WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Санітарно-гігієнічне обґрунтування застосування фумарової кислоти та асид лаку при вирощуванні ремонтного молодняку та курей-несучок (автореферат) - Реферат

Санітарно-гігієнічне обґрунтування застосування фумарової кислоти та асид лаку при вирощуванні ремонтного молодняку та курей-несучок (автореферат) - Реферат

Таблиця 5

Вплив фумарової кислоти і Асид Лаку на показники крові курей-несучок (Mm, n=6)

Показник

контроль

Фумарова кислота

Асид Лак

2 кг/т

2 кг/т

Гемоглобін, г/л

68,941,59

82,081,32**

80,971,43**

Еритроцити, Т/л

2,330,08

2,780,01**

2,830,01***

Лейкоцити, Г/л

27,201,40

31,131,50

30,791,08

рН крові

7,300,07

7,250,07

7,230,06

Резервна лужність крові, об.% СО2

46,41,30

45,31,30

43,71,40

Загальний білок, г/л

44,010,20

46,910,10***

47,680,20***

Альбуміни, %

15,700,10

15,900,20

15,970,10

Глобуліни, %

28,310,10

31,010,40**

30,710,40**

Примітка: * – Р<0,05; ** – Р<0,01; *** – Р<0,001 порівняно з контролем

За кількістю еритроцитів кури-несучки дослідних груп мали перевагу перед аналогами контрольної групи. Аналогічною була картина концентрації в крові гемоглобіну, де кури-несучки дослідних груп перевершували за цим показником контрольних на 17,4 і 19,1 % (Р<0,01) відповідно. Застосування пребіотиків позитивно вплинуло на збільшення загального білка в середньому на 6,6 %, в тому числі глобулінів – на 8,4–9,5 % (Р<0,01). Слід відзначити, що введення до комбікормів для птиці фумарової кислоти або Асид Лаку впливає також на його активну кислотність, регулюючи співвідношення кислотних та лужних еквівалентів, за рахунок чого нормалізується кислотно-лужний баланс і метаболічні процеси в організмі. При визначенні рівня природної резистентності організму курей стало очевидно, що найбільш розвинутими захисні сили були в птиці дослідних груп (табл. 6).

Таблиця 6

Вплив фумарової кислоти і Асид Лаку на показники неспецифічної резистентності курей-несучок (Mm, n=6)

Показники

контроль

Фумарова кислота

Асид Лак

2 кг/т

2 кг/т

Бактерицидна активність сироватки крові, %

54,51,50

56,91,70

57,01,10

Лізоцимна активність сироватки крові, %

22,62,20

24,42,60

25,12,80

Фагоцитарна активність лейкоцитів, %

59,53,60

63,71,87

63,21,88

Примітка: * – Р<0,05; ** – Р<0,01; *** – Р<0,001 порівняно з контролем

При дослідженні бактерицидної, лізоцимної активності крові та фагоцитарної активності лейкоцитів встановлена тенденція до збільшення показників під впливом фумарової кислоти і Асид Лаку по відношенню до контрольної групи: БАСК – на 4,4 і 4,6 %, ЛАСК – на 8,0 і 11,1 % та фагоцитарної активності лейкоцитів – на 7,0 і 6,2 % відповідно. Показники неспецифічної резистентності знаходяться в прямій залежності від функціонального стану шлунково-кишкового тракту птиці.

Результати морфологічних досліджень тонкого відділу кишечнику курей контрольної групи показали, що стінка тонкого відділу кишечнику контрольної групи була вірогідно тоншою в середньому на 5,33 % (Р<0,001), у тому числі слизової оболонки – на 10,6 % (Р<0,001) відповідно, що обумовлювалось розвитком у ній дистрофічних, некротичних та атрофічних процесів з ділянками десквамації епітеліоцитів одношарового призматичного облямівкового епітелію кишкових ворсинок тонкого відділу кишечнику птиці.

У курей дослідних груп відмінною особливістю було збільшення товщини стінки тонкого відділу кишечнику та розмірів кишкових ворсинок, з чіткою облямівкою ентероцитів. У печінці не відмічалось порушень структури. Тобто, застосування фумарової кислоти і Асид Лаку сприяє зниженню негативної дії низькокалорійних кормів на травну систему птиці та коригує морфологічні параметри тонкого відділу кишечнику і нормалізує функціональний стан травного тракту.

Вплив пребіотиків на показники яєчної продуктивності та можливості стабілізації її при сумісній дії теплових і кормових стресів. За продуктивними якостями вірогідне збільшення кількості яєць на початкову несучку за 25–52 тижні продуктивності було у птиці 2-ї і 3-ї дослідних груп, несучість зростала на 8,3–6,8 % порівняно з несучками контрольної групи (табл. 7).

