WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Порушення здоров’я сім’ї при алкоголізмі у жінок та його психотерапія (автореферат) - Реферат

Порушення здоров’я сім’ї при алкоголізмі у жінок та його психотерапія (автореферат) - Реферат

Проведені дослідження дали нам змогу розробити таку типологію сім'ї при алкогольній хворобі у жінок. Вона складається з двох варіантів: псевдофункціонального (103%) – псевдоадаптованої та псевдосинергічної форм, і другого (905%), до якого належать дисфункціональні сім'ї, – негативно-доповнюючі, деперсоналізовані, суперницькі (антагоністичні), гіперпротективні, гіпопротективні, дезінтегровані, дисоціальні, асоціальні.

Як ми бачимо, обстежені сім'ї переважно були дисфункціональними, до того серед них більшість складали дезінтегровані та дисоціальні сім'ї (653%).

Вивчення сексуальної дезадаптації подружжів при алкоголізмі у жінок дало змогу запропонувати й класифікацію варіантів і форм порушення сексуального здоров'я подружжів за даної патології, також два варіанти: перший – сексуальна дисфункція, зумовлена алкоголізмом (533%), і другий – дезадаптивний варіант (473%), до якого належать форми сексуально-еротична, статеворольова та конституціональна.

Перший варіант порушення сексуального здоров'я складається з однієї клінічної форми – зумовленої алкоголізмом сексуальної дисфункції у жінок. За другого найчастіше розвивається сексуально-еротична форма дезадаптації, майже так само часто – статеворольова.

Таким чином, у результаті проведених клінічних та психодіагностичних досліджень було визначено існуючі у хворих на алкоголізм жінок варіанти та форми сімейної і сексуальної дезадаптації, що дало нам змогу розробити систему її психотерапевтичної корекції, яка відповідає чотирикомпонентній структурі міжособистісної взаємодії: інформаційної, емоційної, поведінкової та особистісної.

До того запропонована система грунтується на принципах диференційованості, комплексності, послідовності, етапності, звернена до трьох підсистем особистості – інтраіндивідної, інтеріндивідної та метаіндивідної, і здійснюється у трьох відповідних напрямах: корекція характерологічних особливостей членів сім'ї, корекція їхніх міжособистісних стосунків та нормалізація процесу персоналізації кожного з них.

Здійснювані коригувальні заходи диференційовано з урахуванням типу сім'ї, порушення тих чи інших її функцій, наявності певних сімейних проблем, до того ж сімейна психотерапія не виключає індивідуальної роботи з кожним із членів сім'ї, з подружньою парою, з батьками й дитиною (дітьми). Комплексний підхід до сімейної психотерапії, як і психотерапії сексуальної дезадаптації, передбачає вплив на усі зазначені вище рівні взаємодії членів сім'ї та подружжів між собою з використанням усього арсеналу методів психотерапії – сімейної, індивідуальної, парної (подружньої).

Усі наші пацієнтки в період психотерапевтичної корекції перебували під наглядом нарколога. Їхнє лікування супроводжувалося потенцюючою психотерапією.

Усі психотерапевтичні дії проводилися у три основні етапи: на першому етапі членам сім'ї надавалася правильна інформація про існуючі порушення та перспективи їх успішного подолання, на другому здійснювалися заходи для зняття емоційних реакцій на ці порушення, третій етап був присвячений виробленню у членів сім'ї навичок правильного спілкування та поведінки.

У процесі сімейної психотерапії використовували раціональну, групову, персоналістичну психотерапію, сімейну дискусію, методику обумовленого спілкування (конструктивну сварку за С.Кратохвілом), комунікаційний, рольовий тренінг, тренінг поведінки, аутосугестивну психотерапію. Кінцевим етапом сімейної психотерапії стала медико-психологічна реабілітація, невід'ємною частиною якої була соціально-трудова реабілітація. Одним із першочергових завдань сімейної психотерапії була психокорекція емоційного стану дітей у сім'ях хворих жінок. З ними проводилися індивідуальні та групові заняття, на яких дітям пояснювали, що їхня мати хвора, і навчали правильно реагувати на її неадекватну поведінку, щоб своєю поведінкою сприяти її одужанню.

У процесі психотерапії порушення сексуального здоров'я застосовували, окрім раціональної та інформаційної психотерапії, гіпносугестію, елементи психоаналізу, аутотренінг, статеворольовий і сексуально-еротичний тренінг.

