WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Санітарно-гігієнічне обґрунтування застосування фумарової кислоти та асид лаку при вирощуванні ремонтного молодняку та курей-несучок (автореферат) - Реферат

Санітарно-гігієнічне обґрунтування застосування фумарової кислоти та асид лаку при вирощуванні ремонтного молодняку та курей-несучок (автореферат) - Реферат

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Наукові дослідження проводилися протягом 2002-2006 рр. у сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю „Старовірівська птахофабрика" Шевченківського району Харківської області, лабораторіях патоморфології та хвороб птиці Національного наукового центру „Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини"; на кафедрі анатомії і гістології свійських тварин Харківської державної зооветеринарної академії; лабораторії екологічного моніторингу, якості продукції тваринного походження Інститут тваринництва УААН.

З метою обґрунтування доцільності використання фумарової кислоти і Асид Лаку під час вирощування ремонтного молодняку та курей-несучок було проведено два науково-господарських досліди. На рис. 1 наведено загальну схему досліджень, які проводились на ремонтному молодняку, початково ослаблених курчатах та курях-несучках кросу Хайсекс білий за принципом періодів та методом груп.

Перший науково-господарський дослідпроводився наремонтному молодняку птиці віком від 60 до 145 діб у кількості 600 голів, розділених за принципом аналогів на 5 груп по 120 голів. У цьому досліді було вивчено вплив кормових добавок на організм курчат на показники збереження, продуктивності та природної резистентності молодняку птиці. Перша група була контрольною, якій згодовували основний раціон, другій групі вводили до раціону 1 кг/т (0,06 г/гол.), третій – 1,5 кг/т (0,10 г/гол.) корму фумарової кислоти, а четвертій та п'ятій – препарат Асид Лак у тих самих дозах. Одночасно первинно ослабленій птиці контрольної і дослідних груп (по 125 голів у кожній) з 30-добового віку протягом восьми тижнів згодовували з кормовою сумішшю фумарову кислоту і Асид Лак у дозі 2,5 кг/т (0,16 г/гол.) корму.

У другому досліді використовували 3 групи (по 125 голів) курей-несучок із 25–52-тижневого віку з попереднього досліду, які були вирівняні за живою масою та несучістю. Птиці вводили до раціону ті ж самі добавки в оптимальних дозах – 2 кг/т корму (0,24 г/гол.) відповідно. Пребіотики згодовували в критичні періоди вирощування птиці, особливо у весняний період, який пов'язаний із дефіцитом у раціоні протеїну та обмінної енергії, а також у літній – при стійкому підвищенні температури повітря. Аналіз зразків комбікорму проводили за загальноприйнятими методиками зоотехнічного аналізу Е.А. Петухова та ін. (1989), загальну кислотність корму – титруванням водної витяжки розчинного лугу, рівень рН комбікорму – за допомогою рН-метру. Стан мікроклімату пташників визначали згідно "Методичних рекомендацій по дослідженню систем мікроклімату у промисловому тваринництві і птахівництві" [Мурузидзе Д.Н. та ін., 1988], вказівок й посібників з гігієнічних досліджень у тваринництві [Чорний М.В., Високос М.П., 2006].

Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

Рис. 1. Загальна схема досліджень.

Забій ремонтного молодняку та дорослої птиці проводили у віці 60, 90, 175 та 300 діб. У пробах крові досліджували: кількість еритроцитів і лейкоцитів (Болотніков А. І., 1985); концентрацію гемоглобіну – за допомогою фотоелектроколориметру (Піменова Л. Я., Дервіз Г. В., 1969, у модифікації В.А. Медведського із співавт., 1995); загальний білок – біуретовим методом за Делекторською Л.М. із співавт., 1979; білкові фракції – за уніфікованим методом електродюретичного розподілу на плівках із ацетату целюлози (Меншиков В. В. із співавт., 1987); активність лізоциму – тубідиметричним методом (Дорофейчук В.І., 1988); бактерицидну активність сироватки крові із застосуванням тест-культури Escherichiacoli (Марков Ю. М., 1989); фагоцитарну активність лейкоцитів – із застосуванням тест-культури Staphylococcus аureus (Чумаченко В. Ю., 1986), резервну лужність крові за Неводовим А. (1978).

