WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Роль печінки в модуляції трофічних процесів при формуванні гіпертензивного серця (автореферат) - Реферат

Роль печінки в модуляції трофічних процесів при формуванні гіпертензивного серця (автореферат) - Реферат

Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

Рис. 1 Патогенетичні фактори ризику, які впливають на структурно-функціональний стан міокарда ЛШ при ГХ.

Прогресування розладів гормонального, метаболічного, оксидантно-антиоксидантного, імунного гомеостазу, функціонального стану печінки у хворих на ГХ та ГХ у поєднанні з ХЗП, дозволяє віднести ці зміни до патогенетичних факторів ризику, що впливають на формування гіпертензивного серця.

Лікувальні заходи у обстежених хворих на ГХ здійснювалися у відповідності з рекомендаціями ВООЗ та Європейського товариства з артеріальної гіпертензії (2003). Аналіз результатів проведеного лікування у хворих на ГХ, ХЗП та при їх поєднанні свідчить про різну ефективність терапевтичних засобів у цих групах. Застосування метопрололу у хворих на ГХ І стадії, еналаприлу, спіраприлу, лізиноприлу у хворих на ГХ ІІ стадії викликало нормалізацію АТ, зменшення проявів церебрального, кардіального синдромів та функціональних порушень печінки, покращання структурно-функціонального стану міокарда з помірними регресивними змінами ремодельованого міокарда, покрашання метаболічних процесів, гормонального, оксидантно-антиоксидантного, імунологічного гомеостазу та функціонального стану печінки. Однак, повного відновлення зазначених показників не було досягнуто.

Застосування тіотріазоліну у сполученні з берлітіоном у хворих на ХГ та ЦП сприяло поновленню функціонального стану печінки та покращанню структурно-функціонального стану міокарда ЛШ. Застосування еналаприлу, спіраприлу, лізиноприлу у сполученні з есенціалє форте Н, лецитином у хворих на ГХ ІІ стадії, лізіноприлу у сполученні з тіотріазоліном та лецитином у хворих на ГХ ІІ стадії, лізіноприлу у сполучені з тіотріазоліном, берлітіоном та лецитином у хворих на ГХ ІІ стадії у поєднанні з ХГМА, ХГПА, ЦП, дозволяло підвищити лікувальний ефект завдяки нормалізації функціонального стану печінки, що сприяло вираженому покращанню структурно-функціонального стану міокарда ЛШ з розвитком відновлюваних процесів з боку ремодельованого міокарда, а також активації метаболічних процесів, гормонального, оксидантно-антиоксидантного, імунного гомеостазу. Застосування лікувальних засобів сприяло покращанню функціонального стану печінки у хворих на ГХ та на ГХ у поєднанні з ХЗП, що забезпечувало позитивний вплив на трофічні процеси у міокарді та підвищення лікувального ефекту.

Loading...

 
 

Цікаве