування і остаточного формування кореня повернутого зуба, тобто в ранньому періоді змінного прикусу. Поворот зубів, що перебувають у стадії формування кореня, виправляються більш ефективно, оскільки кісткова тканина швидше перебудовується, легше відбувається перебудова мускулатури зубощелепної системи, наявна потенція до росту та відновлення тканин зубощелепного апарата, і, що важливіше, подальше формування кореня відбувається при правильному положенні зуба, що і є передумовою до стійкого стабільного результату лікування.

Відповідно до вікових особливостей оклюзійних співвідношень і ступеню формування кореня зуба, кута повороту зуба і наявності місця в зубній дузі використовували знімну та незнімну ортодонтичну апаратуру. У знімних ортодонтичних апаратах ми використовували вестибулярну ретракційну дугу й оральну протракційну пружину, застосовуючи дві протидіючі сили. Виготовлено 47 знімних ортодонтичних апаратів для лікування першої групи пацієнтів.

Знімним ортодонтичним апаратом з вестибулярною дужкою й протрагуючою пружиною ми лікували незначно виражену (до 45˚) тортоаномалію у 44 пацієнтів першої групи, як у змінному, так й у постійному прикусі та одержували гарні результати.

Клінічні результати свідчать, що значно виражену тортоаномалію (більше 45˚) у змінному прикусі не завжди можливо лікувати знімним ортодонтичним апаратом. У такому випадку доцільно застосувати запропонований нами комбінований ортодонтичний апарат з посиленням опори й пружним важелем, який використано нами при лікуванні 30 пацієнтів другої групи.

Для обґрунтування тактики ортодонтичного лікування нами досліджена механіка повороту зуба і створена математична модель, яка підтверджує, що існує кореляційна залежність між збільшенням кута повороту зуба і збільшенням величини обертального моменту, що описується нелінійним звичайним диференціальним рівнянням, яке вказує на те, що величина сили ортодонтичного впливу при лікуванні тортоаномалії укладається в діапазон загальновизнаних величин оптимальних сил для ортодонтичного переміщення зубів.

Запропонована механіко-математична модель дозволила нам рекомендувати наступну послідовність – алгоритм розрахунку апарата для повороту зубів у порожнині рота: визначаються розміри зубів і кути, на які необхідно їх повернути, розміри коренів зубів визначаються відповідно до рентгенограми; з умови досягнення допустимих напружень у тканинах періодонта розраховується величина обертального моменту; визначається конструктивна схема апарата і його геометричні параметри; визначаються зусилля для одержання необхідного обертального моменту; проводиться розрахунок геометричних параметрів пружного елемента в деформованому стані; уточнюється величина обертального моменту і напруги в тканинах періодонта.

Як один з видів незнімної апаратури, ми використовували запропонований нами апарат для лікування тортоаномалій, що одержав назву "Пристрій для повороту зубів" (Деклараційний патент України на винахід № 2001118191 від 15.08.2002 р.), представлений на рис. 1. Даний апарат успішно вирішив завдання оптимізації повороту зуба за рахунок зменшення навантаження на опорні зуби, зменшення сили тертя між важелем і опорою, збереження величини плеча важеля (L) обертального моменту (М), вибору таких параметрів поперечного переріза важеля, які дозволяють досягти максимальної можливої пружної енергії (P) і необхідної величини обертального моменту для лікування зуба з тортоаномалією.

Рис. 1. Схематичне зображення "Пристрій для поворота зубів".

Пристрій складається з важеля 1, жорстко закріпленого на тортоаномальному зубі 2. Вільний кінець важеля 1 зігнуть під прямим кутом 3. На опорних зубах 4 фіксується оклюзійна накладка 5, до якої прикріплена дужка 6 із прямолінійною планкою 7.

У ранньому і пізньому періодах змінного прикусу ми застосовували вище зазначений незнімний апарат по методу фіксації й механічно діючий по характеру впливу на тканини пародонта у 30 пацієнтів другої групи. Складовими частинами цього апарата є коронка або кільце із трубкою на неправильно розташованому зубі (точка прикладання сили), коронка або кільце з петлею (дужкою) на опорному зубі із протилежної сторони щелепи з контурованим ортодонтичним дротом перетином 0,6 мм, акриловою оклюзійнною накладкою на молочні моляри або постійні премоляри (точка опори); знімний пружинистий важіль із нержавіючого дроту перетином 0,5-0,6 мм. Активацію важеля здійснювали відведенням вільного кінця його від горизонтальної дужки-петлі на 1-1,5 см один раз в 20-25 днів.