Протягом першого досліду враховували падіж та збереженість молодняку птиці, вивчали ефект післядії порівняльних доз фумарової кислоти та Асид Лаку. При цьому враховували такі показники: вихід ділових молодок, середній вік знесення першого яйця, досягнення 50 % продуктивності, а також динаміку інволюції тимусу і фабрицієвої бурси та збереженість птиці. Під час проведення морфологічних досліджень головних органів імунітету птиці підраховували кількість часток тимусу і складок у фабрицієвій бурсі, визначали об'єм та лінійні розміри органів за методикою Носовського А. М. (1984). За отриманими результатами обчислювали абсолютну масу тимусу і фабрицієвої бурси, визначали індекс тимусу та бурси Фабриціуса ремонтного молодняку. При визначенні санітарно-мікробіологічних і рН-метричних показників об'єктами лабораторних досліджень були: шлунок, клубова кишка, товстий відділ кишечнику, їх вміст. Зразки органів і вмісту шлунково-кишкового тракту відбирались у першому досліді в 90-добового молодняку та у другому досліді у курей-несучок 175-добового віку. У вмісті клубової кишки і сліпих відростках визначали загальну кількість мікроорганізмів (підрахунок за Брідом), кількість молочнокислих бактерій – на середовищі (І. Краснікова, 1960), амілолітичних і лактобацил – на поживних середовищах Хамліна-Хангейта (1966) і Кістера (1962). Визначали титр розведення вмісту кишечнику 10-9 і вносили на щільні поживні середовища за загальноприйнятою методикою з подальшим підрахуванням кількості мікроорганізмів, з урахуванням ступеня розведення вмісту кишечнику, дози засіву та патогенності. З метою з'ясування механізму інгібуючої дії пребіотиків на розвиток кишкової мікрофлори визначали рівень рН вмісту шлунково-кишкового тракту молодняку і дорослої птиці. Морфометричні показники тонкого відділу кишечнику курей-несучок досліджували за методиками Г. А. Меркулова та Р. Лілі (1969). Забій курей-несучок проводили у 43-тижневому віці по 5 голів у кожній із трьох піддослідних груп шляхом тотального знекровлення. Після забою проводили повний анатомічний аналіз тушок із подальшими морфометричними дослідженнями кишечнику. Фрагменти тонкого відділу кишечнику фіксували в 10 % водному розчині нейтрального формаліну. Загальну структурну організацію кишечнику досліджували на препаратах, які були пофарбовані гематоксиліном і еозином. За збереженням та станом здоров'я птиці здійснювалось щоденне спостереження. Статистичну обробку одержаних даних проводили з використанням стандартного пакету „Статистика" в програмі Excel 2000.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Продуктивність, збереження та природна резистентність ремонтного молодняку птиці кросу Хайсекс білий при застосуванні в раціоні фумарової кислоти і Асид Лаку у критичні періоди вирощування. Дослідженнями встановлено, що молодняк птиці, який отримував кормові добавки розвивався краще, чим у контрольній групі. Жива маса ремонтного молодняку птиці дослідних груп перевищувала контрольну на 5,1 – 5,7 % (Р<0,05), при цьому декілька кращі показники спостерігались у молодняку, який отримував фумарову кислоту в дозі 1,5 кг/т корму (0,10 г/гол.), де достовірне збільшення живої маси птиці до контролю склало 7,8 % (Р<0,01). Використання кормових добавок сприятливо вплинуло на збереження молодняку птиці. За 30 діб вирощування в дослідних групах збереженість була вищою на 4,0–3,2 % у порівнянні з контролем. Протягом усього періоду досліджень було встановлено вірогідну різницю вмісту формених елементів та резервної лужності крові молодняку дослідних груп, (табл. 1).

Таблиця 1

Показники крові молодняку птиці після згодовування фумарової кислоти та Асид Лаку (Мm, n=5)

Показники

Контроль

Фумарова кислота

Асид Лак

1,0 кг/т

1,5 кг/т

1,0 кг/т

1,5 кг/т

Гемоглобін,

г/л

96,150,53

106,210,52***

109,100,44***

104,120,74**

108,530,65****

Еритроцити,

Т/л

3,180,30

3,680,50

3,760,40

3,660,60

3,710,58

Лейкоцити, Г/л

28,811,80

32,431,98

34,301,12

33,451,08

33,941,14

Примітка: * – Р<0,05; ** – Р<0,01; *** – Р <0,001 порівняно з контролем

Поряд з цим, на фоні підвищення рівня гемоглобіну на 8,2–13,4 %, бактерицидна активність сироватки крові у ремонтного молодняку, який отримував фумарову кислоту та Асид Лак протягом 30 діб, підвищилась на 11,2–19 % (Р<0,05), лізоцимна активність – на 14,9–21,6 % (Р<0,05). Помітно кращою була активність фагоцитозу в молодняку, що отримував добавку у вигляді фумарової кислоти (на 8,6–19,1 %) або Асид Лаку (на 11,1–14,6 %) (табл. 2).

Таблиця 2

Показники неспецифічної резистентності молодняку при згодовуванні фумарової кислоти та Асид Лаку (Мm, n=5)

Показники

Контроль

Фумарова кислота

Асид Лак

1,0 кг/т

1,5 кг/т

1,0 кг/т

1,5 кг/т

Бактерицидна активність сироватки крові, %

78,623,40

87,421,16*

93,616,70

86,360,96

90,300,91*

Лізоцимна активність сироватки крові, %

11,030,81

12,680,41

13,420,82

12,560,65

13,140,96

Фагоцитарна активність лейкоцитів, %

24,102,03

26,181,70

28,711,30

26,781,42

27,621,03

Loading...

 
 

Цікаве