Проведення описаної системи психотерапії здоров'я сім'ї та сексуальної дезадаптації подружжів при алкоголізмі у жінок дало змогу досягнути високого безпосереднього терапевтичного ефекту у 894% випадків. У решти 114% хворих із 2-ю стадією алкоголізму терапевтичного ефекту не здобуто. Протягом трьох років клінічних спостережень було визначено, що у 244% хворих (із них у 83% – з 1-ю і в 164% – із 2-ю стадією алкоголізму) у термін від 5 міс. до 3 років настав рецидив алкоголізму, що призвело до різкого погіршення сімейної та сексуальної дезадаптації. У 52% жінок (лише з 1-ю стадією алкоголізму) подеколи виникали одноразові зриви, що проходили без наслідків і не потребували спеціальної допомоги.

Таким чином, високий і стійкий терапевтичний ефект полягав у відсутності в жінок рецидивів алкоголізму протягом 3 років, поліпшення виконання функцій сім'ї, нормалізації міжособистісного та сексуального спілкування подружжів і емоційного стану дітей, відновленні трудового статусу жінок, тобто загалом медико-психологічна та соціально-трудова реабілітація була досягнута у 654% сімей.

ВИСНОВКИ

  1. У дисертації наведено теоретичне обгрунтування й практичне рішення завдання психотерапевтичної корекції порушення здоров'я сім'ї при алкоголізмі в жінок. Завдання по-новому вирішено з позицій системного підходу до вивчення причин, механізмів розвитку та клінічних форм порушення здоров'я сім'ї.

  2. Хворим на алкоголізм жінкам притаманні дезадаптивні риси характеру – нереалізм сприйняття дійсності та небажання адаптуватися до неї і до оточення, а також риси порушеної самоактуалізації, переважно незрілість, нерозсудливість, нереалізм самооцінки, неадекватний рівень домагань. Із прогресуванням алкогольної хвороби ці риси та існуючі у хворих акцентуації характеру ще більше загострюються: збудливі особистості реагують збудженням на будь-які подразники; у тривожних і залежних посилюється дратлива слабкість; у демонстративних набувають утрированої форми етична недостатність і спрага визнання. У поведінці жінок різкіше виявляються нехтування сімейними та службовими обов'язками, утрата почуття обов'язку. З прогресуванням алкоголізму змінюється також статеворольова поведінка хворих: знижується їхня маскулінність та зростає фемінінність на біогенному і на соціогенному рівні.

Щодо ставлення до захворювання для всіх хворих характерною є некритичність до свого стану.

  1. Діти в сім'ях, у яких мати хворіє на алкоголізм, здобувають неправильне виховання, найчастіше за типом гіпопротекції (633%) та виховання в умовах жорстоких взаємин (453%), у них мають місце зумовлене несприятливим психологічним кліматом сім'ї порушення становлення особистості та негативний емоційний стан. Характерні такі відмінності особистості дітей, як агресивність або боязкість (особливо у хлопчиків), знижене тло настрою, недовіра (частіше у дівчаток), різко знижена комунікабельність. У 744% дітей спостерігається негативне ставлення до матері і у 194% – до обох батьків, а у 82% – негативне ставлення до себе, що відтворює наявність внутрішньоособистісного конфлікту та комплексу неповноцінності.

  2. У сім'ях, у яких дружина хворіє на алкоголізм, незадовільно виконуються всі сімейні функції, за винятком репродуктивної, до того найбільше потерпає виконання емоційної, духовної, сексуально-еротичної та виховної функцій, особливо за 2-ї стадії алкоголізму у жінок.

Порушення функціонування сім'ї призводить до виникнення деструктивних конфліктів, які посилюють дезадаптивність членів сім'ї. Способи урегулювання конфліктів завжди неправильні, найчастіше змагання.

5. У всіх хворих жінок наявні порушення сексуальної функції, які або зумовлені алкогольною хворобою, або посилюють її. До того у жінок із 1-ю стадією алкоголізму спостерігається сексуальна гіперфункція, а у хворих із 2-ю стадією – сексуальна гіпофункція. Із типів сексуальної дисфункції переважають гіпо-аноргазмія та відсутність генітальних реакцій.

Причиною порушення сексуального здоров'я подружжів при алкоголізмі у жінок є сукупне ураження його психологічного, соціально-психологічного компонентів, психічної складової біологічного і подеколи інформаційно-оцінної складової соціального компонента.

6. Системно-структурний аналіз здоров'я сім'ї дає змогу запропонувати типологію сім'ї при алкоголізмі у жінок:

І варіант: псевдофункціональні сім'ї – 103%.

Loading...

 
 

Цікаве