WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Порушення здоров’я сім’ї при алкоголізмі у жінок та його психотерапія (автореферат) - Реферат

Порушення здоров’я сім’ї при алкоголізмі у жінок та його психотерапія (автореферат) - Реферат

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано в 6 самостійних статтях у спеціальних наукових журналах, що входять до "Переліку", затвердженого ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст роботи викладено на 143 стор. машинопису. Дисертація складається зі вступу, оглядового розділу, 5 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків та списку використаних джерел. Матеріали дисертації ілюстровано 24 таблицями.

Бібліографічний список містить 206 джерел, із яких 51 іноземне.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Характеристика хворих та членів їхніх сімей. Під нашим спостереженням перебувало 100 сімей, у яких дружини хворіли на алкоголізм. 1-шу стадію алкоголізму, що супроводжувалася сексуальною гіперфункцією, було діагностовано у 35 жінок, 2-а стадія, яка сполучалася в 90% випадків із сексуальною гіпофункцією, спостерігалася у 65 пацієнток. Обстежені мали вік від 23 до 45 років.

Подружжя перебували у шлюбі від 2 до 25 років, найчастіше 15 – 20 років. Тривалість алкоголізму у дружин становила від 5 до 20 років.

В усіх сім'ях були діти, в 603% сімей – по 1 дитині, в 403% – по двоє дітей. Серед них було 64 дитини – 29 хлопчиків і дівчаток – віком від 7 до 14 років, решта – віком 18 – 20 років.

У більшості хворих була середня освіта, за характером виконуваної роботи переважна більшість із них були виконавцями. Подружжя переважно жили самостійно.

Методи обстеження сімей. Із позицій системного підходу до вивчення здоров'я сім'ї було проведено комплексне всебічне обстеження хворих на алкоголізм жінок, їхніх чоловіків та дітей. До комплексу обстеження входили клінічні – вивчення стану соматичного та психічного здоров'я членів сім'ї, сексуального здоров'я подружжів, а також психодіагностичні дослідження – вивчення їхніх особистісних відмінностей та особливостей поведінки. Було проведено також соціологічне обстеження сімей.

Особистісні відмінності дітей вивчали за допомогою методики Р.Жиля та 12-факторної методики Р.Б.Кеттела та Р.В.Коана – шкільного опитувальника для молодших школярів (Найкращі психологічні тести для профорієнтації та профвідбору, 1992). За допомогою спеціально розробленої анкети з'ясовували взаємини дітей у сім'ї та школі.

Для вивчення статеворольової поведінки на біогенному рівні використовували статеворольову шкалу Dur-Moll L.Szondi (1960), на соціогенному рівні (рівні Я-концепції) – статеворольову ACL-шкалу A.B.Heilbrun (1981). Акцентуації характеру вивчали за Г.Шмішеком (Найкращі психологічні тести для профорієнтації та профвідбору, 1992).

Стан сексуального здоров'я подружжів досліджували методом системно-структурного аналізу за В.В.Кришталем (2002). Типологію шлюбу визначали за класифікацією В.В.Кришталя, В.З.Кузьменко (1988).

Для вивчення адаптивності сім'ї використовували методику D.H.Sprenkle, B.L.Fisher (за Г.С.Кочарян, О.С.Кочарян, 1994), для визначення рівня подружнього щастя – одношкальний опитувальник подружньої комунікації Bienvenu (за C.Schaap, 1982). Стан функцій сім'ї і ступінь їх порушення вивчали за І.А.Семьонкіною (1998), способи урегулювання сімейних конфліктів – за методикою К.Томаса в модифікації Н.В.Гришиної (2003). Для виявлення ступеня вираженості конфліктів нами було розроблено спеціальний опитувальник на основі методу семантичного диференціала.

Соціологічне обстеження включало вивчення рівня освіти, трудової діяльності, соціальних зв'язків членів сім'ї, мікросоціальних чинників та вплив цих характеристик на здоров'я сім'ї.

Результати клінічних досліджень статистично оброблено за таблицями відсотків та їх помилок (В.Генес, 1967), дані психодіагностичних досліджень – за допомогою t-критерію Стьюдента з рівнем довірчої імовірності р=0,05 і методом факторного аналізу.

Результати досліджень. Клінічні спостереження дали змогу виявити у переважної більшості хворих на алкоголізм жінок соматичне неблагополуччя, особливо часто неврологічну симптоматику (723%) та гінекологічну патологію (863%). Під час дослідження психічного стану більш ніж у половини жінок (523%) було діагностовано різні типи специфічного розладу особистості – дисоціальний (найчастіше), демонстративний, шизоїдний, залежний, тривожний, параноїдний, у решти – загострення характерологічних рис.