На підставі клінічних спостережень можна зробити висновок, що в ранньому та пізньому змінному та постійному періодах прикусу повернені зуби (більше 45˚) при наявності місця в зубному ряду і повному прорізуванні коронки зуба доцільно виправляти запропонованим нами комбінованим апаратом з посиленням опори і пружним важелем.

Важливим фактором при лікуванні повернених зубів як у зубному ряду, так і поза ним є наявність вільного місця. При цьому слід зазначити, що тільки у 10,8% було виявлено тортоаномалію з наявністю місця.

При наявності повернутих зубів щодо поздовжньої осі з дефіцитом місця до5 мм у зубному ряду без діастем і трем між зубами, але при наявності звуження фронтальної або бічної ділянок щелеп, ми лікували тортоаномалію знімним ортодонтичним апаратом з розширювальним механічно діючим елементом (гвинтом або омегоподібною петлею), вестибулярною дужкою й пружним відростком.

У випадках вираженої скупченості фронтальних зубів з тортоаномаліями й значному дефіциті місця для них у зубному ряду в пізньому змінному й постійному прикусі рекомендується видалення зубів. Показанням до застосування комбінованого методу є значне обмеження або відсутність місця в зубному ряду при наявності надкомплектних зубів; затримка зміни молочних зубів; скупченість зубів фронтальної ділянки внаслідок звуження щелеп; скупченість зубів фронтальної ділянки в результаті вкорочення зубного ряду.

З метою створення місця в зубному ряду при лікуванні тортоаномалії в пізньому змінному й постійному прикусі ми іноді видаляли перші премоляри, різці, зруйновані каріозним процесом або в аномалійному положенні, які дуже важко або зовсім неможливо виправити ортодонтичним шляхом. При наявності декількох зубів, повернутих щодо поздовжньої осі, повній відсутності місця в зубному ряду ми видаляли один із зубів у стані тортоаномалії з наступним лікуванням інших зубів.

При лікуванні апаратурним методом 74 пацієнтів з тортоаномалією з першої й другої груп незадовільні результати отримані у 12 (16,21%) пацієнтів. Негативні результати спостерігалися в недисциплінованих пацієнтів, які користувалися ортодонтичними апаратами несистематично, а також передчасно припиняли користуватися ортодонтичними ретенційними апаратами.

Строки виправлення тортоаномалії у пацієнтів всіх груп складали від 3 місяців до 2 років і залежали не тільки від методу виправлення, але й від ступеня тортоаномалії, віку й дисциплінованості пацієнта.

Аналіз закінченого лікування тортоаномалій різними методами з урахуванням позитивного результату лікування, тривалості його дозволяє стверджувати, що метод лікування знімними апаратурами має ряд переваг в період змінного прикусу. Комбінований метод найбільше раціонально застосовувати в постійному прикусі.

Лікування тортоаномалії апаратурним методом у постійному прикусі триває значно довше, тому що вимагає подовження періоду активного лікування, а також подовження ретенційного періоду, тривалість якого залежить від ступеня тортоаномалії, оклюзійних взаємин, тривалості активного лікування, віку пацієнта, індивідуальних особливостей організму.

На підставі клінічних спостережень нами встановлено, що найкращі результати лікування тортоаномалій (більше 30˚) у постійному періоді прикусу отримані з використанням незнімної бондованої ортодонтичної апаратури – брекет-системи в поєднанні з фіксацією кільця або лінгвальної кнопки, фіксуємої на тортоаномалійний зуб. Дія ортодонтичних сил повинна бути рівною за величиною і протилежною за напрямком, тому що в противному випадку зуб буде здійснювати похило-обертальні рухи. Вплив на зуб здійснюється невеликими силами, які досягають значення 50 г для фронтальних зубів й 75 г для зубів жувальної групи.З цією метою застосовуються різні дуги: нітінолові (0,35; 0,41 мм) або сталеві (0,41 або 0,41x0,41 мм) з вигином і петлями.

Loading...

 
 

Цікаве