Таблиця 7

Показники яєчної продуктивності курей-несучок (Mm, n=15)

Показники

контроль

Фумарова кислота

Асид Лак

2 кг/т

2 кг/т

Збереження птиці за період досліду, %

86,00

94,30

92,80

Кількість яєць на початкову несучку за 25–52 тижні продуктивності, шт.

185,83,50

197,11,20*

196,81,10*

Інтенсивність несучості, %:

на початкову несучку

81,650,95

85,751,52*

85,121,21*

на середню несучку

82,450,98

87,481,70

86,051,45

Середня маса яйця, г

63,350,18

64,450,10**

64,350,12**

Вихід яєць по категоріях, %:

відбірні

29,10

35,40

35,30

1 категорії

51,30

52,70

52,50

2 категорії

13,90

8,60

8,80

дрібні

3,30

2,00

2,00

бій, насічка

2,40

1,30

1,40

Витрати комбікорму за 25–52 тижні продуктивності, кг

21,240,25

19,860,31*

20,010,28*

Примітка: * – Р<0,05; ** – Р<0,01; *** – Р<0,001 порівняно з контролем

Під впливом застосованих пребіотиків у курей-несучок 2-ї і 3-ї дослідних груп підвищилась інтенсивність несучості на початкову несучку на 5–4,2 % (Р<0,05). Одним із показників впливу стресових факторів на продуктивність птиці є коефіцієнт вирівняності несучості. Отримані дані свідчать, що без використання пребіотиків при теплових та кормових стресах різко знижується несучість (Вк=73,17 %). Використання фумарової кислоти та Асид Лаку дозволяє підняти вирівняність несучості відповідно до 87,95 та 85,43 %, що на 14,78 та 12,26 % вище за контроль.

Санітарно-мікробіологічні і рН-метричні дослідження шлунково-кишкового тракту птиці при застосуванні в раціоні фумарової кислоти та Асид Лаку. З метою з'ясування механізмів позитивного впливу кормових добавок на показники продуктивності та природної резистентності в ремонтного молодняку та курей кросу Хайсекс білий, було вивчено загальну кількість мікроорганізмів та рівень рН в клубовій і тонкій кишках курчат, яким застосовували в раціоні пребіотики в дозі 1,5 кг/т (0,16 г/гол.) і 2,0 кг/т корму (0,24 г/гол.) та птиці, якій згодовували комбікорм без добавки підкислювачів. Встановлено, що фумарова кислота і Асид Лак пригнічують ріст умовно-патогенної мікрофлори і стимулюють розвиток корисної. Причому, ефективність застосування фумарової кислоти є вищою, ніж Асид Лаку. Загальна кількість бактерій в 1 г вмісту кишечнику (КУО/г) дорівнювала в контролі у клубовій кишці 1,170,94х108, у тонкій кишці – 81,352,2х108, у дослідній групі з Асид Лаком – 1,070,92х107 і 62,881,4х107 відповідно; у дослідній групі з фумаровою кислотою – 5,210,81х106 і 33,131,2х107 відповідно. Кількість кишкової палички та патогенних стафілококів в 1 г вмісту тонкого відділу кишечнику була меншою у порівнянні з контролем в середньому в 9,1 і 7,1 разів відповідно. Разом із тим, кількість корисної мікрофлори кишечнику під впливом пребіотиків істотно підвищилася. Так, кількість амілолітичних бактерій в 1 г вмісту кишечнику збільшилась у групі курчат, які одержували Асид Лак, у 3,1 і 3,3 раза, а в групі курчат, які одержували фумарову кислоту – у 4,4 і 7 разів. Кількість молочнокислих бактерій збільшилась у кишечнику дослідних курчат, які одержували Асид Лак, в 3,2–3,8 раза, а в групі курчат, що отримували фумарову кислоту – у 5,8 і 6 разів порівняно з контрольним молодняком.

Аналогічні результати одержано в дослідних групах на дорослих курях-несучках. Загальна кількість бактерій в 1 г вмісту кишечнику (КУО/г) в клубовій кишці курей, які одержували Асид Лак, була в 4,9 рази меншою, ніж у курей контрольної групи; у курей, які одержували фумарову кислоту, – в 8,9 рази меншою, ніж у контролі. У тонкій кишці в курей, що одержували Асид Лак, була меншою загальна кількість бактерій – у 4 рази, а в курей, що одержували фумарову кислоту, – у 9,4 рази порівняно з контролем.

Loading...

 
 

Цікаве