У всіх жінок мали місце сексуальні розлади, до того відзначався чіткий зв'язок сексуальної дисфункції з характером перебігу алкоголізму: за низькопрогредієнтного його перебігу найчастіше спостерігалася гіперсексуальність, а злоякісний розвиток алкоголізму супроводжувався сексуальною гіпофункцією.

Аналіз за інтегральними критеріями сексуального здоров'я показав, що в пацієнток усі ці критерії, за винятком статевої самосвідомості та психосексуальної орієнтації, були порушені. У їхніх чоловіків у переважної більшості випадків не позначалося якихось сексуальних порушень, проте всі вони зазнавали психосексуальної незадоволеності. Аналіз сексуального здоров'я за його компонентами і складовими дав змогу визначити сукупне стрижневе ураження психологічного, соціально-психологічного компонентів та психічної складової біологічного компонента, що спричинило сексуальну дезадаптацію подружньої пари. Чинником, що сприяє виникненню й посилює дезадаптацію, стало порушення в жінок соціального компонента, нейрогуморальної та генітальної складових біологічного компонента сексуального здоров'я. У результаті цього аналізу було виявлено клінічні форми сексуальних розладів у жінок: сексуальна дисфункція внаслідок алкоголізму (535%) та дезадаптивні форми сексуальної дисфункції, а саме сексуально-еротична (214%), статеворольова (184%) та конституціональна (83%).

Отже, сексуальний розлад у хворих у переважній більшості випадків був зумовлений алкоголізмом. Прояви сексуальної дисфункції були сукупними, до того частіше відзначалися гіпо-аноргазмія (за 2-ї стадії алкоголізму – у всіх жінок) та відсутність генітальних реакцій.

Дослідження зв'язку між проявами сексуальної дисфункції і розладом особистості в жінок показало, що найчастішими за всіх його типів були гіполібідемія та гіпо-аноргазмія. Із дезадаптивних форм переважала сексуально-еротична, але в жінок із демонстративним – статеворольова форма; конституціональна форма сексуальної дезадаптації траплялася лише за залежного та тривожного розладів особистості. Ті самі закономірності відзначалися і в залежності порушень сексуального здоров'я від акцентуацій характеру пацієнток.

Серед жінок з акцентуаціями характеру найчастіше мали місце порушення оргазмічної функції, але в половини хворих із демонстративним, збудливим та гіпертимним типами акцентуації спостерігалася гіперлібідемія. З дезадаптивних форм сексуальної дисфункції, як і за розладів особистості, суттєво переважала сексуально-еротична форма, а конституціональна була відзначена лише за тривожного типу акцентуації характеру.

Результати психодіагностичного обстеження показали, що в жінок з алкогольною хворобою існують явно виражені акцентуації характеру, найчастіше збудливого та демонстративного типів, загострення яких було зумовлене здобутим ними неправильним вихованням. До того ж загострення збудливої акцентуації найбільшою мірою було пов'язано з вихованням в умовах жорстоких взаємин, демонстративної – з потураючою гіперпротекцією, гіпертимної та тривожної – з гіпопротекцією; загостренню гіпертимних рис сприяло й виховання в умовах емоційного відторгнення, а дистимічній акцентуації – умови підвищеної моральної відповідальності. Існує зв'язок і між загальним та статевим вихованням жінок: ліберальний та ігноруючий типи статевого виховання найчастіше мали місце за гіпопротекції, гіпергендерне – за жорстоких взаємин, патріархальне – за емоційного відторгнення. Неправильне статеве виховання сприяло виробленню у жінок особливостей сексуальності, які поглиблювали їхню сексуальну дезадаптацію.

Проведене дослідження показало, що хворим на алкоголізм жінкам притаманні дисгармонійні риси характеру (дезадаптивні риси та риси порушеної самоактуалізації), а також дисгармонійні якості особистості, її незрілість. В жодної з них не спостерігалося й саногенних антиципаційних патернів поведінки.

Із прогресуванням алкогольної хвороби існуючі в жінок акцентуації характеру ще більше загострювалися. Збудливі особистості реагували збудженням на будь-які подразники, у тривожних і залежних хворих посилювалася дратлива слабкість, нездатність протистояти негативним впливам, у демонстративних властиві їм риси (етична недостатність, "спрага визнання" тощо) швидко набували утрированої форми. У пацієнтки з дистимічною акцентуацією посилювалися перепади настрою, до того ж їх циклічність збігалася з циклічністю запоїв. У всіх хворих виразніше проявлялися негативні наслідки алкоголізму, передусім нехтування сімейними та службовими обов'язками, втрачалося почуття обов'язку.

Loading...

 
 

Цікаве