WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Нові аспекти патогенезу невиношування вагітності, лікування та профілактика (автореферат) - Реферат

Нові аспекти патогенезу невиношування вагітності, лікування та профілактика (автореферат) - Реферат

Поряд з вище перерахованими дослідженнями, були проведені стандартні клінічні та лабораторні дослідження згідно Наказу МОЗ України №620 від 29.12.2003 "Про організацію надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні", зокрема загальний аналіз крові та сечі, визначення групової та резус-належності, дослідження крові на ВІЛ-інфекцію, вірусний гепатит В та сифіліс, мікроскопічний аналіз урогенітальних виділень та обстеження на TORCH-інфекції.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили методами варіаційної статистики (розраховували середні значення, середньоквадратичні відхилення, середні похибки, коефіцієнти варіації, інтервали для середніх значень).

Оцінку достовірності різниці між досліджуваними групами проводили з використанням критерію Ст'юдента - при попарному порівнянні показників та за критеріями Фішера і xi-квадрат (2) – при груповому порівнянні. Взаємозв'язок між досліджуваними параметрами вивчався з використанням кореляційно-регресійного аналізу.

Для моделювання та прогнозування розвитку НВ в залежності від вихідних рівнів комплексу клінічних параметрів було використано вірогідносний аналіз Вальда та пробіт-аналіз.

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз структури всіх груп вагітних з урахуванням соціальних факторів, соматичного анамнезу, акушерсько-гінекологічного анамнезу, особливостей перебігу даної вагітності виявив достовірні відмінності між І, ІІ, ІІІ та ІV групами за такими параметрами, як загроза переривання вагітності, загроза передчасних пологів у попередніх вагітностях, самовільні викидні, передчасні пологи та штучні аборти в анамнезі, обтяжений перебіг теперішньої вагітності (загроза переривання вагітності, загроза передчасних пологів). Це дозволяє виділити анамнестичні особливості, які є факторами ризику розвитку невиношування вагітності, а отже повинні враховуватись при прогнозуванні розвитку даної патології.

З метою вивчення маткової активності у процесі дослідження всім вагітним, крім клінічного спостереження за тонусом матки, проводили токографію та ультразвукове дослідження. Аналіз отриманих результатів показав, що найбільш характерними токографічними ознаками загрози передчасних пологів у терміни 22-28 тижнів є підвищення базального тонусу матки, наявність високоамплітудних маткових скорочень, збільшення частоти (до 2 протягом 10 хв.) та тривалості маткових скорочень (від 75 до 180 с), присутність складних за формою високоамплітудних маткових скорочень з домінуванням періоду скорочення над періодом розслаблення.

Крім того, у вагітних із загрозою передчасних пологів у терміни 22-28 тижнів при вагінальному та ультразвуковому дослідженнях було виявлено зменшення довжини шийки матки (менше 3 см) та розкриття зовнішнього вічка (від 0,5 до 2,5 см).

Підсумовуючи результати проведених досліджень, можна зробити висновок, що в основі НВ у терміни 22-28 тижнів лежить передчасне підвищення маткової активності. Таким чином, НВ у терміни 22-28 тижнів розвивається за механізмами, подібними до механізмів, які обумовлюють настання пологової діяльності.

Недостатній прогрес у попередженні НВ, на нашу думку, пов'язаний з нечітким розумінням біохімічних процесів, які регулюють маткову скоротливу активність.

Вже відомо, що, крім адренергічної та холінергічної регуляції маткової активності, існує нітрергічна система, яка діє через NO-залежний механізм і забезпечує релаксацію гладенької мускулатури матки (B. Wetzka, 2001; W. Gibbs, J.R. Challis, 2002).

Наші дослідження показали, що рівень оксиду азоту змінюється під час вагітності. Незважаючи на коливання в широких межах значень NO3, як кінцевого продукту метаболізму NO, у 24 вагітних контрольної групи мало місце достовірне поступове підвищення сироваткового рівня даного метаболіту відносно вихідного рівня зі збільшенням терміну гестації. При цьому середня величина підвищення становила 32,12,9%.

Важливим є факт виявлення зниження концентрації NO3 у обстежених жінок в пологах, коли маткова активність є максимальною. Так, середня величина зниження рівня NO3 становила 41,74,5%.

Таку динаміку рівня даного метаболіту у сироватці крові безпосередньо в пологах можна пояснити з тієї позиції, що оксид азоту є модулятором маткових скорочень і відіграє вирішальну роль у пролонгації вагітності. Отже, зниження рівня оксиду азоту є одним із важливих механізмів ініціації пологової діяльності.

При порівнянні результатів обстеження вагітних із загрозою передчасних пологів (І-ІІІ групи)та вагітних контрольної групи у терміни 22-28 тижнів гестації було виявлено, що у жінок із загрозою передчасних пологів має місце достовірне зниження рівня оксиду азоту, визначеного за рівнем NO3 у сироватці крові.

Так, серед вагітних І групи зниження рівня NO3 виявилось у 88,0% обстежених, при середній величині зниження цього показника на 50,13,5% у порівнянні з контрольною групою.

У ІІ групі частота зниження NO3 складала 84,0% при середньому зниженні NO3 у порівнянні з контрольною групою на 52,53,8%.

Частота зниження NO3 і середня величина зниження у вагітних з невиношуванням ІІІ групи становили 92,0% та 53,03,7%, відповідно.

Важливо відмітити, що саме жінкам з передчасними пологами притаманні максимальна вираженість та найвища частота зниження NO3. Так, зниження NO3 було виявлено у 100% жінок з передчасними пологами, а середня величина зниження рівня NOз становила 62,634,1% і була нижчою навіть за відповідний показник при термінових пологах.

Таким чином, розглядаючи оксид азоту з точки зору його впливу на гладеньком'язову мускулатуру матки, можна зробити висновок, що оксид азоту є важливим регулятором маткового тонусу під час вагітності. Значне зниження його рівня, як показали наші дослідження, закономірно має своїм наслідком НВ, що підтверджує його виключно важливу роль у розвитку даної патології.

Виходячи із наведених даних, можна узагальнити, що у всіх обстежених вагітних при невиношуванні спостерігається достовірне зниження оксиду азоту, незалежно від того, які саме із відомих на сьогодні чинників розвитку НВ спостерігаються в анамнезі: порушення функції репродуктивної системи, екстрагенітальна патологія, запальні захворювання геніталій або ін.

Відомі на сьогодні чинники розвитку НВ призводять до дисбалансу координованої дії утеротонічних агентів та гладеньком'язових релаксантів. Як результат, відбувається перехід матки зі стану спокою у фазу активації і стимуляції міометрію. Однак, на наш погляд, важливою є та обставина, що всі пускові механізми маткової активації та стимуляції в кінцевому результаті призводять до зниження рівня оксиду азоту.

На основі результатів проведених досліджень можна зробити висновок, що оксид азоту є універсальним регулятором маткової активності, який відіграє вирішальну роль у розвитку невиношування. Встановлений нами факт підтверджується і тією обставиною, що на рівень NO у вагітних безпосередньо впливають гормональні, імунологічні, інфекційні та інші чинники розвитку невиношування вагітності (R.K. Bansal, 1997; S.Yamamoto et al., 1997; J.R.G. Challis et al., 2000).

Стосовно механізмів релаксації маткової мускулатури відомо, що дія токолітичних агентів опосередковується через підвищення внутрішньоклітинного рівня циклічних нуклеотидів сАМР або сGMP, які у відповідь інгібують вихід Са із внутрішньоклітинних депо або знижують активність кінази легких ланцюгів міозину - MLCK (J.R.G. Challis, S.J. Lye, 1997).

Під час вагітності сGMP кіназа, яка активується сGMP, забезпечує більш ефективну, ніж сАМР кіназа, роботу чутливих до Са К+ каналів, які регулюють рівень Са в гладеньком'язових клітинах матки, а отже і впливають на розслаблення міометрію. Такі токолітичні агенти, як в-адреноміметики, релаксин та простациклін, стимулюють аденілатциклазу та підвищують рівень сАМР, тоді як механізм токолітичного ефекту оксиду азоту пов'язаний з активацією гуанілатциклази з наступним збільшенням концентрації внутрішньоклітинного сGMP. З усіх відомих токолітиків саме оксид азоту є найбільш важливим ендогенним активатором сGMP (X. Zhou et al., 2000; J.F. Telter et al., 2001).

Визначення зміни концентрації оксиду азоту як гладеньком'язового релаксанту, рівень якого змінюється під впливом більшості відомих на сьогодні чинників розвитку НВ, дозволило реалізувати новий підхід до прогнозування НВ з метою своєчасної профілактики даної патології.

Для нашого дослідження використовувалась методологія імовірнісного аналізу.

В процесі дослідження за допомогою спеціально розробленої анкети, яка включала 62 фактора, було протестовано 150 вагітних в терміни 22-28 тижнів, серед яких 75 були з НВ (І, ІІ, ІІІ групи) та 75 – без даної патології (IV група).

Для аналізу було використано параметри з високим рівнем інформативності (інформаційна міра Кульбака). Загальний розподіл вивчених ознак за їх інформативністю складав інтервал5,1–22,8 (коефіцієнт інформативності).

Оцінка коефіцієнтів інформативності проводилась за наступною формулою [16]:

де: КІ(x) – інформаційна цінність ознаки;

Р (хj/A1) – умовна ймовірність інформаційної j-тої групи ознаки х в сукупності вагітних з невиношуванням вагітності (А1);

Loading...

 
 

Цікаве